26 січня 2015 р. Справа № 876/10571/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
29.09.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, а саме:
- визнати протиправними дії Луцького МВ УДМС України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорта громадянина України для тимчасового виїзду за кордон;
- визнати дії відповідача протиправними щодо вимоги надання фотокопій паспорта громадянина України;
- визнати дії відповідача протиправними щодо вимоги надання письмової заяви-доручення для оформлення довідки про несудимість;
- визнати протиправними дії Луцького МВ УДМС України у Волинській області щодо вимог по сплаті платних послуг, які позивач не замовляв, не отримував та не мав намірів щодо їх отримання за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 87,15 грн.;
- визнати протиправними дії Луцького МВ УДМС України у Волинській області щодо вимог оплати за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 120,00 грн.;
- зобов'язати Луцький МВ УДМС України у Волинській області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів та відповідно до Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231;
- зобов'язати першого заступника начальника Управління Державної міграційної служби України у Волинській області Чернишева О.В. привести інформаційні картки адміністративних послуг оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у відповідність до законодавства України, виключивши з пп.11.1 та 11.2 посилання на постанови Кабінету Міністрів України №1098 та №795 та оплати згідно цих постанов;
- стягнути з Луцького МВ УДМС України у Волинській області на користь позивача моральну шкоду, спричинену неправомірними діями відповідача в розмірі 197316 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що дії щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів є неправомірними, така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, оскільки діючі нормативно-правові акти не передбачають обов'язку заявника надавати додаткові документи, замовляти та додатково оплачувати окремі платні послуги, які він не замовляв, не отримував та не мав наміру отримувати з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови у прийнятті документів ОСОБА_1 для оформлення та видачі паспорта громадянина для виїзду за кордон з підстав несплати вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 87,15 грн. та вартості бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 120 грн. Зобов'язано Луцький міський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області прийняти документи ОСОБА_1 для розгляду питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) паспорта громадянина України для виїзду за кордон (без оплати вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 87,15 грн. та вартості бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 120 грн.). В задоволенні решти позовних вимог до Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області відмовлено. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Відповідач, Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, постанову оскаржило, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.
В апеляційній скарзі покликається на те, що для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивачу необхідно було оплатити вартість послуг, наданих Луцьким МВ УДМС України у Волинській області, та вартість бланка паспорта відповідно до Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 26 жовтня 2011 року, Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 04 червня 2007 року №795.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що послуги, які надаються органами Державної міграційної служби не мають обов'язкового характеру та надаються лише за бажанням особи, на підставі поданої нею письмової заяви, тобто відповідач з огляду на положення Порядку №1098 не може вимагати плати за адміністративні послуги.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 26.07.2014 року позивач звернувся з метою подання документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон до Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, подавши при цьому заяву-анкету та інші документи, перелік яких визначено пунктом 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, а саме: паспорт громадянина України; копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; дві фотокартки розміром 3,5х4,5 сантиметрів та оригінал квитанції про сплату державного мита у розмірі 170 грн.
Однак крім вищезазначених документів, працівник відповідача від позивача вимагав надати додаткові документи, а саме: докази оплати добровільної платної послуги вартістю 87,15 грн. за оформлення та видачу паспорта громадянина України для тимчасового виїзду за кордон та оплати вартості за бланк паспорта в розмірі 120 грн.
Оскільки позивач додаткових документів не надав, працівники відповідача відмовили йому в прийомі документів, посилаючись на інструкції, викладені в інформаційній картці адміністративної послуги «Оформлення та видача або обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон», затвердженої першим заступником начальника Управління Державної міграційної служби України у Волинській області Чернишевим О.В. 05.05.2014 року.
В силу ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачає право громадян України виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.4 цього Закону оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Крім того, ст.7 даного Закону закріплено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню. З метою реалізації наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 31 березня 1995 року було прийнято постанову №231, якою затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення.
Пунктом 10 Правил встановлено, що для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно зі ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Відповідно до п.6 ст.2 Декрету державне мито справляється за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії. Підпунктом «б» п. 6 ст.3 Декрету встановлено, що ставка державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн. 00 коп.
Разом з цим, у п.27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098), визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн. 15 коп.
Таким чином, сплата встановленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України паспорта на право виїзду за кордон, у тому числі й вартість бланка такого паспорта, вартість персоналізації. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною.
Також неправомірною є вимога відповідача стосовно сплати вартості бланка у розмірі 120 грн. 00 коп. у зв'язку з тим, що Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1098, на який посилається Луцький МВ УДМС України у Волинській області, не встановлює розмір такого відшкодування, не передбачають його й Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення.
Згідно вищевикладеного вбачається, що умови, які є обов'язковими для виконання при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються виключно положеннями Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231.
Що стосується покликань апелянта на положення Закону України «Про адміністративні послуги» та норми Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1098, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг; фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом, заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій чи усній формі.
Відповідно до статті 11 цього Закону при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.
Частина 2 ст. 20 цього ж Закону визначає, що до набрання чинності законом, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори), плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір) при зверненні за отриманням платних адміністративних послуг сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Таким чином, положення Закону України «Про адміністративні послуги» передбачають сплату адміністративної послуги одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків). Проте на даний час відповідний закон, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори) не прийнятий, а тому відповідна плата сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», оскільки інші платежі спеціальними правовими актами, що регулюють правовідносини з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, - Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення не передбачені.
Також згідно з п. п. 2, 3 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах; оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів приходить до переконання, що згідно з положень Порядку випливає, що послуги, які надаються органами Державної міграційної служби не мають обов'язкового характеру та надаються лише за бажанням особи, на підставі поданої нею письмової заяви, тобто відповідач з огляду на положення Порядку №1098 не може вимагати плати за адміністративні послуги.
А тому слід констатувати, що вимоги відповідача сплатити платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які не передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення є безпідставними, оскільки з матеріалів справи не вбачається подання позивачем такої письмової заяви до територіального органу ДМС України, вона не отримувала та не виявляла бажання отримувати від відповідача додаткові послуги.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року у справі №803/1933/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний