Справа: № 826/14448/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
21 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Вівдиченко Т.Р.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Ткач Маріанна Юріївна про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладами ОСОБА_3 в Публічному акціонерному товаристві «Ерде Банк»; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» включити ОСОБА_3 в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Листом від 12.05.2014 р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Ткач М.Ю. з вимогою включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та надати інформацію щодо причин відсутності даних про нього в зазначеному реєстрі.
Листом від 13.06.2014 р. № 1351 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Ткач М.Ю. повідомила, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивача включено до переліку осіб, на яких не поширюються гарантії Фонду та кошти за вкладами яких Фондом не відшкодовуються.
14.07.2014 р. позивач звернувся до Директора-розпорядника Фонду з заявою про виплату йому гарантованої суми відшкодування за вкладом (депозит та залишок коштів на картковому рахунку), розміщеним у Банку.
Фонд листом від 28.07.2014 р. за № 02-036-5199/14 повідомив позивача, що Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію AT «Ерде Банк» листом № 139 від 09.01.2013р. надав інформацію щодо осіб, на яких не поширюються гарантії Фонду та кошти за вкладами яких не відшкодовуються, відповідно до пунктів 4, 5, 6, 7, 8 частини 4 статті 26 Закону, де ОСОБА_3 зазначено директором ТОВ «ФК «Ініціатива». У листі також зазначено, що Фонд здійснює виплати відшкодувань за вкладами відповідно до списків, наданих Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку у розмірі залишку вкладу, включаючи нараховані відсотки, але не більше встановленої гарантованої суми та, що на теперішній час в переліку вкладників, що були передані до Фонду Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку AT «Ерде Банк», інформація по вкладу ОСОБА_3 - відсутня.
Позивач, вважаючи дане рішення неправомірним, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою від 14.07.2014 р. про виплату йому гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у публічному акціонерному товаристві «Ерде Банк» у встановленому законодавством порядку, що не заперечувалося відповідачем.
Листом від 28.07.2014 р. за № 02-036-5199/14 Фонд повідомив позивача, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не відшкодовуються кошти, що розміщенні на вклад на більш сприятливих умовах, ніж ті, що передбачені умовами договору банківського вкладу відповідного виду. Також зазначено, що ОСОБА_3 відсутній в списках осіб, на яких поширюються гарантії Фонду та кошти за вкладами яких Фондом не відшкодовуються.
Інформація аналогічного змісту була надана позивачу Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Ерде Банк» листом від 09.01.2013 р. № 139.
Відповідачі в обґрунтування правомірності відмови ОСОБА_3 у включенні його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб посилаються на те, що позивачем було укладено договір банківського вкладу на індивідуальних умовах - більш сприятливих умовах, ніж ті, що передбачені умовами договору банківського вкладу відповідного виду, у зв'язку з чим позивачу відмовлено у відшкодуванні на підставі пункту 7 частини четвертої статті 26 Закону N 4452-VI.
Крім того, зазначили, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «ФК «Ініціатива», позивач виступав власником істотної участі АТ «Ерде Банк» та мав значний вплив на управління та діяльність АТ «Ерде Банк» через володіння ТОВ «ФК «Ініціатива» 99,997 % акціями ПрАТ «НФСК «Добробут», яке, в свою чергу, володіло 54,26 % акціями АТ «Ерде Банк». У зв'язку із цим, вклад позивача в АТ «Ерде Банк» не підпадає під гарантію Фонду на підставі пункту 6 частини четвертої статті 26 Закону.
Однак, як вбачається зі змісту листів від 09.01.2013 р. № 139 та від 28.07.2014 р. за № 02-036-5199/14, підставою для відмови стало те, що позивач є власником істотної участі АТ «Ерде Банк», а тому на нього не поширюються положення ст. 26 Закону " 4452-VI.
Судом першої інстанції встановлено, що в ТОВ «ФК «Ініціатива» створено виконавчий колегіальний орган - Дирекцію. Позивач не є власником (учасником) ТОВ «ФК «Ініціатива», а є лише найманим працівником колегіального виконавчого органу товариства, про що також свідчить копія трудової книжки останнього та інформація про власників істотної участі в банку станом на 01.08.2012 р. та на 01.04.2012 р.
Таким чином, позивач не є особою, визначеною в пунктах 4-6 частини 4 статті 26 Закону № 4452-VI.
Відповідно до ч. 2 ст. 1058 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст.633 цього Кодексу).
При цьому, в ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними (ч.6 ст.633 ЦК України).
З наведених норм слідує, що умови договору банківського вкладу повинні бути однаковими для всіх вкладників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно, до осіб, які мають надані законом пільги, банк може застосувати більш сприятливі договірні умови, ніж до інших вкладників, і особа має усвідомлювати, що при наявності таких пільг, банком до неї застосовані саме такі (більш сприятливі) умови.
За своїм змістом та правовою природою, індивідуальні умови - це умови, які визначені для окремого суб'єкта та які відрізняються від інших певними ознаками. В даному випадку, індивідуальними умовами є погоджені між банком та конкретним вкладником і відмінні від умов, застосованих до інших вкладників банку. Тобто особі (вкладнику) банк надав (при наявності певних обставин, про які відомо і вкладнику, і банку) фінансові привілеї, які не надав іншим вкладникам.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача вказав, що будь-яких пільг позивач не мав і не повідомляв банк про обставини, які б надавали їй можливість отримати від банку фінансові привілеї. Інформація про депозитні ставки була розміщена на стенді банку, та будь-яка особа мала можливість укласти договори на аналогічних умовах.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем укладався договір банківського вкладу на звичайних умовах, що були передбачені спеціальною пропозицією банку щодо процентних ставок за вкладом з щомісячною виплатою процентів та відповідали умовам договору банківського вкладу відповідного виду.
За таких обставин, відповідачами неправомірно не включено позивача до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 26.01.2015р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Вівдиченко Т.Р.