Справа: № 810/3948/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
21 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі: Молодець К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Транс Груп» на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Транс Груп» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Транс Груп» звернулось до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005852203 та №0005842203 від 16.06.2014 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Транс Груп» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гефест Альянс» за серпень 2013 року, якою встановлено порушення позивачем п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 100 000,00 грн., в т.ч. за серпень 2013 р. п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 р. на суму 95000,00 грн.
В зв'язку з виявленими порушеннями, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.06.2014 року: №0005842203, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 118750,00 грн. (в тому числі 95000,00 грн. за основним платежем та 23750,00 грн. - за штрафними санкціями), та №0005852203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у сумі 24096,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Гефест Альянс» укладено договір поставки №7/08-13 від 07.08.2013 року, згідно якого постачальник ТОВ «Гефест Альянс» зобов'язується поставити замовнику ТОВ «УКР ТРАНС ГРУП» щебінь, пісок річковий для будівництва. Поставка товару по якості і ціні повинна відповідати заявкам замовника. На кожну заявку замовника поставка здійснюється по окремому супровідному документу продавця. Якість товару, яка передається продавцем, повинна відповідати державним стандартам, які діють в Україні ДСТУ, ТУ, що підтверджується документами, які повинен надавати продавець (паспортом, сертифікатом якості виробника, сертифікатом відповідальності тощо) інші супровідні документи.
На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем було надано договір поставки №7/08-13 від 07.08.2013 року (а.с.16-18), видаткові накладні (а.с.19, 20), платіжні доручення (а.с.21, 22), іниших доказів позивачем надано не було, в тому числі під час апеляційного розгляду справи.
Суд першої інстанції вірно вказує, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 22.05.2006 року №493, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.
Приписами пп.11.1 п.11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.
ТОВ «Укр Транс Груп» не надано суду жодних документів стосовно підтвердження факту транспортування товару ТОВ «Гефест Альянс» та здійснення господарських операцій з даним контрагентом, крім копій двох видаткових накладних та копій трьох платіжних доручень, які не містять всіх обов'язкових реквізитів, в тому числі, відмітки банку про проведення операції. А тому, колегія суддів критично ставиться до тверджень позивача щодо реальності проведення господарської діяльності з ТОВ «Гефест Альянс».
Важливо те, що судом першої інстанції встановлено, що до ЄРДР 25.03.2014 року внесено запис №3201410000000036 про вчинення суб'єктами господарювання кримінального правопорушення, що має ознаки злочину передбаченого ст.205 КК України, в якому зазначено про факт надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту. Невстановлені особи, які діяли за попередньою змовою, з метою прикриття незаконної діяльності у період 2011-2013 року створили шляхом реєстрації ряд суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких, зокрема зазначено ТОВ «Гефест Альянс».
Колегія суддів зазначає, що наявність у позивача частково документів, які відповідно до ПК України є необхідними для формування податкового кредиту та формування валових витрат, видані вказаним вище контрагентом позивача не є безумовною підставою для віднесення їх сум до валових витрат, оскільки відомості зазначені в них не підтверджені як під час перевірки податковим органом, так і під час судового розгляду вказаної адміністративної справи, та не дають можливості достеменно встановити факт правомірності використання в межах господарської діяльності позивача операцій з таким контрагентом.
А тому, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд вважає, що оформлені документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг чи придбаних товарів.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії позивача спрямовані на формування податкової вигоди за допомогою контрагентів, добросовісність яких не підтверджена у встановленому порядку, тому в даному випадку господарські операції ТОВ «Укр Транс Груп» з вказаним суб'єктом господарювання не носили реальний характер.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV, фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно ст.9 Закону №996-ХІV, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити.
Намір одержати дохід виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а податкові повідомлення-рішення №0005852203 та №0005842203 від 16.06.2014 року винесено правомірно, що виключає можливість задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України, надав до суду належні докази правомірності своїх дій та обгрунтував їх у встановленому законом порядку.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 16.07.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Транс Груп» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.