ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 січня 2015 року 16:43 № 826/18879/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Кобилянський К.М., судді Санін Б.В., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної виконавчої служби України
про визнання протиправною та скасування постанови,
за участю сторін:
представник позивача: ОСОБА_2
представник відповідача: Харченко О.О.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної виконавчої служби України, в якій просить суд визнати протиправною і скасувати постанову про привід посадової особи боржника від 25.11.2014 ВП №43700110.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постанова про привід посадової особи боржника від 25.11.2014 ВП №43700110, якою постановлено доставити приводом до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України керівника ПрАТ «Автомобільна група «Віпос» ОСОБА_1 є протиправною, оскільки позивач вже не являється керівником даного товариства.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначив, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до положень законодавства. Також відповідач посилався на те, що матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про зміну керівника ПрАТ «Автомобільна група «Віпос». Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконанні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває зведене виконавче провадження, до складу якого входить, зокрема, виконавче провадження №43700110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 №910/104/2013 про стягнення з приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос» на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» коштів у розмірі 25 866 584,66 грн.
В ході примусового виконання вказаного виконавчого провадження, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньов М.О. виніс постанову від 25.11.2014 ВП №43700110 про привід посадової особи боржника, якою постановив доставити приводом до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України керівника ПрАТ «Автомобільна група «Віпос» ОСОБА_1.
Вважаючи протиправною постанову відповідача від 25.11.2014 ВП №43700110 про привід посадової особи боржника, позивач оскаржив її до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Зі змісту оскаржуваної постанови відповідача від 25.11.2014 ВП №43700110 про привід посадової особи боржника, а також матеріалів виконавчого провадження, копії якого наявні в матеріалах справи, видно, що державний виконавець вчинив ряд дій, направлених на примусове виконання зведеного виконавчого провадження, до складу якого входять виконавчі провадження №43700110, №42932854, №42922364, №42934210.
Зокрема, у зв'язку із невиконанням ПрАТ «АГ «Віпос» у добровільному порядку виконавчих документів у вказаних виконавчих провадженнях, державний виконавець вживав дії направлені на здійснення опису і арешту майна, направляв вимоги щодо надання правовстановлюючої документації на належне боржнику майно, інформації про місцезнаходження транспортних засобів, належних боржнику, інформацію про все рухоме та нерухоме майно.
Однак, вказані вимоги державного виконавця не виконані боржником - ПрАТ «АГ «Віпос».
Вимогою від 20.11.2014 №14-43700110-В/549/2 державний виконавець вимагав від керівника ПрАТ «АГ «Віпос» підготувати та надати письмові пояснення з приводу невиконання вимог державного виконавця, з'явитися 24.11.2014 об 11 год. 00 хв. до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, а також надати інформацію про усі відкриті банківські рахунки ПрАТ «АГ «Віпос», письмову розшифровку по усім видам доходу, копію балансу ПрАТ «АГ «Віпос» у повному його обсязі, з усіма додатками та повним переліком майна, тощо.
Директора ПАТ «АГ «Віпос» попереджено про встановлену чинним законодавством відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, невиконання та перешкоджання виконанню законного рішення суду.
Відповідач зазначив, що керівник ПрАТ «АГ «Віпос» не виконав вимоги державного виконавця, що розцінюється ним як створення перешкод для виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Пунктом 11 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ.
Керуючись зазначеною нормою, державний виконавець виніс постанову від 25.11.2014 ВП №43700110 про привід посадової особи боржника, якою постановив доставити приводом до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України керівника ПрАТ «АГ «Віпос» ОСОБА_1.
Однак, суд встановив, що станом на дату винесення зазначеної постанови, ОСОБА_1 вже не був керівником ПрАТ «АГ «Віпос».
Так, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.11.2014 керівником ПрАТ «АГ «Віпос» був ОСОБА_6.
Крім того, позивач надав до матеріалів справи копію наказу ПрАТ «АГ «Віпос» від 15.09.2014 №44-К про звільнення з посади генерального директора ОСОБА_1. Також позивач надав копію трудової книжки, у якій наявний запис про його звільнення 15.09.2014 (а.с. 33-35 Т. І).
Відповідач повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців для перевірки відомостей щодо керівника ПрАТ «АГ «Віпос», які свідчать про те, що ОСОБА_1 вже не є керівником даного товариства.
Дана інформація є загальнодоступною та могла бути отримана відповідачем у мережі Інтернет з веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» та на якому, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для застосування приводу до ОСОБА_1 шляхом винесення оскаржуваної постанови від 25.11.2014 ВП №43700110 про привід посадової особи боржника, з огляду на що дана постанова підлягає скасуванню.
У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. про привід посадової особи боржника від 25.11.2014 у виконавчому провадженні №43700110.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя К.М. Кобилянський
Судді Б.В. Санін
Т.О. Скочок
Повний текст постанови складено та підписано 26.01.2015.