Справа: № 826/6691/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
21 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Вівдиченко Т.Р.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області було проведено 27.11.2013 року виїзну позапланову перевірку характеристик продукції у магазині «Ельдорадо» (м. Дрогобич, площа Шевченка 1), що належить ТОВ «Дієса», за наслідком чого складено акт перевірки продукції від 02 грудня 2013 року № 0124 (далі - Акт перевірки).
За наслідком перевірки відповідачем було винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 0065 від 10.12.2013 року (далі - оскаржуване рішення).
Підставами для винесення рішення було встановлення порушення порядку використання Національного знаку відповідності, оскільки такий не був нанесений безпосередньо на продукцію, а лише на її пакування (коробку) або супровідну технічну документацію.
Позивач, вважаючи дані дії та оскаржуване рішення неправомірними, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Згідно положень Правил застосування національного знака відповідності (затверджено постановою КМ України № 1599 від 29.11.2001) національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.
Згідно пункту 7, 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання (затверджено у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2012 р. N 810) встановлено наступне:
- перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.
- національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодного доказу про нанесення національного знаку відповідності на зазначені у Акті перевірки одиниці виробу безпосередньо або неможливість його на нанесення на виріб електрообладнання, зазначений у Акті перевірки.
За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.
В свою чергу, доводи наведені в апеляційній скарзі спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а отже задоволенню не підлягають.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 26.01.2015р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Вівдиченко Т.Р.