29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" січня 2015 р.Справа № 924/1510/14
Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: Заярнюк І.В. (головуючий), Заверуха С.В., Кочергіна В.О.
за позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ
до публічного акціонерного товариства "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", Хмельницька обл., м. Шепетівка,
про стягнення 10 456 499,11 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 131 030 714,50 грн. з яких: заборгованість по кредиту 9 239 618,75 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 115 781 948,98 грн.; заборгованість за процентами 335 589,09 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 4 205 277,29 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту 738 156,94 долари США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 9 249 867,50 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 33 226,94 долари США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 416 367,82 грн.; 3 % річних за невиконання основного зобов'язання за кредитом 109 907,39 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 1 377 252,91 грн., штраф за неподання фінансової інформації 2000,0 грн.
Представники сторін:
від позивача: Курений О.В. - представник за довіреністю №501/03 від 28.11.2014 р.
від відповідача: Шурман Я.В. - представник за довіреністю №6/12-Р від 16.12.2014 р.
В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення
Суть спору: публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", Хмельницька обл., м. Шепетівка, про стягнення заборгованості по кредитному договору №04-12П від 28.08.2012 року.
Ухвалою суд від 09.10.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.10.2014 року.
Ухвалами суду від 28.10.2014 р. 19.11.2014 р., 17.12.2014 р. та 19.12.2014 р. розгляд справи відкладався.
Ухвалою від 19.11.2014 р., враховуючи великий об'єм доказового матеріалу, а також наявність складних правовідносин між сторонами, на підставі заяви судді Заярнюка І.В. від 19.11.2014р., розпорядження №549/14 від 19.11.2014р. керівника апарату господарського суду Хмельницької області за погодженням голови господарського суду Хмельницької області справу №924/1510/14 прийнято до розгляду в колегіальному складі суддів: Заярнюк І.В. (головуючий), Заверуха С.В., Яроцький А.М.
Ухвалою від 19.12.2014 р., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Яроцького А.М., відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пп. 3.1.12 п. 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 3 протоколу зборів суддів Господарського суду Хмельницької області в редакції від 30.05.2014р., на підставі розпорядження №595/14 від 19.12.2014р. керівника апарату господарського суду Хмельницької області Комарніцького В.В., за погодженням голови господарського суду Хмельницької області Крамара С.І., справу №924/1510/14 прийнято до розгляду в колегіальному складі суддів: Заярнюк І.В. (головуючий); Заверуха С.В. Кочергіна В.О.
Крім того, від позивача на адресу суду надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеконференції та доручення проведення відеоконференції господарському суду міста Києва.
Відповідно до ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.
З огляду на зазначене, клопотання позивача про участь його представника у судовому засіданні у справі №924/1510/14 в режимі відеоконференції судом задоволено, забезпечено проведення відеоконференції під час судового засідання у справі №924/1510/14, доручено господарському суду міста Києва.
Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача позов визнає частково, а саме: заборгованість по кредиту 9 239 618,75 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 115 781 948,98 грн. визнає повністю, стосовно позовних вимог, щодо стягнення заборгованість за процентами 335 589,09 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 4 205 277,29 грн.; пені за прострочення сплати кредиту 738 156,94 долари США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 9 249 867,50 грн.; пені за прострочення сплати процентів 33 226,94 долари США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 416 367,82 грн.; 3 % річних за невиконання основного зобов'язання за кредитом 109 907,39 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 1 377 252,91 грн., та штрафу за неподання фінансової інформації 2000,0 грн. заперечує та не визнає.
Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Подане клопотання обґрунтовує, тим що довіреність №432/03 від 08.09.2014 р. (з терміном дії до 31.01.2015 р.), яка видана виконуючим обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Чернявською О.С. (призначеної наказом №540 від 02.09.2014 р.) для фізичної особи Цибулі О.В. (в даному випадку особи, яка підписала позовну заяву) втратила чинність 12.09.2014 року тоді, як позовну заяву подано 25.09.2014 р.
Суд, оцінивши подані докази, враховуючи призначення на посаду виконуючим обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Чернявської О.С. наказом №540 від 02.09.2014 р. та факт дії довіреності представника до 31.01.2015 року, вважає подане клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Також, представником відповідача в судовому засіданні подано усне клопотання про перенесення розгляду справи для проведення переговорів між сторонами. Проте, суд керуючись ст. 22 ГПК України, що зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, нормами ст. 77 ГПК України, де вказано, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Враховуючи заперечення позивача по справі, а саме наявність у відповідача в минулому достатньо часу для мирного врегулювання спору, суд не вбачає поважних та достатніх підстав для відкладення розгляду справи, тому вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи по суть, суд встановив:
28.08.2012 року між публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» (Банк) та публічним акціонерним товариством «Шепетівська реалбаза хлібопродуктів» (Позичальник) укладено кредитний договір №04-12П (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику не відновлювану кредитну лінію лімітом у розмірі 50 000 000 дол. США із строком користування кредитом до 28.08.2015 року зі сплатою 12 (дванадцять) відсотків річних для поповнення обігових коштів.
Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що після надходження письмових заяв від Позичальника про надання коштів в межах відкритої кредитної лінії, Банк і Позичальник укладають додаткові угоди до цього кредитного договору про надання коштів в межах кредитної лінії на дату укладення відповідної додаткової угоди.
Так, відповідно до Кредитного договору вносились зміни та доповнення, а саме:
1. Додатковою угодою №1 від 28.08.2012 року сторони погодили, що кредит надається банком Позичальнику у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 25 000 000 доларів США.
2. Додатковою угодою №2 від 18.09.2012 року сторони погодили, що кредит надається банком Позичальнику у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 31 786 920 доларів США.
3. Додатковою угодою №3 від 19.02.2013 року сторони погодили, що проценти нараховані за період з лютого 2013 року по червень 2013 року постачальник сплачує рівними частинами, починаючи з червня 2013 року. Проценти, що будуть нараховані з червня 2013 року - сплачуються щомісячно.
4. Додатковою угодою №4 від 18.05.2013 року сторони погодили, що починаючи з червня 2013 року проценти Позичальник сплачує щомісячно в розмірі - еквівалентному не менше 5 000 грн., залишок - в кінці терміну кредитування.
5. Додатковою угодою №5 від 14.10.2013 року сторони погодили наступні умови: строк користування (термін повернення) кредиту до 18 квітня 2014 року включно; починаючи із 01.12.2013 року, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 12%; починаючи з 01.12.2013 року кредит надається Банком позичальнику у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом у розмірі 34 504 000 доларів США; починаючи з 01.12.2013 року проценти позичальник сплачує щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повному обсязі; встановили наступний графік погашення заборгованості: (в екв. грн.) 60 000 000 грн. - до 01.02.2014 року; решта - о 18.04.2014 року.
Вище вказані додаткові угоди, щодо надання кредитів у межах відкритої кредитної лінії, укладені на підставі письмових заяв позичальника, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 3.2.2. Кредитного договору банк зобов'язувався перерахувати кредит на поточний рахунок Позичальника, в строк до п'яти банківських днів, по його письмовій заяві.
Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, що підтверджуються наявними у матеріалах справи документами: меморіальним ордером №31 від 28.08.2012 року, платіжним дорученням в іноземній валюті від 28.08.2012 року, заявою на отримання кредитних коштів в межах кредитної лінії від 28.08.2012 року, меморіальним ордером №01 від 19.09.2012 року, платіжним дорученням в іноземній валюті від 17.09.2012 року, заявою на отримання кредитних коштів в межах кредитної лінії від 19.09.2012 року,
Відповідно до додаткової угоди до Кредитного договору термін користування кредитом було обмежено.
Так, згідно Кредитного договору (у редакції додаткової угоди №5 від 14.10.2013) кінцевий термін користування кредитом встановлено до - 18 квітня 2014 року включно.
За положеннями п.4.2.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язувався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені Кредитним договором.
Моментом (днем) повернення суми кредиту, його частини, процентів, неустойки (пені, штрафів) та інших платежів, визначених цим Договором вважається день зарахування на відповідні рахунки Банку кредиту у відповідності з до п.2.11. та п. 2.13. цього Договору (п.2.12. Кредитного договору).
Судом встановлено, що у встановлений строк Позичальником не виконане зобов'язання щодо повернення суми кредиту та станом на 19.04.2014 прострочена заборгованість Позичальника за основною сумою кредиту становить - 9 239 618,75 дол. США.
Відповідно до п.4.2.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язувався сплачувати нараховані проценти, та виконувати свої зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.
Так, відповідно до п. 1.4. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №5 від 14.10.2013 р.) сторонами погоджено, що процента ставка за користування кредитом встановлена є фіксованою та становить 12% .
Згідно п. 2.8. Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати Банку проценти за користування кредитом, які розраховуються на основі процентної ставки, що вказана в п. 1.4. Договору на суму фактичного залишку заборгованості за Кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту. Для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у місяці та році.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісяця при цьому: а) перше нарахування процентів за користування кредитом Банк здійснює за період з дня надання кредиту, по передостанній робочий день, включно, поточного місяця; б) в подальшому проценти нараховуються за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день, включно поточного місяця; при повному погашенні кредиту (у тому числі достроково) - з останнього робочого дня попереднього місяця, до дня погашення (не включно) (п. 2.9.).
Пунктом 2.10. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №4 від 18.05.2013 року) передбачено, що починаючи з червня 2013 року проценти Позичальник сплачує щомісячно в розмірі - еквівалентному не менше 5000,00 грн., залишок - в кінці терміну кредитування.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку кредитування починаючи з 30.08.2012 року по 22.04.2014 року відповідачу нараховано 5 325 928,91 доларів США процентів за користування кредитом, останнім фактично сплачено 4 990 339,82 долари США, станом на день розгляду спору, залишились не погашеними 335 589,09 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 р. - 4 205 277,29 грн.
Відповідно до п. 4.2.5. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом надавати Банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2).
Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору Банк має право нараховувати Позичальнику, а Позичальник у разі нарахування Банком, зобов'язаний сплатити штраф за порушення цього Договору в сумі 1000,0 грн. за кожен випадок.
Позичальником на вимогу Банку (лист - претензію №7628/012-01 від 10.07.2014) не надано станом на 01.07.2014 р. та 31.03.2014 року інформацію про фактичні обороти і виписки з балансу Ф№1.
Оскільки, у встановлений строк - до 18 квітня 2014 позичальником не виконане зобов'язання щодо повернення кредиту у сумі 9 239 618,75 дол. США, сплати процентів за користування кредитом за період з 30.01.2014 по 22.04.2014 у розмірі 335 589,09 дол. США, тому Банком направлено ПАТ «Шепетівська реалбаза хлібопродуктів» лист - претензію ( №7628/012-01 від 10.07.2014) щодо погашення простроченої заборгованості, та надання довідок станом на поточну дату з банків, в яких у відповідача відкриті поточні рахунки і (або) існує позичкова заборгованість, про стан заборгованості (по сумі кредиту, відсотків та пені), фактичні обороти і виписки з балансу (ф№1) станом на 01.07.2014 р. та 31.03.2014 р.
Вказаний лист-претензія отримана відповідачем 04.08.2014, однак грошових коштів або відповіді на адресу позивача не надходило, що зумовило звернення із даним позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, додатково нарахувавши пеню за прострочення сплати процентів та пеню за прострочення сплати основної заборгованості та 3% річних.
У своїй заяві про часткове визнання позову та під час судового розгляду відповідач позов визнає частково, а саме: заборгованість по кредиту 9 239 618,75 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 115 781 948,98 грн. визнає повністю, проти позовні вимоги, щодо стягнення заборгованість за процентами 335 589,09 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 4 205 277,29 грн.; пені за прострочення сплати кредиту 738 156,94 долари США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 9 249 867,50 грн.; пені за прострочення сплати процентів 33 226,94 долари США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 416 367,82 грн.; 3 % річних за невиконання основного зобов'язання за кредитом 109 907,39 доларів США, що еквівалентно станом на 04.09.2014 року 1 377 252,91 грн., та штрафу за неподання фінансової інформації 2000,0 грн. заперечує та не визнає.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються із нормами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З системного аналізу вищевикладених положень, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит (у межах кредитної лінії) у розмірі 31 786 920 доларів США, відповідачем погашено 22 547 301,25 долари США, залишок заборгованості на дату розгляду справи становить 9 239 618,75 долари США. За користування вказаними кредитними коштами банком нараховані 5 325 928,91 доларів США відсотків, що частково сплачені ПАТ «Шепетівська реалбаза хлібопродуктів» у розмірі 4 990 339,82 доларів США, тобто на день розгляду спору, за відповідачем рахуються не сплачені відсотки у розмірі 335 589,09 доларів США, нараховані з 31.01.2014 року по 24.04.2014 року.
Отже, як свідчать матеріали справи, відповідачем порушені договірні зобов'язання у частині своєчасного повернення грошових коштів за кредитним договором №04-12П від 28.08.2012 року.
У межах розгляду справи, відповідачем основна заборгованість за кредитом 9 239 618,75 долари США, що еквівалентно (станом на 04.09.2014 року) 115 781 948,98 грн. визнано повністю, доказів, які б спростовували наведені Банком факти, щодо неналежного виконання кредитних зобов'язань та розміру суми неповернутого кредиту та несплачених відсотків за користування кредитними коштами не надано, з огляду на що суд вважає вимоги про стягнення з ПАТ «Шепетівська реалбаза хлібопродуктів» заборгованість за основною сумою кредиту - 9 239 618 доларів США 75 центів, що еквівалентно (станом на 04.09.2014 року) 115 781 948,98 грн. та заборгованість за процентами 335 589 доларів США 09 центів, що еквівалентно (станом на 04.09.2014 року) 4 205 277,29 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Одночасно, суд вважає безпідставними та необґрунтованими заперечення відповідача, щодо неправомірності нарахованих процентів за кредитом, що не підтверджені належними доводами та контррозрахунками.
Відповідно до ч. 1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитним договором та/або комісій, інших грошових зобов'язань Позичальника, Банк має право нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.
Для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році. Пеня нараховується у валюті кредиту та сплачується у гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ на день платежу.
Відповідно до п. 6.5. Кредитного договору сторони домовились, що за вимогами Банку про сплату пені застосовується позовна давність у три роки і вона нараховується за цей же строк. Сторони домовились, що за вимогами Банку про сплату штрафу застосовується позовна давність у три роки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 цього Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його законним та обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати процентів у період з 08.09.2012 р по 03.09.2014 р. та пені за прострочення сплати основної заборгованості у період з 19.04.2014 р. по 03.09.2014 підлягає задоволенню у сумі 738 156,94 доларів США (кредит), що еквівалентно (станом на 04.09.2014 р.) 9 249 867,50 грн. та 33 226,94 доларів США (проценти), що еквівалентно (станом на 04.09.2014 р.) 416 367,82 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Таким чином, враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, Банк правомірно здійснив нарахування 3% річних у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України з чітким розрахунком, який міститься у матеріалах справи, а тому вимога про стягнення 109 907,39 доларів США, що еквівалентно (станом на 04.09.2014р.) 1 377 252,91 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Наразі, за змістом ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, вставлених законом.
Відповідно до пункту 3.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та п. 4. ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день подання позову.
При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій проводилися чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.
У разі подання позову про стягнення суми боргу в національній валюті України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається національній валюті України за офіційним курсом, визначеним НБУ на день подання позову.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк», дотримуючись вимог чинного законодавства, вірно встановлено фактичний розмір заборгованості 131 030 714,50 грн. з урахуванням офіційного курсу валют, встановленим НБУ на 04.09.2014 року, така сума, що стягується Банком складається з сум отриманих кредитних коштів, відсотків та пені та 3% річних.
Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення 2000,0 грн. штрафу за неподання фінансової звітності.
Відповідно до п. 4.2.5. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом надавати Банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2).
Відповідно до п.п. б) п. 6.3. Кредитного договору Банк має право нараховувати Позичальнику, а Позичальник у разі нарахування Банком, зобов'язаний сплатити штраф за порушення п. 4.2.5. цього Договору в сумі 1000,0 грн. за кожен випадок.
Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, вимоги про стягнення 2000,0 грн. штрафу за неподання фінансової звітності є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Таким чином, оскільки, строк виконання зобов'язання за Кредитним договором № 04-12П від 28.08.2012 р. настав, на день вирішення спору зобов'язання за вказаним договором на виконано, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача визнаються судом правомірними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Розподіляючи судові витрати, суд також керується положеннями Господарського процесуального кодексу України, а також приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, якими передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору (п. 4.5.).
Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач - Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір у розмірі 73 080,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 75, 78, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
Позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до публічного акціонерного товариства "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, провулок Подільський, 20, код 00956715 ) на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, місто Київ, проспект Перемоги, 41. ідентифікаційний код 19357489) заборгованість за кредитним договором №04-12П від 28.08.2012р. в розмірі 10 456 499 (десять мільйонів чотириста п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) доларів США 11 центів, що еквівалентно 131 030 714 (сто тридцять один мільйон тридцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 50 копійки (за курсом станом на 04.09.2014 року), у тому числі:
- заборгованість за основною сумою кредиту - 9 239 618 (дев'ять мільйонів двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять) доларів США 75 центів, що еквівалентно 115 781 948 (сто п'ятнадцять мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча дев'ятсот сорок вісім) гривень 98 копійок;
- заборгованість за процентами - 335 589 (триста тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) доларів США 09 центів, що еквівалентно 4 205 277 (чотири мільйони двісті п'ять тисяч двісті сімдесят сім) гривень 29 копійок;
- пеня за прострочення сплати кредиту - 738 156 (сімсот тридцять вісім тисяч сто п'ятдесят шість) доларів США 94 центи, що еквівалентно 9 249 867 (дев'ять мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 50 копійок;.
- пеня за прострочення сплати процентів - 33 226 (тридцять три тисячі двісті двадцять шість) доларів США 94 центи, що еквівалентно 416 367 (чотириста шістнадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 82 копійки;
- проценти у розмірі 3% річних за невиконання основного зобов'язання за кредитом - 109 907 (сто дев'ять тисяч дев'ятсот сім) доларів США 39 центів, що еквівалентно 1 377 252 (один мільйон триста сімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят дві) гривні 91 копійка.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, провулок Подільський, 20, код 00956715 ) на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, місто Київ, проспект Перемоги, 41; ідентифікаційний код 19357489) штраф за неподання фінансової інформації в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Видати наказ.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, провулок Подільський, 20, код 00956715 ) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору", символ звітності 206, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013, на рахунок 31218206783002) судовий збір в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок судового збору.
Видати наказ.
Повний текст рішення складено 23.01.2015 р.
Головуючий суддя І.В. Заярнюк
Суддя С.В. Заверуха
Суддя В.О. Кочергіна
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 41)
3 - відповідачу (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, пров. Подільський, 20)
4 - господарському суду міста Києва ( 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,44-в)