22 січня 2015 рокусправа № 210/8551/13-а (2-а/210/50/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради
на постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 27 березня 2014 року у справі № 210/8551/13-а (2-а/210/50/14) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити виплату державної допомоги, -
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради (далі - Відповідач), в якому просила визнати дії відповідача щодо припинення за період з 01.06.2009 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2. виплати державної допомоги - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та призупинення з 01.06.2009 р. по 31.07.2013 р. виплати державної допомоги - допомоги на дітей одиноким матерям, на дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відмову від 30.09.2013 р. в здійсненні виплат вищевказаної державної допомоги протиправними; зобов'язати Відповідача здійснити виплату державної допомоги - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.06.2009 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2., включно; зобов'язати Відповідача здійснити виплату державної допомоги - допомоги на дітей одиноким матерям на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.06.2009 р. по 31.07.2013 р., включно.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що Відповідач неправомірно припинив їй виплату належних сум державної допомоги з посиланням на відсутність реєстрації місця проживання, оскільки чинне законодавство передбачає можливість призначення державної допомоги за фактичним місцем проживання. (а.с.2-4)
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27березня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради про визнання протиправними дій зобов'язання здійснити виплату державної допомоги в частині вимог про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради щодо припинення за період з 01 червня 2009 року по 19 травня 2011 року виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та призупинення з 01 червня 2009 року по 20 березня 2013 року виплат державної допомоги на дітей одиноким матерям, а так само і зобов'язання Відповідача здійснити такі виплати за вказаний період - залишено без розгляду. Ухвала сторонами оскаржена не була та набрала законної сили. (а.с.40-41)
Постановою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 27 березня 2014 року позовні вимоги за період з 21 березня 2013 року задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради щодо припинення за період з 21 березня 2013 року по 03 липня 2013 року нарахування та виплати ОСОБА_1 державну допомогу на дитину одинокій матері всупереч ст.. 18-4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_1 державну допомогу на дитину одинокій матері відповідно до положення ст.. 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період з 21 березня 20132 року до 31 липня 2013 року.
Рішення мотивовано тим, що чинним законодавством не передбачено права органу праці та соціального захисту населення на припинення чи призупинення виплат державної допомоги на дитину одинокій матері у зв'язку із зміною місця проживання в межах певної адміністративно-територіальної одиниці. (а.с.43-45)
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті Кривий Ріг подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2014 року та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначали, що Позивач неправомірно протягом 10 днів після зміни місця проживання (незалежно від зміни чи незміни адміністративно-територіальної одиниці) не подала заяву про реєстрацію, одночасно знявшись з обліку за попереднім місцем проживання. Крім того, вважають, що Позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.. 99 КАС України, оскільки про припинення їй виплат вона дізналась 14.06.2009 року, що ОСОБА_1 не заперечується. (а.с.61-66)
Позивач заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Зазначала, що нею місце проживання було змінено в межах однієї і тієї ж адміністративно-територіальної одиниці, а саме - Дзержинського району м. Кривого Рогу, у зв'язку з чим на обліку вона б перебувала саме у Відповідача. Крім того, чинне законодавство передбачає вичерпний перелік підстав для припинення виплат допомоги одинокій матері. Просила розглядати справу за її відсутності. (а.с.78-79)
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляд справи до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є одинокою матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з липня 2008 року отримувала допомогу у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідачем здійснювало ОСОБА_1 наступні виплати, зокрема (а.с.13,23):
допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 12.08.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2;
допомогу на дітей одинокій матері на період з 01.07.2008 року по 31.05.2026 року.
Відповідачем з травня-червня 2009 року було припинено виплати Позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу на дитину одинокій матері, що органом праці та соціального захисту населення не заперечується.
21 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради із заявою, в якій просила виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з травня 2009 року по травень 2011 року та допомогу на дитину одинокій матері з травня 2009 року по травень 2013 року. (а.с.12)
Листом від 30.09.2013 р. № 01/15-3890 Відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати допомоги за період з травня 2009 року по травень 2013 року. Своє рішення обґрунтовували тим, що у вересні 2008 року Позивач звернулась із заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради, в якій просила здійснювати виплату їй допомоги по 22.05.2009 року, так як зазначена реєстрація у паспорті. Оскільки із заявою про подовження виплати допомоги Позивач не зверталась до серпня 2013 року, то підстави для виплати їй допомоги за вказаний у заяві період відповідно до приписів Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми відсутні. (а.с.13-14).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено права органу праці та соціального захисту населення на припинення чи призупинення виплат державної допомоги на дитину одинокій матері у зв'язку із зміною місця проживання в межах певної адміністративно-територіальної одиниці.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми, шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ від 21.11.1992 р. (далі - Закон).
Тобто, Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги сім'ям, у яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
Статтею 5 Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги одиноким матерям.
Підпунктом 5 частини 1 ст. 3 Закону встановлено, що відповідно до цього Закону призначається такий вид державної допомоги сім'ям з дітьми, як допомога на дітей одиноким матерям.
Відповідно до статті 18-1 Закону право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Отже, відповідно до норм ст. 18-1 Закону позивачу було призначено допомогу на дитину, як одинокій матері на сина ОСОБА_2, право на яку Відповідачем не оспорюється.
Статтею 18-4 Закону встановлено, що виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.
Зазначена стаття є спеціальною нормою, яка встановлює перелік підстав для припинення виплат допомоги на дітей одиноким матерям.
Абзацем 3, 4 п. 36 Постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» також визначено підстави для припинення виплат допомоги на дітей одиноким матерям, які є тотожними підставам, встановленим нормами ст. 18-4 Закону.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що чинне законодавство встановлює вичерпний перелік підстав для припинення чи призупинення виплати державної допомоги, який не може бути розширений Відповідачем.
При цьому, пунктом 37 Постанови КМУ від 27.12.2001р. за № 1751 передбачено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Крім того, допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 була знята з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, лише відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг від 11.04.2011 року у справі № 2-713/11/0408, тобто, до 11.04.2011 року фона була зареєстрована саме за вищевказаною адресою. (а.с.6)
В той же час, як зазначає сама ОСОБА_1 з 22.05.2009 р. вона проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Разом з тим, обидві вищенаведені адреси знаходяться в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, а саме - Дзержинського району м. Кривого Рогу.
Крім того, приписами ч.2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами та міжнародними договорами України, або підставою про їх обмеження.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на відсутність визначених законом підстав для припинення чи зупинення виплати допомоги ОСОБА_1 зміна її місця проживання у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці не може бути підставою для обмеження її права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу на дитину одинокій матері.
В межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.. 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 27 березня 2014 року у справі № 210/8551/13-а (2-а/210/50/14) залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко