Справа № 1/9/11 Головуючий 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11/790/824/14 Доповідач ОСОБА_2
Категорія ч. 4 ст. 296 УК України
13 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Харкові, кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Барвінківського району Харківської області та засудженого ОСОБА_6 на вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 22.10.2014 року, -
Цим вироком
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Барвінкове, Харківської області, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, мешкаючий по АДРЕСА_1 ,
засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки.
В силу ст. 76 КК України, на ОСОБА_6 покладенні обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, періодично з'являтися органу кримінально-виконавчої системи на реєстрацію.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальні збитки в сумі 68 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Згідно вироку, 12 жовтня 2008 року, близько 16 години 30 хвилин на межі домоволодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , між засудженим ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_7 виник конфлікт з приводу встановлення межі між належними їм земельними ділянками. В ході конфлікту ОСОБА_6 почав наносити ОСОБА_7 удари в різні частини тіла. Протиправні дії ОСОБА_6 намагався присікти потерпілий ОСОБА_8 , який підійшов до місця конфлікту і почав вимагати, щоб ОСОБА_6 припинив свої протиправні дії. Однак ОСОБА_6 на вимоги останнього розвернувся до ОСОБА_8 та умисно наніс йому численні удари кулаками в область голови і тулуба, спричинивши, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 15.04.2009 року № 112 КЕ/2009, тілесні ушкодження: крововилив на лівій кисті, крововилив і садно на правій кисті, закриту черепно-мозкова травму у виді струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 прийшов до свого домоволодіння, де взяв пневматичну гвинтівку, яку вирішив застосувати для вчинення хуліганських дій і завдання тілесних ушкоджень. З зазначеною метою ОСОБА_6 прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , та грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи своє зневажливе ставлення до існуючих норм і правил поведінки в суспільстві, діючи з особливою зухвалістю, що виразилась в спричиненні тілесних ушкоджень, використовуючи предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень - пневматичну гвинтівку, ОСОБА_6 здійснив із вказаної гвинтівки прицільний постріл в ОСОБА_7 , спричинивши їй тілесне ушкодження у виді одиночного сліпого дробового поранення лівої щоки, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції, в редакції змінених доводів від 12.01.15р., прокурор просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що районний суд, в порушення вимог ст. 334 КПК (1960 р.), в мотивувальній частині вироку не зазначив хуліганський мотив, в частині протиправних дій відносно потерпілого ОСОБА_8 , а також безпідставно застосував ст. 75 КК України при призначенні ОСОБА_6 покарання.
Засуджений ОСОБА_6 , просить скасувати вирок, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу без урахування істотних обставин, які б могли суттєво вплинути на вирок; допустив однобічність досудового та судового слідства. Так суд не дав будь-якої оцінки наявності у нього 20 тілесних ушкоджень. Спочатку суд встановив що конфлікт виник з приводу встановлення межі земельної ділянки та користування нею , однак не зрозуміло чому вказав хуліганський мотив. Суд помилково вказав, що злочин вчинено на території домоволодіння АДРЕСА_3 , оскільки ОСОБА_7 там не мешкає. В матеріалах справи є постанови про відмову в порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_6 , що підтверджує особисті неприязні стосунки з потерпілими а не мотив порушення громадського порядку. В поясненнях потерпілих маються суперечності щодо кольору рушниці, яку не під час досудового ні під час судового слідства вилучено, про її наявність зазначають лише потерпілі.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав апеляцію в редакції змінених доводів; пояснення засудженого ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляцію ; перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та засудженого підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України( в ред.1960р.) вирок суду повинен бути законним та належним чином обґрунтованим.
Згідно ст. 64 КПК України при розгляді кримінальної справи в суді подія злочину (час , місце , спосіб та інші обставини вчинення злочину) винність обвинуваченого і мотиви злочину підлягають доказуванню.
Згідно ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного
судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу
вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 29.06.90р. «Про виконання судами України законодавства і постано в Пленуму Верховного Суду України з питань судового
розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» в мотивувальній частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним.
Також в мотивувальній частині вироку суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення.
Зазначених вимог кримінально-процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.
Так відповідно до постанови про зміну обвинувачення в суді від10.10.14р. (а.с.137 т.3) спочатку між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виник конфлікт з приводу встановлення меж земельної ділянки, який став причиною здійснення ОСОБА_6 хуліганських дій під час яких він діючи з особливою зухвалістю завдав множинні удари потерпілій ОСОБА_7 , спричинивши тілесні ушкодження. Далі, діючи з особливою зухвалістю та цинізмом , який виявився в заподіянні тілесних ушкоджень особі похилого віку, ОСОБА_6 побив батька потерпілої ОСОБА_8 , який намагався припинити хуліганські дії. І остаточно , продовжуючи хуліганські дії , застосовуючи предмет заздалегідь заготовлений для заподіяння тілесних ушкоджень, взяв пневматичну рушницю , зробив з неї постріл в ОСОБА_7 , спричинивши легке тілесне ушкодження , яке потягло короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачення кваліфікувало дії обвинуваченого як хуліганство що супроводжується особливою зухвалістю і винятковим цинізмом , пов'язане з опором громадянину , який припиняв хуліганські дії , вчинене з застосуванням предмета , заздалегідь заготовленого для заподіяння тілесних ушкоджень.
Відповідно до викладених у вироку фактичних обставин справи, які суд визнав доведеними ОСОБА_6 в ході конфлікту , який виник з приводу встановлення меж земельних ділянок наніс удари ОСОБА_7 та побив її батька ОСОБА_8 , який намагався присікти протиправні дії ОСОБА_6 , спричинивши йому легке тілесне ушкодження.
Тільки після цього , як вказано у вироку, ОСОБА_6 ,грубо порушуючи громадський порядок , демонструючи зневагу до суспільств а, діючи з особливою зухвалістю та використовуючи предмет заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, взяв вдома рушницю та знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_3 зробив постріл в потерпілу, спричинивши їй легке тілесне ушкодження лівої щоки.
З мотивувальної частини вироку суду однозначно не вбачається діяв ОСОБА_6 з хуліганських мотивів або із особистих неприязних стосунків , які склались в зв'язку з користуванням земельною ділянкою.
Виклавши таким чином обставини справи суд кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.4 ст. 296 КК України як хуліганство яке супроводжувалось особливою зухвалістю з використанням предмету , заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
При цьому суд першої інстанції залишив без жодної оцінки встановлений у вироку факт спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 і, при кваліфікації дій ОСОБА_6 , залишив без уваги і не мотивував виключення з обвинувачення кваліфікуючих ознак злочину, які містились в постанові про зміну обвинувачення: наявність виняткового цинізму та опір громадянам , які припиняли хуліганські дії.
Місце скоєння злочину АДРЕСА_3 зазначено судом помилково і не відповідає матеріалам справи.
Пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який стверджував, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 першими напали на нього та спричинили тілесні ушкодження суд належним чином не спростував , оскільки не надав оцінки висновку судово-медичної експертизи № 24/БР09 від 26.03.09р. відповідно до якого у ОСОБА_6 було встановлено близько 20 легких телесних ушкоджень , які були спричинені в строк і не виключено при обставинах на які посилається обвинувачений, пояснення якого відповідають механізму їх спричинення та характеру (а.с.296-298 т. 1).
Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що справу відносно ОСОБА_6 попередньо було порушено та направлено до суду з обвинуваченням за ст. 122 ч.1 та ч.4 ст. 296 КК України.
Постанова прокурора про зміну обвинувачення в суді від 10.10.2014 р. не відповідає вимогам закону, оскільки кримінальну справу за обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 122 КК України не закрито у встановленому законом порядку, не направлено на додаткове розслідування і в ній не постановлено обвинувальний або виправдувальний вирок.
Відповідно до вимог ст. 264 КПК України( в ред.1960р.) Якщо в результаті судового слідства прокурор прийде до переконання , що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення , він повинен відмовитися від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. Тоді , відповідно до вимог ст.282 КПК України, суд повинен закрити провадження по справі з цих підстав.
Зазначені порушення вимог КПК України відповідно до вимог ст.370 КПК України ( в ред. 1960р.) є істотними , оскільки перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК України істотне порушення вимог КПК України є підставою скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.
Окрім виправлення зазначених вище порушень в ході нового розгляду справи суду першої інстанції слід ретельно перевірити і з'ясувати мотиви скоєння злочину про які йдеться в апеляційній скарзі засудженого.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 374 КПК України (в ред.. 1960р.) судова колегія ,-
Апеляційну скаргу прокурора в редакції змінених доводів та апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_6 за ч.4 ст. 296 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий -
Судді -