Справа № 761/37272/14-к
Провадження № 1-кп/761/237/2015
Іменем України
21 січня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.06.2014 року за № 120 141 001 000 11963 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Яготин Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.2 ст.309 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з відповідними додатками відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.2 ст.309 КК України.
Прокурор просив суд призначити справу до розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, а підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається, просив здійснювати розгляд у відкритому судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження та свідків, зазначених у додатку до обвинувального акту.
Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 пітримали думку прокурора, вважали за можливе призначити справу до судового розгляду.
Суд, заслухавши сторін підготовчого судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Так, згідно вимог ст..291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.
Ця ж норма передбачає, що обвинувальний акт, поряд з іншими відомостями, повинен містити викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні № 120 141 001 000 11963, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань та об'єднаного в одне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146 та ч.2 ст.309 КК України не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Так, дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.3 ст.146 та ч.2 ст.309 КК України.
Між тим, правова кваліфікація за ч.3 ст.146 дій обвинуваченого не відповідає фактичним обставинам та формулюванню обвинувачення, що міститься в обвинувальному акті.
Так, правова кваліфікації дій за ч.3 ст.146 КК України викладається як обвинувачення у тому, що ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у вчиненні незаконного позбавлення волі та викрадення людини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, що спричинило тяжкі наслідки.
Фактичні обставини та формулювання обвинувачення містять дані про незаконне позбавлення волі та викрадення потерпілого ОСОБА_8 24.06.2014 з застосуванням насильства щодо нього, яке виразилось у штовханні та хапанні за одежу останнього.
Окрім того, обвинувачення містить дані про те, що ОСОБА_7 , разом з невстановленими слідством особами повезли ОСОБА_8 в бік Майдану Незалежності в м.Києві, де останньому при невстановлених слідством обставинах було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з ушкодженням лівої легені внаслідок дії тупих предметів, від яких він помер у той же день.
При цьому висунуте обвинувачення не містить даних і з нього при такому формулюванні неможливо зрозуміти, чи пред'являється ОСОБА_7 спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, від яких він в наступному помер.
Аналізуючи наведене, суд прийшов до висновку, що викладення фактичних обставин справи та наступне формулювання обвинувачення суперечать правовій кваліфікації дій ОСОБА_7 , а відтак неможливо вважати обвинувальний акт таким, що складений у відповідності до вимог закону.
Окремо слід вказати на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України.
Як вбачається з доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування, останній містить стислий зміст кожної процесуальної дії, що не передбачено вищевказаною статтею й більш того, суперечать загальним засадам кримінального провадження, визначених ст..7 КПК України, зокрема, принципу законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості, змагальності сторін, безпосередності та диспозитивності.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний обвинувальний акт містить суттєвий недолік, не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а відтак підлягає поверненню прокурору.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
З врахуванням вимог п. 3 ст.315 КПК України за відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Таким чином, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 30.10.2014 слід вважати продовженим строком на 2 місяці.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 181, 314-316 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за № 120 141 001 000 11963 відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.146, ч.2 ст.309 КК України повернути прокурору Шевченківського району м.Києва.
Зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки протягом одного місяця.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, визначених ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 30.10.2014 вважати продовженим строком на 2 місяці.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя: