ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12120/13 21.01.15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., суддів - Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство ДіСі”
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 88 670 гривень 40 копійок
Представники:
від Позивача: Курчкова О.С. (представник за довіреністю);
від Відповідача: Гайдар С.А. (представник за довіреністю);
Служба безпеки України (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 88 670 гривень 40 копійок.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 08.06.2012 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів на закупівлю товарів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (Постачальник) та Службою безпеки України в особі Військової частини НОМЕР_1 (Замовник) було укладено Договір поставки товарів № 12/59 , відповідно до п. 1.1 якого Постачальник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язався поставити та передати у власність замовника забрала до шолома захисного титанового U-95 “ТІГ”, а Замовник зобов'язася прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Як зазначає Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” порушило свої зобов'язання за Договором щодо здійснення поставки товару у строки, передбачені даним договором, у зв'язку з чим Позивач здійснив нарахування штрафних санкцій за час прострочення поставки товару.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/12120/13, судове засідання призначено на 17.07.2013 р.
16.07.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву з відповідними додатками.
17.07.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 16.07.2013 року № 16/2852, відповідно до якої Служба безпеки України просить Суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України штрафні санкції у розмірі 88 670, 40 грн. (вісімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят грн.. 40 коп.); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного товару у розмірі 126 672, 00 грн. (сто двадцять шість тисяч шістсот сімдесят дві грн. 00 коп.); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України грошові кошти, перераховані на оплату судового збору у розмірі 4 307, 00 грн. (чотири тисячі триста сім грн. 00 коп.); розгляд справи здійснити за участю представника Служби безпеки України.
17.07.2013 року в судове засідання з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Розглянувши зазначену заяву позивача Суд зазначає, що позивач даною заявою збільшив розмір позовних вимог та Судом вказана заява прийнята до розгляду.
Таким чином, Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.07.2013 року, а саме: про стягнення з Відповідача штрафних санкцій у розмірі 88 670 грн. 40 коп., з яких 44335 грн. 20 коп. пені, 44335 грн. 20 коп. 7% штрафу та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 % від вартості неякісного товару у розмірі 126 672 грн. 00 коп.
В судовому засіданні оголошено по справі перерву до 21.08.2013 року.
16.08.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника відповідача надійшли письмові заперечення на заяву Служби безпеки України від 16.07.2013 року про уточнення позовної заяви та додаткові докази по справі, а саме копія вимоги від 04.12.2012 року щодо перерахування випадково зарахованих коштів на рахунок Військової частини НОМЕР_1 .
20.08.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
21.08.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача надійшла заява про уточнення позовної заяви, відповідно до якої Служба безпеки України просить Суд: розірвати договір поставки товару від 08.06.2012 № 12/59, укладений між Службою безпеки України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі”; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України грошові кошти у розмірі 633 360, 00 грн. (шістсот тридцять три тисячі триста шістдесят грн. 00 коп.); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України штрафні санкції у розмірі 215 342, 40 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч триста сорок дві грн. 40 коп); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України грошові кошти, перераховані на оплату судового збору у розмірі 18 121, 20 грн. (вісімнадцять тисяч сто двадцять одна грн. 20 коп.); розгляд справи здійснити за участю представника Служби безпеки України.
21.08.2013 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача в судовому засіданні подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підтвердження чинних повноважень керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничий концерн “Компанія ДіСі” - Нільга Костянтина Георгійовича. Представники позивача в судовому засіданні підтримали подану 21.08.2013 року заяву про уточнення позовних вимог.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, прийшов до висновку - відмовити в прийнятті вказаної заяви.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.08.2013 року відмовлено в прийнятті заяви Позивача про уточнення позовних вимог, виходячи з наступного.
Предметом позовних вимог є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору поставки товару. Як вбачається з Заяви від 21.08.2013 року, наданої під час розгляду справи по суті, розпочатого в судовому засіданні 17.07.2013 року, Служба безпеки України просить Суд розірвати договір поставки товару та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” заборгованість, з урахуванням штрафних санкцій, за істотне порушення виконання зобов'язання, передбаченого договором.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що Позивач подав заяву після початку розгляду справи по суті в судовому засіданні від 17.07.2013 року. Крім того, подана заява, направлена на одночасну зміну предмета і підставі позову. Таким чином, зазначені обставини є істотним порушенням вимог чинного господарського процесуального законодавства та вмотивованою підставою для відмови в задоволенні заяви Служби безпеки України від 21.08.2013 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.08.2013 року розгляд справи відкладено на 27.08.2013 рік у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.
У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 27.08.2013 року справу № 910/12120/13 за позовом Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” про стягнення штрафних санкцій у розмірі 88 670, 40 грн., передано для розгляду судді Пригуновій А.Б.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.08.2013 року справу № 910/12120/13 прийнято до провадження суддею Пригуновою А.Б., розгляд справи призначено на 05.09.2013 року.
У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В з відпустки, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду м. Києва від 05.09.2013 року № 910/12120/13 за позовом Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” про стягнення штрафних санкцій у розмірі 88 670, 40 грн., передано для розгляду судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2013 року справу № 910/12120/13 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 05.09.2013 року.
05.09.2013 року в судовому засіданні представники сторін надали суду усні пояснення по суті позовних вимог.
В судовому засіданні, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 25.09.2013 року.
25.09.2013 року в судовому засіданні представники сторін надали суду усні пояснення по суті позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2013 року призначено у справі №910/12120/13 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
12.11.2014 року Господарським судом міста Києва отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судової експертизи № 11120/11121/13-34/11123/13-53 у справі №910/12120/13 разом з матеріалами вказаної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2014 року поновлено провадження по справі №910/12120/13, судове засідання призначено на 03.12.2014 року.
03.12.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін.
В судовому засіданні представники позивача подали клопотання про залучення до участі у справі в якості Відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ”, оскільки вказане Товариство є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі”, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Суд на місці ухвалив - відкласти розгляд клопотання про залучення в якості Відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ” до встановлення фактичних обставин по справі та, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача:
- підтвердити чи спростувати інформацію про реорганізацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі”;
- надати інформацію щодо того, чи перейшли права і обов'язки за спірним Договором, після реорганізації, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ”.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 року відкладено розгляд справи на 17.12.2014 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.
16.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення.
16.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи, оскільки висновок товарознавчого дослідження суперечить результатам інших експертиз та використаних інформаційних джерел, що викликає сумнів в його правильності.
16.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено, що при розподілі майна, прав та обов'язків (зобов'язань) внаслідок виділення, зобов'язання по всім договорам укладеним до дати розподілу, в тому числі по договору поставки товарів від 08.06.2012 року №12/59 залишились за Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі”.
17.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення, в яких просить Суд задовольнити клопотання про залучення до участі у справі в якості Відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ”.
17.12.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін.
В судовому засіданні представник відповідача подав письмові пояснення, в яких зазначено, що 07.02.2013 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” було вирішено виділити зі складу Товариства нову юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ”. Нова юридична особа була зареєстрована 28 травня 2013 року.
Суд на місці ухвалив - відкласти розгляд клопотання Відповідача про призначення повторної товарознавчої експертизи до встановлення фактичних обставин по справі.
Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, клопотанням Відповідача, прийшов до висновку викликати для дачі пояснень в судовому засіданні судового експерта Сорокіну В.О., виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 31 ГПКУ в судовому процесі може брати участь судовий експерт. Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.
Таким чином, Суд вважає, що пояснення судового експерта має суттєве значення для вирішення справи по суті, що є достатньої підставою для виклику його в судове засідання.
Також, Суд, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати:
- розподільчий баланс та Статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” після реорганізації;
- Акт прийому-передачі майна Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ”;
- докази, що підтверджують наявність майна на праві приватної власності у Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі”.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про продовження строків розгляду спору.
Суд на місці ухвалив - відкласти розгляд клопотання до встановлення фактичних обставин по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що дана справа є складною, що є підставою призначити колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року суд призначив колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
17.12.2014 року суддя Чинчин О.В. звернулась із заявою до Голови Господарського суду міста Києва про визначення складу суду для колегіального розгляду справи.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року справу №910/12120/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), суддів - Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року справу № 910/12120/13 прийнято до провадження справу колегією суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), суддів - Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В. та призначено розгляд справи на 21.01.2015 року.
20.01.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії розподільчого балансу, копію Статуту ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» після реорганізації; копії актів прийому - передачі майна, яке розглянуто та задоволено Судом.
20.01.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання, в якому викладені питання поставлені судовому експерту, яке Судом розглянуто та задоволено.
В судовому засіданні 21 січня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
21.01.2015 року на виклик суду з'явилась експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сорокіна В.О., надала усні пояснення по суті висновку експертизи, а також відповіді на запитання представника Відповідача. Крім того, в судовому засіданні надала письмові пояснення по суті висновку експертизи, в яких зазначила, що нормативно - технічна документація це є і паспорт на товар, і технічне керівництво, і будь - який документ, де зазначається характеристика товару. У висновку судово - балістичної експертизи чітко зазначено, що вироби не відповідають вимогам ГСТУ, та експерт - товарознавець не проводить оцінку викладених результатів дослідження, а бере за основу лише висновок, до якого прийшов експерт - баліст у даному дослідженні. Крім цього, зазначила, що у документах на вироби вказано, що вони складаються «із поєднання скла та синтетичних матеріалів», у висновку судово - хімічної експертизи вказано, що вони складаються із органічного скла та синтетичних матеріалів, а тому скла у виробах не має, а у документах не зазначено, що вони повинні бути виготовлені із «органічного скла». Вказані письмові пояснення експерта Сорокіної В.О. від 21.01.2015 року долучені до матеріалів справи.
Крім того, Суд, розглянувши клопотання Відповідача про призначення повторної товарознавчої експертизи від 16.12.2014 року з огляду на те, що висновок товарознавчого дослідження суперечить результатам інших експертиз та використаних інформаційних джерел, що викликає сумнів в його правильності, вказує на наступне.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.
У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.
При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам). (п.15.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).
Суд, дослідивши матеріали справи та з урахуванням викладених Відповідачем заперечень проти Висновку судової експертизи № 11120/11121/13-34/11123/13-53 у справі №910/12120/13, прийшов до висновку про відмову в задоволенні Клопотання Відповідача про призначення повторної товарознавчої експертизи від 16.12.2014 року, оскільки він не викликає сумнівів у його неправильності. Крім того, у судове засідання 21.01.2015 року був викликаний судовий експерт який дав мотивований висновок щодо поставлених йому питань з приводу проведення судової товарознавчої експертизи.
Також, Суд, розглянувши клопотання Служби безпеки України про залучення до участі у справі в якості Відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ” зазначає на наступне.
Положеннями ч.ч.1,2 ст.109 Цивільного кодексу України встановлено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Дослідивши розподільчий баланс, Судом встановлено, що Відповідачем не передано Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ” в складі кредиторської заборгованості грошові зобов'язання, які виникли за Договором поставки від 08.06.2012 року № 12/59, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ” не є зобов'язаною стороною за спірними зобов'язаннями.
Згідно з ч.3 ст.109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
З огляду на матеріали справи, Суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ” не є належним відповідачем у даному спорі, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.619 Цивільного кодексу України до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника і лише, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
В розумінні ст.619 Цивільного кодексу України даний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” не є незадоволеною вимогою кредитора основним боржником, а тому в задоволенні Клопотання Служби безпеки України від 03.12.2014 року про залучення до участі у справі в якості Відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Воєнторг ДІ СІ” слід відмовити.
Крім того, Суд, розглянувши Клопотання Служби безпеки України про продовження строків розгляду спору зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо. У разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК (п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року справу №910/12120/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), суддів - Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В. та Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року справу № 910/12120/13 прийнято до провадження справу колегією суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), суддів - Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В., а тому в даному випадку спочатку почався й перебіг строку вирішення спору. За таких підстав, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Служби безпеки України про продовження строків розгляду спору.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 21 січня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.06.2012 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів на закупівлю товарів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (Постачальник) та Службою безпеки України в особі Військової частини НОМЕР_1 (Замовник) було укладено Договір поставки товарів № 12/59, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язався поставити та передати у власність замовника забрала до шолома захисного титанового U-95 “ТІГ”, а Замовник зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент товару визначається специфікацією, яка додається до даного договору (додаток № 1) та є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 4.2 Договору розрахунок за товар здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 шляхом попередньої оплати замовником протягом 10 днів з моменту підписання цього договору на рахунок постачальника 100 % вартості товару.
Товар повинен бути поставлений постачальником протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, але не пізніше трьох місяців з моменту оплати товару замовником (п. 5.3 Договору).
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що при виявленні Замовником неякісного (некомплектного, зіпсованого, дефектного) Товару Постачальник сплачує штраф у розмірі 20% вартості некомплектного, зіпсованого, дефектного Товару, а також здійснює заміну його на аналогічний товар належної якості та кількості протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення Постачальника про виявлені недоліки.
За порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. А за прострочення понад тридцяти днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості. (п.8.3 Договору)
Відповідно до пункту 11.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2012 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Специфікацією до Договору №12/59 від 08.06.2012 року (додаток № 1 до договору) Постачальник зобов'язався поставити Замовнику забрала до шолома захисного титанового U-95 “ТІГ” в кількості 80 шт.: Забрало: поєднання скла і синтетичних матеріалів. Забезпечує куленепробивність 9 мм куль. Забрало кріпиться на шолом захисний титановий U-95 типу “ТІГ”. Вартість товару з податком на додану вартість, транспортуванням та іншими витратами складає 633360 грн. 00 коп.
На виконання п. 5.3 Договору Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено Відповідачу письмову заявку від 11.06.2012 року № 28/3219 на поставку товару, відповідно до якої просив здійснити постачання товару за Договором до 28.06.2012 року та у разі неспроможності поставити товар вчасно просив письмово повідомити. Вказану заявку отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" 11.06.2012 р. та зареєстровано за вх. № 143.
Також на виконання умов даного договору Позивач 18.06.2012 року на підставі платіжного доручення №260 від 14.06.2012 перерахував відповідачу грошові кошти за договором на загальну суму 633360 грн. 00 коп. із призначенням платежу: «авансування за спец. товар згідно дог. №12/59 від 08.06.2012р.»
Позивач неодноразово звертався до Відповідача з претензіями від 03.07.2012 року № 28/3778, від 10.08.2012 року № 28/4397, від 10.10.2012 року № 28/5507 з вимогами сплатити на користь Позивача пеню у розмірі 0,1% вартості товару за кожен день прострочення в сумі 61435 грн. 92 коп. та за прострочення постачання товару понад 30 днів - штраф у розмірі 7% вартості товару у сумі 44335 грн. 20 коп.
Відповідач перерахував на користь позивач пеню в загальній сумі 24701 грн. 04 коп., що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_2 за 25.07.2012 року на суму 1900 грн. 08 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата пені згідно договору 12/59 від 08.06.2012р.», а також випискою з рахунку № НОМЕР_2 за 19.10.2012 року на суму 22800 грн. 96 коп. із зазначенням призначення платежу: «неустойка по договору № 12/59 від 08.06.2012р.», а загалом на суму в розмірі 24 701 грн. 04 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки товарів № 12/59 від 08.06.2012 року Відповідач на підставі заявки Позивача від 11.06.2012 року №28/3219, яка отримана Відповідачем 11.06.2012 року за № 143, поставив Позивачу товар лише 17.10.2012 року на загальну суму 633360 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними від 17.10.2012 року № 1941 на суму 625443 грн. 00 коп. та від 17.10.2012 року № 3646 на загальну суму 7917 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що оскільки поставлений Відповідачем за договором товар є неякісним, що підтверджується висновком комплексного експертного дослідження від 10.04.2013 року № 481/13-34/735/13-34/854/13-53, зробленим Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, він звернувся до відповідача з претензією від 31.05.2013 року № 28/2142 з вимогою протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення здійснити заміну товару на аналогічний товар належної якості та кількості, а також відповідно до умов п. 8.2 договору сплатити штраф у сумі 126672 грн. 00 коп., яка отримана Відповідачем 03.06.2013 року, про що свідчить підпис представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 31.05.2013 року № 0315033009802, проте залишена без відповіді і виконання.
Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" при виконанні договору були порушені умови щодо строків поставки товару та його якості, Позивач просить Суд з урахуванням Заяви від 17.07.2013 року, яка прийнята Судом до розгляду, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України штрафні санкції, а саме 44335 грн. 20 коп. пені за порушення строків поставки, 44335 грн. 20 коп. 7% штрафу за поставку товару у строк понад 30 днів, 126 672 грн. 00 коп. штрафу у розмірі 20 % від вартості неякісного товару, а всього у розмірі 215 342 грн. 40 коп., з урахуванням часткової сплати пені за порушення строків поставки в сумі 24701 грн. 04 коп. на підставі претензій Позивача від 03.07.2012 № 28/3778 та від 10.08.2012 № 28/4397.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Служби безпеки України підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору поставки товару №12/59 від 08.06.2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки товарів № 12/59 від 08.06.2012 року Відповідач на підставі заявки Позивача від 11.06.2012 року №28/3219, яка отримана Відповідачем 11.06.2012 року за № 143, поставив Позивачу товар, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний Товар 17.10.2012 року на загальну суму 633360 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними від 17.10.2012 року № 1941 на суму 625443 грн. 00 коп. та від 17.10.2012 року № 3646 на загальну суму 7917 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Пунктом 5.3 Договору сторони погодили, що товар повинен бути поставлений постачальником протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, але не пізніше трьох місяців з моменту оплати товару замовником.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір поставки товару № 12/59 від 08.06.2012 року укладений сторонами за результатами проведеної процедури відкритих торгів, переможцем яких є саме Відповідач у даній справі. У своїй пропозиції конкурсних торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" визначило, що товар на загальну суму 633360 грн. 00 коп. буде поставлений протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, такий же термін поставки (14 робочих дів) визначений і в повідомленні про акцепт пропозиції конкурсних торгів.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що Відповідач, надіславши пропозицію Позивачу та уклавши з ним вказаний Договір поставки, взяв на себе зобов'язання поставити товар протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, що в повному обсязі узгоджується з документацією конкурсних торгів, пропозицією Відповідача та ч. 5 ст. 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”.
Як встановлено Судом, Позивач подав заявку на поставку товару 11.06.2012 року, яка отримана Відповідачем у той же день за №143, та 18.06.2012 року перерахував грошові кошти у повному обсязі в сумі 633360 грн. 00 коп., що підтверджується відміткою банківської установи на платіжному дорученні № 260 від 14.06.2012 року, тим самим виконавши свої зобов'язання за вказаним Договором належним чином.
Таким чином, 11.06.2012 року у Відповідача виникло зустрічне зобов'язання за Договором поставки товару № 12/59 від 08.06.2012 року в частині здійснення поставки товару протягом 14 робочих днів, тобто до 29.06.2012 р. включно, з урахуванням святкових та вихідних днів, а відтак прострочення поставки товару починається саме з 30.06.2012 р.
Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо непорушення ним строків здійснення поставки товару, передбачених п. 5.3 договору, оскільки вони суперечать суті прийнятого до виконання зобов'язання, обумовленого документацією конкурсних торгів, пропозицією конкурсних торгів та ч. 5 ст. 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”.
Таким чином, враховуючи те, що Відповідач допустив прострочення постачання товару за Договором поставки товарів №12/59 від 08.06.2012 року, Позивач просить Суд стягнути з Відповідача на підставі п. 8.3 Договору пеню у розмірі 0,1 % відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за період прострочення з 30.06.2012 року по 16.10.2012 року у розмірі 69036 грн. 24 коп. з урахуванням часткової оплати відповідачем пені в розмірі 24701 грн. 04 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. А за прострочення понад тридцяти днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості. (п.8.3 Договору)
Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий Позивачем, прийшов до висновку, що оскільки розмір пені, визначений сторонами в договорі перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, то з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня лише у розмірі 3592 грн. 50 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 30.06.2012 року по 16.10.2012 року з урахуванням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також часткової оплати відповідачем пені в сумі 24701 грн. 04 коп.
Крім того, Позивач зазначає, що згідно з п. 7.3 договору постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору
Відповідно до п. 2. 1 договору товар, що постачається, повинен відповідати національним стандартам України (ДСТУ), санітарним заходам і технічним регламентам, передбаченим чинним законодавством, бути безпечним, придатним до споживання, правильно маркованим, його якість повинна підтверджуватись відповідними документами (сертифікатами якості тощо).
Згідно зі Специфікацією до Договору №12/59 від 08.06.2012 року (додаток № 1 до договору) забрала до шоломів мають бути виготовлені з поєднання скла і синтетичних матеріалів та забезпечувати куленепробивність 9 мм кулями.
Однак, як зазначає Позивач, згідно з висновком комплексного експертного дослідження від 10.04.2013 року № 481/13-34/735/13-34/854/13-53, зробленого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, зовнішні та треті зверху шари зразків забрал до шоломів титанових типу “ТИГ” U-95 виготовлені з полі метилметакрилату; внутрішні шари всіх досліджувальних зразків виготовлені з полікарбонату; другий та четвертий зверху тонкі склею вальні шари зразків виготовлені з уретанового каучуку; надані на дослідження вироби мають різного роду показники якості, сукупність яких не відповідає вимогам нормативно-технічних документів.
З огляду на вищевикладене, Позивач стверджує, що відповідачем в порушення договірних зобов'язань було здійснено поставку товару, що не відповідає за якістю вимогам, які до нього ставляться, та на підставі п. 8.2 договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару у розмірі 126672 грн. 00 коп.
Відповідач заперечує щодо постачання за договором товару неналежної якості та вказує на те, що забрала до шолома захисного титанового U-95 “ТІГ” за якістю та захисними властивостями відповідають вимогам ГСТУ 78-41-004-97, та вказує, що висновок комплексного експертного дослідження від 10.04.2013 року № 481/13-34/735/13-34/854/13-53, зроблений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз не є належним доказом з огляду на те, що об'єкти дослідження були надані військовою частиною НОМЕР_1 і відібрані без участі представника відповідача, а відтак вважає, що на дослідження могли бути надані забрала до шоломів, отримані позивачем від інших постачальників.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.09.2013 року з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, призначено проведення судової експертизи: балістичної експертизи і експертизи матеріалів, речовин та виробів, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Згідно з висновком експертів за результатами проведення судово-балістичної експертизи від 10.09.2014 року № 11122/13-33, в результаті проведених балістичних випробувань забрал до шоломів захисних титанових и-95 типу «ТІГ», поставлених на підставі Договору поставки товару №12/59 від 08.06.2012 року, із застосуванням методів і за програмою зазначеними в ГСТУ 78-41-004-97 встановлено, що забрала до шоломів захисних титанових 11-95 типу «ТІГ», поставлених на підставі Договору поставки товару №12/59 від 08.06.2012, вимогам ГСТУ 78-41-004-97 «Шоломи для захисту від куль» не відповідають.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та товарознавчої експертизи від 23.10.2014 року № 11120/11121/13-34/11123/13-53, надані екрани забрал до шоломів, що представлені на експертизу як "шоломи захисні титанові и-95 типу «ТІГ», поставлені на підставі Договору поставки товару №12/59 від 08.06.2012 року”, виготовлені з трьох склеєних між собою шарів органічного скла. Внутрішній та зовнішній шари наданих екранів забрал до шоломів, що представлені на експертизу як "шоломи захисні титанові и-95 типу «ТІГ», поставлені на підставі Договору поставки товару №12/59 від 08.06.2012 року", виготовлені з поліметилметакрилату, середній шар - з полікарбонату. Три шари поєднуються між собою із застосуванням клеючої речовини на основі уретанового каучуку. Забрала до шоломів захисних титанових U-95 типу «ТІГ», поставлені на підставі Договору поставки товару №12/59 від 08.06.2012 року, мають різного роду показники якості, сукупність яких не відповідає вимогам нормативно-технічних документів.
За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки експертів за результатами проведення судово-балістичної експертизи від 10.09.2014 року № 11122/13-33 та експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та товарознавчої експертизи від 23.10.2014 року № 11120/11121/13-34/11123/13-53, складені Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, Суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо необґрунтованості висновків судової товарознавчої експертизи з огляду на наступне.
В судовому засіданні 21.01.2015 року на виклик суду з'явилась експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сорокіна В.О., надала усні пояснення по суті висновку експертизи, а також відповіді на запитання представника Відповідача. Так, зазначила, що нормативно - технічна документація це і паспорт на товар, і технічне керівництво, і будь - який документ, де зазначається характеристика товару. У висновку судово - балістичної експертизи чітко зазначено, що вироби не відповідають вимогам ГСТУ, експерт - товарознавець не проводить оцінку викладених результатів дослідження, а бере за основу лише висновок, до якого прийшов експерт - баліст у даному дослідженні. Крім цього, зазначила, що у документах на вироби вказано, що вони складаються «із поєднання скла та синтетичних матеріалів», у висновку судово - хімічної експертизи вказано, що вони складаються із органічного скла та синтетичних матеріалів, а тому скла у виробах не має, а у документах не зазначено, що вони повинні бути виготовлені із «органічного скла». Суд зазначає, що пояснення експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сорокіної В.О., надані в судовому засіданні, співпадають з висновком експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та товарознавчої експертизи від 23.10.2014 року № 11120/11121/13-34/11123/13-53, складені Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, а тому доводи Відповідача є необґрунтованими.
При зверненні до Суду з урахуванням Заяви від 17.07.2013 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача штраф у розмірі 7% вказаної вартості товару у розмірі 44335 грн. 20 коп. за порушення строку поставки товару понад тридцять днів та на підставі п. 8.2 договору просить стягнути з Відповідача за постачання неякісного товару штраф у розмірі 20% вартості такого товару у розмірі 126672 грн. 00 коп.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що при виявленні Замовником неякісного (некомплектного, зіпсованого, дефектного) Товару Постачальник сплачує штраф у розмірі 20% вартості некомплектного, зіпсованого, дефектного Товару, а також здійснює заміну його на аналогічний товар належної якості та кількості протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення Постачальника про виявлені недоліки.
Суд, перевіривши розрахунок штрафів на підставі п. 8.2 Договору, дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 7% вказаної вартості товару у розмірі 44335 грн. 20 коп. за порушення строку поставки товару понад тридцяти днів та за постачання неякісного товару штраф у розмірі 20% вартості такого товару у розмірі 126672 грн. 00 коп.
При цьому Суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи факт порушення Відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині поставки товару належної якості та у строки встановлені договором, позовні вимоги Позивача є доведеними, обґрунтованими, а тому з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” на користь Служби безпеки України підлягає стягненню пеня у розмірі 3 592 грн. 50 коп., штраф за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 44 335 грн. 20 коп. та штраф за поставку неякісного товару в розмірі 126 672 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, враховуючи те, що Суд не прийняв до розгляду заяву Позивача від 21.08.2014 року про уточнення позовних вимог, яка була оплачена судовим збором в загальній сумі 13 814 грн. 20 коп., сплачена сума судового збору відповідно до платіжного доручення № 3565 від 16 серпня 2013 року та платіжного доручення №3567 від 16 серпня 2013 року в розмірі 13 814 грн. 20 коп. підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Служби безпеки України - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Компанія ДіСі” (12160, м.Київ, ПРОСПЕКТ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ, будинок 1; Ідентифікаційний код юридичної особи 31350429) на користь Служби безпеки України (01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 33; Ідентифікаційний код юридичної особи 00034074) пеню у розмірі 3 592 (три тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 50 (п'ятдесят) коп., штраф за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 44 335 (сорок чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн. 20 (двадцять) коп., штраф за поставку неякісного товару в розмірі 126 672 (сто двадцять шість тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3492 (три тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Повернути Службі безпеці України (01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 33; Ідентифікаційний код юридичної особи 00034074) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 13 814 (тринадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 20 (двадцять) коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 3565 від 16 серпня 2013 року та платіжного доручення №3567 від 16 серпня 2013 року.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22 січня 2015 року.
Головуючий суддя О.В. Чинчин
Суддя Т.В. Васильченко
Суддя Ю.В.Цюкало