ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"21" січня 2015 р. Справа № 809/38/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Бойко Л.М.,
за участю представника відповідача - Печоріна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі до Відкритого акціонерного товариства "Оріана" про стягнення заборгованості в сумі 88620,26 грн.,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Оріана" про стягнення заборгованості в сумі 88 620,26 гривень.
про стягнення заборгованості в сумі 88 620,26 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, та звернув увагу суду на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі є стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Оріана" суму незаконно виплачених пенсій у розмірі 88 620,26 грн. Підставою для звернення до суду є факт перерахунку та виплати УПФУ в м. Калуші та Калуському районі громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсій в завищеному розмірі на підставі довідок про заробітну плату, які містять недостовірні відомості, виданих ВАТ "Оріана" та надані для перерахунку пенсій.
У зв'язку із вказаним, управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на підставі статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" заявляє позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної Пенсійному фонду України, у вигляді надміру виплаченої пенсії.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, адміністративним судом можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: 1) вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; 2) такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи, що предметом даного спору є відшкодування шкоди у вигляді надмірної виплати пенсії, завданої неправомірними діями відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, то суд дійшов висновку, що вказаний спір не є публічно-правовим, а отже, не підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 року у справі №21-204а13 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування суми зайво виплаченої пенсії в сумі 858,69 гривень.
Приписи такої постанови Верховного Суду України відповідно до норм статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для всіх судів України.
Такі ж висновки викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року у справі №К/800/26803/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області до публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" про стягнення надміру виплачених коштів.
Про таку правову позицію свідчить постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 14.02.2014 року "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів".
За змістом вимог частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З огляду на вказану процесуальну норму, суд враховуючи положення частини 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 статті 101, частини 2 статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вважає, що в спірних правовідносинах, з урахуванням вимог частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги територіальних органів Пенсійного фонду України про відшкодування шкоди мають вирішуватися судами в порядку цивільного або господарського судочинства в залежності від суб'єктного складу даного спору. В даному випадку, відповідачем у справі є юридична особа, а тому згідно норм статтей 1, 12, 15, 21 Господарського процесуального кодексу України дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства України за місцезнаходженням відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі слід закрити. Відповідно частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарських судів, а тому позивач вправі звернутись з таким позовом до Господарського суду Івано-Франківської області.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі до Відкритого акціонерного товариства "Оріана" про стягнення заборгованості в сумі 88 620,26 гривень - закрити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.