11 червня 2014 р. Справа № 804/6912/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.
представників позивача: Жикіної А.Б., Шкарбан Т.В.,
представника відповідача: Задорожної А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України»
до Дніпропетровської митниці Міндоходів
про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів №110100000/2013/00524 від 20.09.2013р., а також рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200430/1 від 20.09.2013р.
В обґрунтування адміністративного позову зазначалося, що позивачем під час здійснення митного оформлення товару (оцинкованої сталі методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,42мм) за контрактом купівлі-продажу №OW2007-13 від 20.07.2013р. з фірмою «Otto Wolf Handelsgesellschaft mbH i.A.» були надані всі необхідні, передбачені чинним законодавством документи, які обґрунтовано та беззаперечно доводили вартісні показники товару, що імпортувався, та надавали можливість чітко його ідентифікувати, тому у відповідача не було підстав для витребування у позивача додаткових документів. Всі розбіжності в поданих позивачем документах, виявлені митницею, є надуманими та такими, що не впливають на числове значення митної вартості товару і не є причиною для обмеження в застосуванні першого методу визначення митної вартості. За таких обставин, позивач правомірно відмовив відповідачу у наданні додаткових документів. При цьому відповідачем, в порушення приписів ст.57 Митного кодексу України, було проігноровано як основний метод визначення митної вартості товару, що імпортувався позивачем, так і другорядні методи, окрім останнього - резервного, за яким митницею і було скориговано митну вартість. Отже, відповідачем було порушено вимоги щодо послідовності використання методів визначення митної вартості, тим більше, що у рішенні про коригування митної вартості жодним чином необґрунтовано відсутність можливості застосувати попередніх перед резервним методів.
У судовому засіданні представники позивача підтримали пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили повністю його задовольнити.
Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що під час здійснення посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів контролю наявності в підтверджуючих документах, поданих позивачем під час митного оформлення товару за контрактом купівлі-продажу №OW2007-13 від 20.07.2013р. з фірмою Otto Wolf Handelsgesellschaft mbH i.A.», усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, було виявлено, що ці документи містять розбіжності, які не дають можливості ідентифікувати товар, що імпортується, та свідчать про те, що було заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а використані декларантом відомості не підтверджені документально. Наведене унеможливило достовірне обрахування всіх складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару, у зв'язку із чим митним органом було направлене електронне повідомлення, яким було зобов'язано декларанта надати протягом десяти календарних днів додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації. Проте, позивач у відповідь на вказане повідомлення надав лист, в якому зазначив, що, на його думку, виявлені розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару, а також повідомив митницю про неможливість надання додаткових документів. Через те, що виявлені розбіжності фактично усунуто не було, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості вищеозначеного товару, при цьому визначення митної вартості було здійснено за резервним методом, оскільки застосувати попередні методи визначення митної вартості видалося неможливим.
Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» (далі - ТОВ «ТД Профіль України») звернулося до Дніпропетровської митниці Міндоходів для митного оформлення товару - оцинкованої сталі методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,42мм, який поставлявся позивачу від фірми «Otto Wolf Handelsgesellschaft mbH i.A.» (виробник товару - SHANDONG Huifu Colir Co.Ltd) за контрактом купівлі-продажу №OW2007-13 від 20.07.2013р. (а.с.35-45).
З метою митного оформлення означеного товару та визначення його митної вартості ТОВ «ТД Профіль України» було подано електронну митну декларацію №110100000/2013/229534 від 20.09.2013р. форми МД-2 щодо визначення митної вартості товару за ціною договору (основний метод), а саме за ціною 0,799 дол. США/кг (а.с.10-11).
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості та на виконання приписів ч.2 ст.53 Митного кодексу України позивачем були надані наступні документи:
- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 03.12.2012р. №110/2012/0001937;
- залізничні накладні для внутрішнього сполучення від 12.09.2013р. №42958744 та №42958751;
- коносамент №QDWE035059 від 02.08.2013р.;
- прейскурант (прайс-лист) від 22.07.2013р.;
- висновок експерта про вартісні характеристики товару №4146 від 17.09.2013р.;
- калькуляція (розрахунок ціни) від 22.07.2013р.;
- комерційна пропозиція від 22.07.2013р.;
- рахунок-фактура (інвойс) від 22.07.2013р. №HFSA-285;
- пакувальний лист б/н від 22.07.2013р.;
- страховий поліс PYIE201337130000000676 від 01.08.2013р.;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.07.2013р. №OW2007-13;
- додаток до вказаного зовнішньоекономічного договору №1 від 26.07.2013р.;
- сертифікат про походження товару №ССРІТ130300919 від 30.07.2013р.;
- сертифікат якості від 19.07.2013р.;
- копію митної декларації країни відправлення №421320130130041656 від 29.07.2013р. (а.с.14-17,21-55).
Частинами 1-3 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VІ (далі - МК України) встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Крім того, відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) за органом доходів і зборів зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Частиною першою статті 337 МК України встановлено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного митним органом контролю із застосуванням системи управління ризиками Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) відповідно до ст.337 МК України в автоматизованому порядку було виявлено ризик щодо можливості заниження митної вартості та сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірки правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.
При цьому при здійсненні митного контролю та контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем у поданих ТОВ «ТД Профіль України» документах було виявлено ряд розбіжностей, а саме: 1) наданий до митного оформлення страховий поліс не містить інформації щодо розміру страхового внеску, що унеможливлює проведення розрахунку складових митної вартості, які включають в себе, згідно умов поставки, витрати на страхування; 2) сума в копії експортної митної декларації не відповідає заявленій, при цьому в копії експортної митної декларації окремо виділено суми транспортних і страхових витрат; 3) номер контейнера ЕСМU147470, зазначений в коносаменті, відсутній в перекладі даного коносаменту; 4) комерційна пропозиція датована 21.07.2013р., а в графі 44 митної декларації даний документ значиться від 22.07.2013р.
Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до підпараграфів (а) та (b) параграфу 2 статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно Додатку І Примітки та додаткові положення до параграфу 2 статті VII ГАТТ сумісним зі Статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об'єктивних даних, що піддаються обчисленню.
При цьому частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Пунктом 2.3 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» встановлено, що при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
На підставі вищенаведених законодавчих норм та зважаючи на встановлені розбіжності у поданих позивачем до митного оформлення документах, відповідачем було проведено з позивачем консультацію та направлено позивачеві електронне повідомлення від 20.09.2013р. (ідентифікатор b56b341f-7471-493f-94b0-eb4b3767301b), в якому було описано всі виявлені розбіжності та зобов'язано ТОВ «ТД Профіль України» надати протягом 10 календарних днів (за наявності) додаткові документи, а саме: виписку із бухгалтерської документації (а.с.12-13).
На означене повідомлення ТОВ «ТД Профіль України» надало відповідь листом від 20.09.2013р. за вих. №01-370, в якому зазначило, що зауваження митниці, на думку позивача, є непорозумінням, оскільки, по-перше, страховий поліс не може містити інформацію щодо розміру страхового внеску, так як він містить тільки суму страхової винагороди у разі настання страхового випадку; по-друге, сума в копії експортної митної декларації містить суму за якою розрахувалася фірма «Otto Wolf Handelsgesellschaft mbH i.A.»; по-третє, відносно того, що комерційна пропозиція датована 21.07.2013р., а в графі 44 митної декларації даний документ значиться від 22.07.2013р., а також щодо того, що номер контейнера ЕСМU147470, зазначений в коносаменті, відсутній в перекладі даного коносаменту, - це є незначна помилка декларанта, за яку позивач приносить вибачення і вважає, що це не впливає на визначення митної вартості, а всі надані до митного оформлення документи відповідають вимогам ст.53 МК України та надають змогу для обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та визначення її по електронній митній декларації №110100000/2013/229534 від 20.09.2013р., що подана ТОВ «ТД Профіль України», отже, надати додаткові документи, витребувані митним органом у повідомленні від 20.09.2013р. (ідентифікатор b56b341f-7471-493f-94b0-eb4b3767301b), надати неможливо (а.с.71).
Однак, суд не погоджується у повному обсязі з вищенаведеними доводами позивача, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.3.1 контракту купівлі-продажу №OW2007-13 від 20.07.2013р., укладеного позивачем з фірмою «Otto Wolf Handelsgesellschaft mbH i.A.», вид транспортування, базис поставки, місце доставки та строки поставки товарів за даним контрактом узгоджуються сторонами в тлумаченні ІНКОТЕРМС 2010 та визначаються у додатках до даного контракту (а.с.35-45).
Як вбачається з додатку до вказаного зовнішньоекономічного договору №1 від 26.07.2013р., на підставі якого постачався товар, заявлений позивачем до митного оформлення, базисом поставки є CIF - Одеса (а.с.34).
Згідно ІНКОТЕРМС 2010 умови поставки CIF - «Cost, Insurance and Freight» («Вартість, страхування та фрахт» вказаний порт призначення) означають, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в порту відвантаження. При цьому подавець зобов'язаний оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у вказаний порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. Базис поставки CIF покладає на продавця також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати та пошкодження товару під час перевезення. Відповідно, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та оплатити страхові внески.
За таких обставин, витрати на страхування є однією зі складових митної вартості товару, що імпортується на умовах поставки CIF.
Разом з тим, з наданих ТОВ «ТД Профіль України» до митного оформлення документів дійсно не можливо визначити вартість страхування, зокрема, наданий позивачем страховий поліс PYIE201337130000000676 від 01.08.2013р. не містить відомостей щодо розміру страхового внеску або процентної ставки вартості страхування, в ньому лише зазначено, що загальна сума страхування становить 40410,00 доларів США (а.с.52-53).
Також з означеного страхового полісу вбачається, що страхування товару здійснено страховою компанією PICC PROPERTY AND CASUALITY COMPANY LIMITED на прохання страхувальника - компанії SHANDONG Huifu Colir Co.Ltd (Китай), яка є виробником товару, в той час, як його продавцем за контрактом купівлі-продажу №OW2007-13 від 20.07.2013р., укладеним з позивачем, є саме фірма «Otto Wolf Handelsgesellschaft mbH i.A.» (Німеччина), яка за умовами базису поставки CIF має здійснювати страхування вантажу.
До того ж страховий поліс PYIE201337130000000676 від 01.08.2013р. не містить посилань на контракт купівлі-продажу №OW2007-13 від 20.07.2013р. з фірмою «Otto Wolf Handelsgesellschaft mbH i.A.» та відповідний додаток до нього, згідно якого здійснювалося постачання.
Таким чином, вищевказані документи не дають змоги встановити розмір такої складової митної вартості як страхування, і жодний інший з наданих позивачем до митного оформлення документів не містить відомостей відносно цього.
Крім того, митним органом було встановлено, що ціна товару, вказана в копії експортної митної декларації, не відповідає заявленій; в копії експортної митної декларації окремо виділено суми транспортних і страхових витрат.
Так, з електронна митна декларація №110100000/2013/229534 від 20.09.2013р., за якою позивачем було заявлено товар до митного оформлення, містить наступні відомості щодо цього товару: графа 36 «Вага брутто» 162490 кг; графа 38 «Вага нетто» 161020 кг; графа 42 «Ціна товару» 128654,98 дол. США (а.с.10-11).
При цьому митна декларація країни відправлення №421320130130041656 від 29.07.2013р. містить такі відомості щодо цього товару: графа «Вага брутто» 162490 кг; графа «Вага нетто» 161020 кг; графа «Загальна сума» 120765,00 дол. США.; в графах «Транспортні витрати» та «Страхові витрати» посилання на відповідні документи, без зазначення певних сум (а.с.50-51).
Також ця експортна декларація містить посилання на накладну компанії-експортера SHANDONG Huifu Colir Co.Ltd (Китай) №QDWE035060, в той час, як позивачу товар поставлявся за коносаментом, виданим компанією-експортером (відправником) SHANDONG Huifu Colir Co.Ltd (Китай) №QDWE035059 (а.с.14-17).
З огляду на наведене, суд погоджується з твердженнями відповідача відносно того, що надані позивачем до митного оформлення документи не підтвердили заявлену ним митну вартість.
При цьому суд також погоджується з доводами позивача відносно того, що такі розбіжності в документах, наданих до митного оформлення, як відсутність в перекладі коносаменту №QDWE035059 номеру контейнера ЕСМU147470, зазначеного в оригіналі цього коносаменту, не є підставою для сумніву в заявленій митній вартості та не впливають на її обчислення.
Також суд погоджується з доводами позивача про помилковість висновків відповідача щодо невірного зазначення в графі 44 електронної митної декларації №110100000/2013/229534 від 20.09.2013р., за якою позивачем було заявлено товар до митного оформлення, дати комерційної пропозиції, оскільки з вказаної електронної митної декларації вбачається, що в її графі 44 було вказано дату цього документу 21.07.2013р. і фактична дата комерційної пропозиції є саме 21.07.2013р. (а.с.10-11, 54-55).
Однак, оскільки відсутність в перекладі коносаменту №QDWE035059 номеру контейнера ЕСМU147470, зазначеного в оригіналі цього коносаменту, та невірне зазначення в графі 44 електронної митної декларації №110100000/2013/229534 від 20.09.2013р. дати комерційної пропозиції були не єдиними підставами для невизнання заявленої митної вартості, а інші підстави, що були наведені вище та за яких відповідач дійшов висновку про не підтвердження заявленої митної вартості, є обґрунтованими, суд не погоджується з твердженнями позивача про безпідставність направлення митним органом повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
Оскільки на вимогу митного органу ТОВ «ТД Профіль України» не надало додаткових документів, які б підтвердили заявлену ним митну вартість товару, що імпортувався, а наявність розбіжностей в товарно-супровідних документах, що були надані до митного оформлення, унеможливила достовірно обчислити всі складові митної вартості, відповідачем правомірно було прийнято рішення про її коригування.
Так, згідно п.2 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену митну вартість товарів.
За змістом приписів ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
При цьому ст.264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
На підставі наведених норм закону 20.09.2013р. Дніпропетровською митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості №110100000/2013/200430/1 та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110100000/2013/00524 від 20.09.2013р.(а.с.72-73,74-75).
Зважаючи на встановлені судом обставини, що були наведені вище, суд приходить до висновку, що відповідач у даному випадку діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, в тому числі МК України та Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», а також з використанням повноваження з метою, з якою воно надане, а саме з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.
Щодо обрання методу визначення митної вартості товару, то він був обраний митним органом відповідно до приписів ст.ст.57-60 МК України.
Так, частинами 2-6 статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Враховуючи те, що за результатами проведення митного контролю було встановлено, що документи, подані позивачем відповідно до ч.2 ст.53 МК України на підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності, що унеможливлюють визначити всі складові митної вартості, і ці розбіжності усунуті не були, здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості та застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, видалося неможливим.
При цьому, ч.1 ст.59 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Крім того ст.ст.31-33 цього Кодексу органам доходів і зборів надано право застосовувати при проведені передбачених МК України митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем та засобів їх збереження, зокрема, інформаційних ресурсів митних органів, які складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
Оскільки шляхом використання відповідних інформаційних ресурсів органу доходів та зборів відповідачем було встановлено відсутність інформації про продаж ідентичних товарів, це унеможливило застосування методу 2а) для визначення митної вартості товару позивача, через що відповідачем послідовно було перейдено до наступного методу визначення митної вартості, а саме до методу 2б).
Так, згідно ч.ч.1-4 ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Відсутність у митного органу інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
За змістом приписів ст.ст.62,63 МК України методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.
Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів.
Відповідно до ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Аналогічні норми містяться в ст.7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Приміткою до статті 7 передбачено, що митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
Одним з прикладів обґрунтованої гнучкості є: ідентичні товари - вимога про те, що ідентичні товари повинні експортуватися в той самий час чи приблизно в той час, як і товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; ідентичні імпортні товари, вироблені в країні, іншій, ніж країна експорту товарів, що оцінюються, можуть бути основою для митного оцінювання; можуть використовуватися митні вартості ідентичних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 5 і 6.
За результатами контролю співставлення відповідно до ст.337 МК України було встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,799 дол. США/кг., а рівень митної вартості подібних товарів за вже оформленими митними деклараціями, що визнані митними органами та розраховані за ціною угоди, становить 0,85 дол. США/кг (МД від 19.09.2013 №125130005/2013/162007).
З огляду на наведене, відповідачем було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару №110100000/2013/200430/1 від 20.09.2013, відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,85 дол. США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 60 МК України.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а також прийнятим з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Турова