Справа № 139/30/13- ц Провадження № 22-ц/772/454/2015Головуючий в суді першої інстанції Тучинська Н. В.
Категорія Доповідач Медвецький С. К.
"26" січня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Медвецького С.К.,
суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,
при секретарі Кирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року у справі за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, -
встановила:
У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи її тим, що рішенням суду на користь Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 12 428, 46 доларів США та 1 040 грн. судових витрат. На виконання рішення суду видано виконавчий лист.
Посилаючись на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» є правонаступником Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк», представник заявника просив замінити сторону у виконавчому провадженні за рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 12 428, 46 доларів США та 1 040 грн. судових витрат.
Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що за положеннями ст. 378 ЦПК України заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися лише у відкритому виконавчому провадженні.
Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Установлено, що рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 лютого 201у року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 12 428, 46 доларів США та 1 040 грн. судових витрат.
На виконання судового рішення видано виконавчий лист.
Відповідно до договору про передачу в управління непроданих активів
№ 32-Л від 13 грудня 2013 року, ТОВ «Брокінвестгруп» отримало в управління непродані активи АКБ «Східно-Європейський банк».
Пунктом «б» ст. 2.4. договору передбачено право процесуального правонаступництва ТОВ «Брокінвестгруп» у справах, однією із сторін яких є АКБ «Східно-Європейський банк».
Відповідно до договору купівлі-продажу права вимоги № 23/ФК-14 від 25 квітня 2014 року ТОВ «Брокінвестгруп» (яке діє від імені АКБ «Східно-Європейський банк») відступив плату, а новий кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло право вимоги, належне первісному кредитору, відповідно до контракту, укладеного між АКБ «Східно-Європейський банк» та боржником, а також відповідно до договору забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ч. ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема й виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 378 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Разом із тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, невірно витлумачив вищезазначені положення закону та дійшов помилкового висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися лише у відкритому виконавчому провадженні, та залишив поза увагою те, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
За таких обставин постановлену у справі ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною й обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити частково.
Ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький
Судді: /підпис/ В.В. Оніщук
/підпис/ В.І. Чорний
З оригіналом вірно: