22 січня 2015 рокусправа № 808/5444/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі № 808/5444/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя до Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2" ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах, -
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року позов Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - Позивач) було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Не погодившись з ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказували на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. Зазначають, що строк звернення до суду з адміністративним позовом ними відповідно до приписів ч.2 ст. 99 КАС України пропущено не було, адже доопрацювання програмного забезпечення, на підставі якого було здійснено перерахунок пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та встановлено факт необхідності відшкодування їм витрат на виплату та доставку пенсій, було здійснено лише у квітні 2014 року, у зв'язку з чим строк на звернення до суду з адміністративним позовом пропущено не було.
Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не подавав, ухвалу суду першої інстанції не оскаржував.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було пропущено строк звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов поданий Управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя до суду 29 серпня 2014 року, відповідно до якого вони просили стягнути з Відповідача на їх користь заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 щодо колишніх працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 21 645,10 грн.(а.с.2-3)
Обґрунтовували позовні вимоги тим, що по вказаним пенсіонерам виплати було припинено з травня 2012 року та з липня 2012 року відповідно. В той же час, Позивачем було здійснено доопрацювання програмного забезпечення у квітні 2014 року в частині перевизначення пенсійного віку жінкам по особових рахунках, у зв'язку з чим період відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, збільшився по пенсіонеру ОСОБА_1 - по травень 2013 року, по ОСОБА_2 - по липень 2015 року.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року було відкрито провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя до Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2" ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах та призначено справу до розгляду. (а.с.1)
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені Позивачем Відповідачу у березні 2014 року. Вказані розрахунки Відповідачем оскаржені не були. (а.с.5-7,50)
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної ухвали, відповідно до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, зокрема, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
В той же час, суд першої інстанції, приймаючи рішення про залишення без розгляду адміністративного позову Позивача, не взяв до уваги той факт, що шестимісячний строк на звернення до суду має обчислюватися саме з дня, коли у Позивача виникли підстави, що давали суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог та не зясував, чи тривають порушення їх прав і на даний час.
Сторонами не спростовано, що програмне перевизначення пенсійного віку жінкам у відповідності до положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» для пенсійного органу було здійснено лише у 2014 році та, за позицією Позивача, відповідні порушення їх прав були виявлені саме в цей період та тривають і на даний час (якщо по ОСОБА_1 - лише по травень 2013 року, то по ОСОБА_2 - по липень 2015 року) .
За таких обставин залишення позовної заяви без розгляду в цілому не є обґрунтованим та протирічить приписам норм процесуального законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Питання щодо строків, з яких слід поновлювати порушені права, має розглядатись та обґрунтовуватись уже при розгляді справи по суті.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з вимогою про скасування ухвали підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження її розгляду.
Керуючись п.3 . ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 204, ст. 205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі № 808/5444/14- скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню по справі.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко