Справа № 2-а/679/128/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Ходоровський Б.В.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
21 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.
за участю секретаря судового засідання: Швець А.І.
за участю представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Старокривинської сільської ради, сільського голови Старокривинської сільської ради Малинюка Василя Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії ,
15.05.2014 року позивач - ОСОБА_3 звернулась до Нетішинського міського суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Старокривинської сільської ради, сільського голови Старокривинської сільської ради Малинюка Василя Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29.10.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
21.01.2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідачів надійшла заява із клопотанням розглянути справу без участі їх представників.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 березня 2005 року позивачем був придбаний за договором купівлі-продажу житловий будинок з надвірними будівлями, в АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці, яка належить Старокривинській сільській раді.
Згідно земельної шнурової книги колгоспу ім. Дзержинського с. Старий Кривин та господарської книги №5 Старокривинської сільської ради за дворогосподарством ОСОБА_5, яке перейшло у спадщину ОСОБА_6 рахувалася земельна ділянка, загальною площею 0,15 га.
24 листопада 2009 р. рішенням Старокривинської сільської ради №5 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3» їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо передачі у власність земельну ділянку, загальною площею 0,15 га. в т.ч. для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд 0,15 га в АДРЕСА_1.
25 лютого 2011 р. рішенням виконавчого комітету Старокривинської сільської ради №19 «Про надання дозволу на будівництво господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1» їй надано дозвіл на будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1
На виконання рішення Старокривинської сільської ради №5 від 24 листопада 2009 року виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1.
Суміжними землевласниками являються ОСОБА_7, ОСОБА_8 та з північної сторони Старокривинська сільська рада.
Згідно протоколу встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків власнику від 28 вересня 2012 р. встановлено та узгоджено суміжні межі із сусідами ОСОБА_9, ОСОБА_8, представник Старокривинської сільської ради присутнім не був. Згідно схеми площа земельної ділянки становить 0,1591 га.
10 жовтня 2012 р. позивач звернувся до сільського голови Старокривинської сільської ради із заявою про погодження протоколу погодження меж.
01 листопада 2012 р. у листі №166 Старокривинська сільська рада зазначила, що межі між її земельною ділянкою та землями сільської ради не відповідають фактичній межі, виміри проводилися без представника сільської ради, що є порушенням законодавства, за даними шнурової книги Старокривинської сільської ради за нею рахується земельна ділянка площею 0,15 га., згідно плану зовнішніх меж площа її земельної ділянки становить 0,1591 га, названа різниця вказує на захоплення нею частини АДРЕСА_1.
17 грудня 2013 р., з урахуванням означеного листа ОСОБА_3 в черговий раз звернулась із заявою про погодження протоколу погодження меж із суміжними землекористувачами та передання їй у власність шляхом приватизації земельної ділянки площею 0,1591 га.
26 грудня 2013 р. листом №269 сільський голова Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області Малинюк В.А. повідомив, що її заява від 17 грудня 2013 року розглянута на сесії сільської ради 20 грудня 2013 року, у погодженні протоколу із суміжними землекористувачами відмовлено, оскільки запропонована нею схема меж розташування земельної ділянки включає в себе територію землі сільської ради, на якій знаходиться криниця загального користування та частину розвороту тупікової АДРЕСА_1.
14 березня 2014 р. позивач повторно звернувся із заявою про погодження меж із суміжними землекористувачами, надавши новий кадастровий план, схему розміщення земельної ділянки та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на що 25 березня 2014 р. отримав аналогічну відповідь, з посиланням на чергове рішення сесії сільської ради.
07 квітня 2014 р. позивач в черговий раз звернувся із заявою про внесення змін в рішення Старокривинської сільської ради від 24.11.2009 р. №5, а саме, крім зазначеного по суті, просила зазначити про погодження акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з суміжними користувачами; про передачу йому у власність, шляхом приватизації, земельної ділянки площею 0,1584 га, яка знаходить по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
05 травня 2014 р. листом №56 сільський голова надав відповідь, відповідно до якої його заява залишена без задоволення.
На думку позивача вище вказана відповідь Старокривинської сільської ради є протиправною та порушує його законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Земельного кодексу України прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною 1 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до п. 7.3.7 Наказу Державного комітету статистики "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах" для членів домогосподарства, яким відповідно до норм чинного законодавства надана земельна ділянка (ділянки) та які мають у власності земельну ділянку (ділянки) на території місцевої ради, включаючи ділянки з земель запасу, прилеглих до території місцевої ради (незалежно від того, чи виокремлено ділянку в натурі чи ні), відповідно до земельно-кадастрової документації заносяться дані про цільове призначення земельної ділянки та її площу (в гектарах з чотирма знаками після коми або із значністю, зазначеною в документах). Цільове призначення земельної ділянки записується згідно з Земельним кодексом України.
Згідно з п. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з матеріалами справи, а саме, за даними шнурової книги Старокривинської сільської ради за позивачем рахується земельна ділянка площею 0,15 га.
План земельної ділянки попереднього власника домоволодіння в сільській раді відсутній.
Згідно даних матеріалів справи за попереднім власником рахувалась площа земельної ділянки 0,15 га.
При цьому, згідно плану зовнішніх меж площа спірної земельної ділянки становить 0,1584 га, що не узгоджується з первинною документацією.
Окрім цього, про безпідставне захоплення частини АДРЕСА_1 позивачем свідчить те, що згідно рішення 24 сесії Старокривинської сільської ради від 24.11.2009 року позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо передачі у власність земельної ділянки позивачу загальною площею 0,15 га. в АДРЕСА_1.
Таким чином, виготовлення позивачем технічної документації на площу більшу ніж зазначено в дозволі сільської ради та іншій первинній документації є безпідставним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі та в межах закону.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.
Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г.
Полотнянко Ю.П.