№ 2-а-6-15
(№ 760-18562-14-а)
13. 01. 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Бобровник О. В.
при секретарі: Мурга Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» до Відділу державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві - про скасування постанови про повернення виконавчого документа, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» звернулось до суду із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві - про скасування постанови про повернення виконавчого документа, зобов'язання вчинити певні дії.
Мотивує свої вимоги тим, що 18.08.2014 р. отримав постанову головного державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Штойки Л.Р. від 28.04.2014 р. про повернення стягувачу, тобто позивачу, виконавчого документа - наказу № 5011-55/9185-2012 від 14.08.2012 р., на підставі п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47, 50 Закону України «Про виконавче провадження».
На думку позивача, державним виконавцем у порушення положень ст. ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження» не було вжито усіх можливих заходів виконання судового рішення, а виконавчі дії проведені неналежним чином та не в повному обсязі.
Позивач зазначає, що проти боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гідробуд-Україна» було відкрито виконавче провадження, хоча головним державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві умисно не було накладено арешт на всі банківські рахунки боржника, зокрема, не було накладено арешт на рахунок №26006156261001 у ПАТ «АКБ «КИЇВ».
Внаслідок чого, боржник продовжував вести активну господарську діяльність, і є всі підстави для того аби вважати, що посадовими особами боржника здійснювалися банківські операції через вищевказаний рахунок, що в свою чергу призвело до неможливості виконання рішення та умисного ухилення від його виконання.
В зв'язку із зазначеним позивач вважаючи свої права порушеними просив суд скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Штойки Людмили Романівни від 28.04.2014 р. про повернення виконавчого документа - наказу № 5011-55/9185 від 14.08.2014 р., виданого Господарським судом м. Києва та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві поновити виконавче провадження щодо виконання судового рішення Господарського суду м. Києва за наказом № 5011-55/9185 від 14.08.2014 р.
Представник позивача в судове засідання не з'явились, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність в якій також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд про задоволення позову.
ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Суд, врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2012 року державним виконавцем Темнохуд A.B. ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, постанову про арешт коштів боржника (реєстраційний номер виконавчого провадження: 34557763).
Боржник не виконав зобов'язання добровільно протягом відведеного на це часу, а тому 01.11.2012 р. державним виконавцем Темнохуд A.B. підготовлено платіжну вимогу №1830/10 про примусове стягнення коштів у сумі 299 454,66 грн. з рахунків боржника.
03.12.2012 р. на рахунок позивача №26004151053001, відкритий у ПАТ «АКБ «КИЇВ», МФО: 322498, надійшла частина стягнутих з боржника грошових коштів, а саме 30 424,54 грн. Після цього жодних коштів на його рахунки не надходило.
Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржник має 15 (п'ятнадцять) рахунків, які відкриті в банках України.
Вбачається, що позивачем неодноразово направлялися листи до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві з проханнями накласти арешт на всі рахунки боржника.
22.11.2013 р. головним державним виконавцем - Штойкою Л.Р., було повідомлено представника позивача, що боржник має відкритий рахунок №26006156261001 у ПАТ «АКБ «КИЇВ», на який не накладено арешт.
Державним виконавцем було накладено арешт лише на 14 (чотирнадцять) рахунків із 15 (п'ятнадцяти) відомих на той момент, що є грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, склалася ситуація, коли боржник має банківський рахунок, на який не було накладено арешт під час здійснення примусового виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
У відповідності з п. п. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних та юридичних осіб на території України.
Згідно п. 3 цієї ж статті невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За змістом ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Судом встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем допущено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в частині здійснення усіх заходів для примусового виконання судового рішення не було накладено арешт на рахунок №26006156261001 боржника, відкритий у ПАТ «АКБ «КИЇВ». Внаслідок чого, боржник продовжував вести активну господарську діяльність, що в свою чергу призвело до неможливості виконання рішення та умисного ухилення від його виконання.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» обґрунтовані, доведені та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 1-3, 5, 6, 11, 17, 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 7, 17, 69, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» до Відділу державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві - про скасування постанови про повернення виконавчого документа, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Штойки Людмили Романівни від 28.04.2014 р. про повернення виконавчого документа - наказу № 5011-55/9185 від 14.08.2014 р., виданого Господарським судом м. Києва.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві поновити виконавче провадження щодо виконання судового рішення Господарського суду м. Києва за наказом № 5011-55/9185 від 14.08.2014 р.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: