"13" січня 2015 р. справа № 333/3660/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя
на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2014 р. у справі № 333/3660/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя
про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У травні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірним рішення відповідача від 18.04.2014 року № 75/в-9 щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та індексації заробітної плати з дня її призначення - 17.03.2014 року.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2014 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано неправомірним рішення відповідача від 18.04.2014 року № 75/в-9 щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням матеріальних допомог для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та індексації заробітної плати, з дати звернення за відновленням порушеного права - 07 квітня 2014 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник позивача надіслав апеляційному суду письмові заперечення, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та з 17.03.2014 року отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
07.04.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив приєднати до пенсійної справи довідку про складові заробітної плати від 03.04.2014 року, я якій зазначені також суми індексації заробітної плати за останні 24 календарних місяці. В заві позивач також просив повідомити, з яких складових заробітної плати йому буде нарахована пенсія (а.с.13).
Листом від 18.04.2014 року №75/в-9 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що індексація грошових доходів населення, матеріальна допомога, грошова винагорода не враховуються як складова заробітку для обчислення пенсії державним службовцям.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається у відсотках від сум їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року- страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи на рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсації та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені зазначеними актами.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно ст. 35 Закону України "Про державну службу" щорічна відпустка надається з виплатою допомоги на оздоровлення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
- суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
- суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Отже, отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Як вбачається з довідки Запорізького обласного центру зайнятості від 03.04.2014 року №1037/01-22 про складові заробітної плати за період з 02.03.2012 року по 28.02.2014 року на всі виплати, включені в довідку, в тому числі матеріальну допомогу, індексацію та грошову винагороду нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2014 р. у справі № 333/3660/14-а залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун