ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/27137/14 19.01.15
За позовом публічного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА"
до страхового товариства з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ"
про стягнення 2.355,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Усенко А.М. - за довіреністю від 05.01.2015 № 1;
відповідача: не з'явилися.
Публічне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до страхового товариства з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ" про стягнення з останнього страхового відшкодування в сумі 2.355,00 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного договору було виплачено страхувальникові страхове відшкодування в сумі 3.355,00 грн.
Позивач на підставі правил, встановлених ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача, як до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність винної у скоєнні ДТП особи, із вимогою про виплату страхового відшкодування. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що й призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 2.355,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2014 прийнято позовну заяву публічного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/27137/14. Розгляд справи призначено на 19.01.2015, про що сторони судового процесу повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями поштового зв'язку про вручення поштових відправлень.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу від відповідача до суду не подано.
Також, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 ГПК справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 19.01.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд,
Між публічним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА", як страховиком, (далі - позивач) та гр. Жолнірєнко В.О. (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 10.01.2012 № 13/65/2.1.5.1 (далі - Договір добровільного страхування).
Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "DAEWOO MATIZ", із державним знаком АК0545СН (далі - застрахований ТЗ).
27.07.2013 о 10:30 на 117 км + 100 м. автодороги "Красноперекопськ-Сімферополь" відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "ВАЗ 21043", із державним знаком 24933КР, яким керував гр. Кручковський В.В.
Факт ДТП підтверджується відомостями про ДТП № 9238007 (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).
Постановою Алуштинського міського суду від 19.08.2013 у справі № 101/3775/13-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм Кручковським В.В. (далі - винна особа) у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом стягнення штрафу в сумі 425,00 грн.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.
22.08.2013 страхувальник повідомив позивача про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування.
Вартість відновлюваного ремонту автомобіля в результаті його пошкодження у вказаній вище ДТП визначено позивачем на підставі рахунку-фактури від 16.08.2013 № СЧ-00002388 та акту виконаних робіт товариства з обмеженою відповідальністю "НУР-АВТО КРИМ" від 22.08.2013 № СЗН0002072 та становить 3.355,00 грн.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
25.09.2013 позивач на підставі Договору добровільного страхування, з урахуванням рахунку-фактури від 16.08.2013 № СЧ-00002388 та акту виконаних робіт від 22.08.2013 № СЗН0002072, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 3.355,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 25.09.2013 № 1254 та відомістю від 25.09.2013 № 149, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування " та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована страховим товариством з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ" (далі - відповідач), що підтверджується Полісом серії АЕ № 715136 (далі - Договір обов'язкового страхування). Виходячи з Договору обов'язкового страхування, забезпеченим транспортним засобом є - "ВАЗ 21043" із державним знаком 24933КР, тобто той самий автомобіль, яким керувала винна у настанні ДТП особа, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 50.000,00 грн, а франшиза - 1.000,00 грн.
Так, позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача із претензією від 15.10.2013 № 6894 про відшкодування страхової виплати.
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором обов'язкового страхування, відповідач на претензію позивача від 15.10.2013 № 6894 відповіді не надав, вимоги викладені в ній не задовольнив. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 2.355,00 грн.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З урахуванням всіх фактичних обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 2.355,00 грн. підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке: по-перше, наявність вини гр. Кручковського В.В у вчиненні ДТП встановлено компетентним судом; по-друге, факт того, що цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована, станом на момент настання ДТП, відповідачем, що підтверджується полісом серії АЕ № 715136; по-третє: розмір відновлювального ремонту підтверджується рахунком-фактурою від 16.08.2013 № СЧ-00002388 та актом виконаних робіт від 22.08.2013 № СЗН0002072; по-четверте, факт виплати позивачем страхувальникові страхового відшкодування підтверджується розрахунковим документом; по-п'яте, позивачем у розмірі позовної вимоги врахована франшиза, встановлена Договором обов'язкового страхування; і по-шосте, відповідачем не надано суду жодного доказу, підтверджуючого факт відшкодування позивачеві здійсненої останнім виплати страхового відшкодування.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 56, офіс 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь публічного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А; ідентифікаційний код 20842474) страхове відшкодування в сумі 2.355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн 00 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26 січня 2015 року.
Cуддя С.В. Балац