26 січня 2015 року Справа № 876/10019/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт про стягнення надмірно виплаченої пенсії,-
27.11.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про стягнення надмірно виплаченої пенсії у розмірі 5529,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що в ході зустрічної перевірки первинних документів із нарахування і виплати заробітної плати встановлено факт включення до довідки № 340 від 04.06.2004 року недостовірних даних із завищеними показниками нарахованої і виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, який задокументовано в акті № 427 від 13.09.2012 року. У зв'язку із цим позивачем витребувано нову довідку від 03.10.2012 року № 531 за той самий період, яка б відповідала обставинам, встановленим у акті перевірки. Згідно цього вважають, що на підставі довідки №340 перерахунок пенсії зроблено безпідставно, що і призвело до переплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 5529,08 грн., яку в силу вимог ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід стягнути з відповідачів солідарно.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження: 77504, Івано-Франківська область, місто Долина, вулиця С.Бандери, будинок 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551038, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Долина, вулиця Грушевського, будинок 18) - 5529 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 08 копійок в відшкодування витрат по надміру виплаченій пенсії. В задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт, постанову оскаржило, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі.
В апеляційній скарзі покликається на те, що при прийомі документів для призначення та проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1, фахівцем з призначення пенсії проводилась перевірка наданих документів і жодних зауважень не було.
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що переплата пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 виникла внаслідок дій страхувальника - ПАТ «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт, які полягали у видачі довідки про заробітну плату № 340 від 04.06.2004 року, наведені в якій дані щодо розміру заробітку ОСОБА_1, не підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку. Таким чином, саме вказані обставини були причиною надлишкових пенсійних виплат Управлінням Пенсійного фонду України Долинському районі Івано-Франківської області пенсіонеру ОСОБА_1
Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що з метою здійснення контролю за правильністю призначення нарахування та виплати пенсій пенсіонерам, Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області проведено зустрічну перевірку правильності та повноти відображення заробітку для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 Предметом перевірки стали дані, відображені у довідці № 340 від 04.06.2004 року. За наслідками проведеної перевірки, оформленої актом №427 від 13.09.2012 року, встановлено ряд розбіжностей у сумах відображеної заробітної плати за 1976-1977 роки, зазначеними в лицьових рахунках про виплату заробітної плати ОСОБА_1, порівняно з даними, відображеними в довідці № 340 від 04.06.2004 року (а.с. 24-25). У зв'язку з цим ОСОБА_1 надмірно виплачено пенсію у розмірі 5529,08 грн.
Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернені пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ в судовому порядку.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Вимоги наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. В іншому випадку, вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції узгоджується із судовою практикою Вищого адміністративного суду України (ухвала від 18.03.2014 року у справі №К/9991/63447/12) та відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 18.06.2013 року), яка з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
В даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне застосувати у спірних правовідносинах п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись вищенаведеним, Управлінню Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області слід роз'яснити, що позивач має право для вирішення спірних правовідносин звернутися до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись статтями 157, 160, 195, 197, 198 п.4, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт задовольнити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі №2а-3663/12/0970 - скасувати.
Провадження у справі №2а-3663/12/0970 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт про стягнення надмірно виплаченої пенсії - закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний