м. Миколаїв
26 грудня 2014 року Справа № 814/3692/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Гарасюти К.С.,
представника позивача: Сало П.І., довіреність № 6 від 01.08.2013 року,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Первомайському районі Миколаївської області (вул. Грушевського, 28, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)
до відповідача: Державного підприємства «Первомайський державний науково-інженерний центр з проблем ресурсозбереження та енергозбереження» (вул. 1-го Травня, 23, с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, 55223)
про: стягнення заборгованості в сумі 1 047,01 грн.,
Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Первомайському районі Миколаївської області (далі - Фонд) звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства «Первомайський державний науково-інженерний центр з проблем ресурсозбереження та енергозбереження» (далі - відповідач) заборгованості в сумі 1 047,01 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України заборгованість відповідача із сплати внесків становить 1 047,01 грн. Заборгованість залишається несплаченою, отже відповідачем, на думку позивача, було порушено зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати страхових внесків до Фонду.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 09.12.2014 року, направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, без вручення адресату повернулась.
Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 26.12.2014 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-ХІV).
Відповідно до положень статей 16, 18 Закону № 1105-ХІV (в редакції на час формування відповідачем звітності) виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами.
За змістом ст. 55 Закону № 1.105-ХІV спори, пов'язані з реалізацією положень цього закону вирішуються у судовому порядку.
Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-ХІV (в редакції на час формування відповідачем звітності) було передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Статтею 46 цього Закону встановлено, що Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.
Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція), затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. № 36, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 р. за № 867/14134.
Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються, зокрема, страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Отже, днем сплати страхових внесків, днем виникнення обов'язку сплати внесків до Фонду є день одержання коштів на оплату праці або перерахування коштів на особові рахунки працівників і не припадає на вихідний або святковий день.
На це вказує і порядок застосування санкцій, передбачений Інструкцією, а саме - недоїмкою вважаються не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески (п. 5.1. Інструкції). При цьому, пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати (п. 5.2. Інструкції).
Як встановлено судом, на підставі відомостей, наведених у поданій відповідачем Розрахунковій відомості за 1-й квартал 2010 року, сума, заявлена позивачем до стягнення є сумою заборгованості зі сплати внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Вказана сума не є недоїмкою та пенею, про що зазначено у звіті, відомості щодо чого не спростовуються і позивачем.
Під час судового розгляду справи позивач не надав доказів того, що на день розгляду справи відповідачем сплачено заробітну сплату (отримано кошти для виплати заробітної плати) із одночасною сплатою якої у відповідача виник би обов'язок сплатити страхові внески, як і не надано доказів того, що строк виконання вищевказаних зобов'язань настав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В даному випадку позивачем не доведено виникнення у відповідача обов'язку із сплати заявлених до стягнення страхових внесків, дана сума не може вважатися недоїмкою, позивач не довів законності та обґрунтованості своїх вимог, а отже у суду не має правових підстав для задоволення позову у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.В. Малих
Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України
та підписана суддею 30 грудня 2014 року.