Справа: № 826/3487/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
21 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі: Молодець К.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» на ухвалу та на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Державної екологічної інспекції у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконними дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» у квітні 2014 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у місті Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування приписів Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 року №05/541п та від 06.09.2013 року №05/756п в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду залишено без розгляду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою від 18.08.2014 року, позивачем було подано апеляційні скарги, в яких просить скасувати вказані рішення та задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційних скаргах та просив їх задовольнити.
Представник відповідача не з'явився до судового засідання, що не заважає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у місті Києві проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено відповідний акт від 27.06.2013 №05/943а, та винесено припис від 27.06.2013 року №05/541п, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про екологічну експертизу»; Водного кодексу України, а саме, отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел на автозаправні комплекси, а також зобов'язано позивача надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправних комплексів, та копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Судом першої інстанції досліджені докази щодо проведення перевірок про дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, результати якої оформлено актом від 06.09.2013 №05/1272а, та винесено припис від 06.09.2013 №05/756п, яким зобовязано отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел на автозаправні комплекси, надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел (по кожному джерелу окремо та АЗС), викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправних комплексів, та копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Також, відповідачем проведено повторну перевірку позивача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено відповідний акт від 21.01.2014 №05/50а, та винесено припис від 21.01.2014 №05/06п, яким зобов'язано позивача отримати висновок державної екологічної експертизи на АЗС та подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами за формою №1, а також зобов'язано позивача надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправних комплексів, та копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На виконання припису позивачем надано довідку від 05.02.2014 №201 про кількість годин роботи стаціонарних джерел АЗС та 08.02.2014 №999-05/08 позивачу надіслано претензії від 07.02.2014 №17-23 про сплату суми збитків, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на загальну суму 453796,81 грн., та розрахунки розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря АСЗ ТОВ «Альянс Холдинг» на території міста Київ.
Як вбачається з вищезазначених акта та припису, вони відповідають положенням закону, що не спростовано позивачем, а оформлення її результатів відповідає порядку проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та "Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства".
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не заперечується факт відсутності у нього протягом певного періоду дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по вказаних об'єктах. Колегія суддів критично ставиться до обгрунтувань причин, в силу яких позивач не міг отримати зазначених дозволів починаючи з грудня 2012 року, та погоджується з висновоком суду першої інстанції, яким встановлено, що Головне управління Держсанепідслужби у місті Києві з липня 2012 року проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу матеріалів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів та звіт інвентаризації забруднюючих речовин для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Крім того, позивач в обгрунтування своєї позиції не надав доказів, які б підтвердили факт звернення для отримання вказаних дозволів раніше, ніж ним їх було отримано, тобто до 30.10.2013 року та 05.11.2013 року.
Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №554 «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» (чинної на час виникнення між сторонами спірних відносин) діяльність автозаправних станцій віднесено до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Частиною 5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» №2707-XII серед іншого вказано, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
«Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) встановлювалось, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів гранично допустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Приписами ст.33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, зокрема, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність згідно з законом.
А тому, суд першої інстанції вірно вказує, що суб'єкт господарювання, який здійснює експлуатацію об'єктів, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, може здійснювати таку експлуатацію виключно за наявності відповідного дозволу. Відповідно приписом від 27.06.2013 №05/541п правомірно зазначено про обов'язок отримання позивачем дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел на автозаправні комплекси.
Позивачем було надано довідку від 20.09.2013 про кількість годин роботи стаціонарних джерел АЗС, відповідач листом від 02.10.2013 №5549-05/08 повідомив про сумнівність наведених у ній даних, в зв'язку з чим для підтвердження відповідних даних запропоновано надати підтверджуючі матеріали щодо годин роботи джерел викидів, що також оскаржується позивачем, проте суд першої інстанції вірно зазначив, що даним листом позивача лише повідомлено про розгляд його довідки та запропоновано надати підтверджуючі матеріали щодо годин роботи джерел викидів, що в розумінні положень КАС України не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та вчинено в межах повноважень відповідача, передбачених п.6.2 «Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі».
Крім іншого, колегія суддів критично ставиться до позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути суб'єкту господарювання надані документи, оскільки надавались копії цих документів, а обов'язку про повернення копій документів, отриманих на запит при проведенні перевірки чинним законодавством не передбачено.
Стосовно вимог про надання розрахунків розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправними станціями позивача, переданих до прокуратури міста Києва, то відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції та вказує, що дані розрахунки розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин не є публічною інформацією в розумінні зазначеного вище Закону, оскільки стосуються виключно прав та інтересів позивача в контексті спірних відносин, та є інформацією службового користування. А вказаний лист, яким повідомлено про передачу розрахунків до органів прокуратури не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки носить інформаційний характер.
Позивачем було надано довідку від 20.09.2013 про кількість годин роботи стаціонарних джерел АЗС, проте відповідач листом від 02.10.2013 №5549-05/08 повідомив про сумнівність наведених у вказаній довідці даних. В зв'язку з цим позивачем направлено відповідачу запитувані документи, а також направлено нову довіку від 23.10.2013 №1721, проте за інші періоди, ніж запитувалось. Тому фактично припис відповідача від 27.06.2013 №05/541п про необхідність надання довідки про кількість годин роботи стаціонарних джерел АЗС залишився невиконаним, оскільки позивачем не надано довідки про кількість годин роботи стаціонарних джерел АЗС ТОВ "Альянс Холдинг" протягом періодів, які визначені у приписі.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо витребування оскаржуваним приписом від 21.01.2014 №05/756п довідки про час роботи джерел викидів на АЗС позивача за весь період відсутності у нього дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, оскільки п.3.6 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, встановлено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за час роботи джерела без дозволу на викиди. Посилання апелянта на п.3.11 цієї Методики, яким передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення не знаходить свого підтвердження, оскільки цією ж нормою вказано, що даний час роботи визначається з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Приписами ч.ч. 4, 5 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до пп.12 п.6 «Положення про Державну екологічну інспекцію України», остання наділена повноваженнями розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії, відповідно дії відповідача з винесення вказаних приписів та розрахунку суми збитків, вчинені в межах наданих їй повноважень, та на виконання положень закону.
Твердження позивача щодо незаконності дій щодо передачі до прокуратури міста Києва інформації про порушення ТОВ «Альянс Холдинг» вимог законодавства про охорону атмосферного повітря та розрахунків розмірів відшкодування збитків, та зобов'язання відкликати направлені до Прокуратури міста Києва документи необгрунтовані, оскільки дані повноваження Держекоінспекції передбачені «Положенням про Державну екологічну інспекцію України» та «Положенням про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», та що вірно встановлено судом першої інстанції. Наданий до суду апеляційної інстанції висновок науково-екологічного дослідження вих.№2-1/15 від 05.01.2015 року, який не був досліджений судом першої інстанції, не спростовує факт відсутності у позивача в певний час дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а тому не береться до уваги судом апеляційної інстанції.
Щодо оскарження ухвали від 18.08.2014 року про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування приписів Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 №05/541п та від 06.09.2013 №05/756п, в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, то колегія суддів зазначає, що оскільки приписи Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 року №05/541п та від 06.09.2013 №05/756п були отримані позивачем відразу після їх винесення відповідачем, тобто 27.06.2013 та 06.09.2013 відповідно, то у зв'язку з цим позивач міг та повинен був дізнатися про порушення його прав та інтересів.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду, що під час апеляційного розгляду не спростовано доказами, які б відповідали вимогам ст.70 КАС України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, який правомірно, керуючись ст. 99, 100 КАС України, залишив позов в цій частині без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України, надав до суду належні докази правомірності своїх дій та обгрунтував їх у встановленому законом порядку.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційних скаргах, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові та ухвалі від 18.08.2014 року, та не можуть бути підставою для їх скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову та ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» - залишити без задоволення, а ухвалу та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.