20.01.15р. Справа № 904/9323/14
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. П'ятихатки Дніпропетровської області
до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 12 410 грн. 46 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, свід. № 1357 від 08.02.05р.;
від відповідача: Берелет І.В., дов. №10-58/81 від 06.01.15р.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління юстиції у Дніпропетровській області заборгованість в розмірі 12 401 грн. 46 коп., з яких: 7 800 грн. - заборгованість по орендній платі, 1 346 грн. 30 коп. - пеня, 162 грн. 55 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору суборенди нежитлового приміщення № 46133 від 03.12.13р., та 2 600 грн. 00 коп. - витрати на утримання нежитлового приміщення, 448 грн. 76 коп. - пеня, 53 грн. 85 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору № 1613В від 03.12.13р. про відшкодування витрат орендаря на електричну енергію та охорону приміщення.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що Головне управління юстиції у Дніпропетровській області, як бюджетна установа, здійснює усі розрахунки за грошовими зобов'язаннями виключно через органи казначейської служби. Розрахункові документи (рахунки, акти виконаних робіт), що надавалися позивачем протягом 2013 року, своєчасно разом з платіжними дорученнями направлялися відповідачем для реєстрації та оплати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Таким чином, неотримання грошових коштів позивачем за виконанням умов спірних договорів відбулося через незалежні від відповідача обставини, а саме через нездійснення виплати органами держказначейства. У зв'язку із чим просив звільнити відповідача від штрафних санкцій за договорами та в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
03.12.2013р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений договір суборенди не житлового приміщення № 46133 (надалі - Договір суборенди), у відповідності до умов якого, позивач передає, а відповідач приймає у строкове, платне користування (суборенду) частину не житлової будівлі, що складається з 2 кімнат площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення відділу державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції (п. п. 1.1, 1.2 Договору суборенди).
Передача в суборенду вказаного приміщення підтверджується складеним сторонами двостороннім актом прийняття-передачі майна (а.с. 14).
Згідно п. 10.1 Договору суборенди цей Договір набирає чинності з 01.11.2013р. до 31.12.2013р.
За умовами п. 3.1 Договору суборенди ціна цього Договору становить 7 800 грн. 00 коп. без ПДВ. Розмір місячної плати становить 3 900 грн. 00 коп. без ПДВ.
Плата за оренду майна здійснюється шляхом безготівкового перерахування платежу на розрахунковий рахунок орендодавця згідно виставленого ним, оформленого належним чином рахунку та акту виконаних робіт у 10-ти денний термін з моменту їх надходження до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (п. 4.1 Договору суборенди).
Як зазначає позивач, з 01.01.2014р. між сторонами укладено новий договір суборенди, але відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, своєчасно та в повному обсязі суборендну плату на рахунок позивача не вносив, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період дії спірного Договору суборенди з 01.11.13р. по 31.12.13р. у загальному розмірі 7 800 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 7.2 Договору суборенди при несвоєчасному внесенні плати орендар сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Згідно розрахунку позивача, останнім нарахована пеня за період з 01.01.14р. по 09.09.14р. на загальну суму 1 346 грн. 30 коп.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 161 грн. 55 коп. за період з 01.01.14р. по 09.09.14р.
Одночасно, 03.12.2013р. між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) укладено договір про відшкодування витрат орендаря на електричну енергію та охорону приміщення № 1613В (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу витрати на послуги електропостачання та охорони приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 100 кв.м., що орендується відповідачем для розміщення відділу державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору).
Згідно п. 6.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та діє з 01.11.2013р. по 31.12.2013р.
За умовами п. 1.4 Договору ціна Договору складає 7 600 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. - електропостачання, 2 600 грн. 00 коп. - охорона приміщення.
Відшкодування витрат на послуги електропостачання та охорони приміщення суборендарем здійснюється відповідно до Калькуляції Додаток № 1 до Договору, шляхом безготівкового перерахування платежу на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно окремо за кожним видом послуг на підставі оформлених належним чином рахунків, актів виконаних робіт у 10-ти денний термін з моменту їх надходження до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в межах кошторисних призначень на поточний рік (п. 2.1 Договору).
В порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, відповідач не розрахувався із позивачем за надані послуги охорони приміщення, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2 600 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 2.3 Договору у разі якщо відшкодування витрат здійснено несвоєчасно або не в повному розмірі, до суборендаря застосовуються штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховуються штрафні санкції.
Згідно розрахунку позивача, останнім нарахована пеня за період з 01.01.14р. по 09.09.14р. на загальну суму 448 грн. 76 коп.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 53 грн. 85 коп. за період з 01.01.14р. по 09.09.14р.
На час розгляду справи доказів погашення відповідачем заборгованості за позовом сторонами не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вищевказаний Договір суборенди за своїм змістом є договором піднайму.
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 ЦК України).
За приписами ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем (орендарем) речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).
Договір про відшкодування витрат орендаря на електричну енергію та охорону приміщення за своїм змістом є договором про надання послуг.
За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% відповідає вимогам чинного законодавства.
Одночасно, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, розрахункові документи (рахунки, акти виконаних робіт), що надавалися позивачем протягом 2013 року за спірними Договорами, своєчасно отримувалися відповідачем та разом з платіжними дорученнями направлялися для реєстрації та оплати до Головного управління Державної казначейської служби України.
Щодо посилань відповідача на той факт, що основною причиною виникнення кредиторської заборгованості є затримка у проведенні платежів органами Державної казначейської служби України, а відповідач не має можливості вплинути на ситуацію, що склалася, суд зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у даному випадку порушення грошового зобов'язання, суд не приймає посилання відповідача щодо неможливості виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).(п.1.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.13р.).
Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладених із позивачем договорів та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 7 800 грн. заборгованості по орендній платі, 2 600 грн. 00 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на охорону приміщення, 215 грн. 40 коп. загальної суми 3% річних за прострочення грошового зобов'язання за спірними Договорами - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати в сумі 1 346 грн. 30 коп., нарахованої позивачем за період з 01.01.14р. по 09.09.14р. та пені за порушення грошових зобов'язань по відшкодуванню відповідачем витрат позивача на охорону приміщення в розмірі 448 грн. 76 коп., нарахованої позивачем за вказаний період, то вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом, розрахунок пені виконано позивачем без урахування положень ч.6 ст.232 ГК України, тому згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення підлягає пеня в сумі 605 грн. 62 коп. за період з 01.01.14р. по 01.07.14р. за Договором суборенди та пеня в розмірі 201 грн. 87 коп. за вказаний період за Договором про відшкодування витрат орендаря на електричну енергію та охорону приміщення, у загальній сумі 807 грн. 49 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, б. 21а, код ЄДРПОУ 34984907) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (52100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7 800 грн. 00 коп. (сім тисяч вісімсот грн. 00 коп.) заборгованості по орендній платі, 2 600 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот грн. 00 коп.) заборгованості по відшкодуванню витрат на охорону приміщення, 215 грн. 40 коп. (двісті п'ятнадцять грн. 40 коп.) 3% річних, 807 грн. 49 коп. (вісімсот сім грн.. 49 коп.) пені, 1 681 грн. 62 коп. (одну тисячу шістсот вісімдесят одну грн.. 62 коп.) витрати по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено - 26.01.15р.