Справа № 761/36276/14-ц
Провадження №2/761/1741/2015
іменем України
26 січня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.
при секретарі: Маліченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У грудні 2014 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 14.07.1990 року було зареєстровано шлюб, від якого вони мають повнолітню дитину.
Подружнє життя у сторін не склалось, оскільки, відсутні спільні погляди на сімейне життя, довіра, почуття любові та поваги втрачено, не проживають однією сім'єю, шлюбні відносини припинені з 2005 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, суду пояснив, що примирення неможливе.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала та просила суд його задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини по справі, надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.07.1990 року, від якого вони мають повнолітню дитину.
Судом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинені з 2005 року, примирення неможливе.
Спір щодо спільного майна на даний час відсутній.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом було встановлено, що при укладенні шлюбу відповідачка прізвище не змінювала.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 174, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України; ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який було зареєстровано 14.07.1990 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 371 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя