20.01.2015 року Справа № 904/5865/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Вечірко І.О.
секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.
за участю представників сторін:
від відповідача: Жовтобрюх О.В., довіреність №45 від 01.01.15, представник; Манич М.В., довіреність №289 від 01.01.14, представник (був присутням в судовому засіданні 11 грудня 2014 року)
представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", м. Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року у справі №904/5865/14
за позовом Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", м. Київ
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 7 219,42 грн.,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року (суддя Петренко Н.Е.) в задоволенні позову Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", м. Київ до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ про стягнення 7 219,42 грн. відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано недоведеністю позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов договору №ПР/13-12943/НЮдч/07/12/13/01-ТП від 13 липня 2012 року про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту та відновлення залізничних, трамвайних локомотивів та рухомого складу, а саме виконання неякісного ремонту деповського вагону.
Не погодившись з вказаним рішенням позивач Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод" його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.
Скаржник стверджує, що акт рекламації від 18 вересня 2012 року №1258/1182є належним доказом неякісного деповського ремонту вагона з боку відповідача відповідно до Тимчасового регламенту ведення рекламаційно -претензійної роботи в вагонному господарстві затвердженого Віце -президентом Відкритого акціонерного товариства "РЖД" від 25 липня 2011 року, яким керувалося депо Ліски при складанні акту.
Посилаючись на пункту 7.2 договору №ПР/13-12943/НЮдч/07/12/13/01-ТП від 13 липня 2012 року позивач зазначає, що відповідач повинен нести відповідальність за неякісний деповський ремонт вагону згідно розділу 21 Інструкції "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524) мм. Правила з деповського ремонту" ЦВ-0017, а саме: за власний рахунок організовує ремонт вагону та (або) вузлів протягом 10 днів з моменту виявлення несправності і оформлення Акту -рекламації форми ВУ-41 та відшкодовує прямі збитки, пов'язані з неякісним наданням послуг, якщо вагон відчеплений і на його території, або відшкодовує вартість такого ремонту, коли вагони відчеплені іншими залізницями.
Доказами понесених витрат на ремонт вагону№63813547 є розрахунково- дефектна відомість, акт здачі -приймання робіт та платіжне доручення.
Скаржник просить скасувати рішення господарського суду від 21 жовтня 2014 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" в повному обсязі.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами (а.с.148-150).
В судовому засіданні 11 грудня 2014 року розгляд справи відкладався до 15 січня 2015 року.
В судовому засіданні 15 січня 2015 року оголошувалась перерва до 20 січня 2015 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 13 липня 2012 року між Державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод", м. Київ (замовник) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ (виконавець) укладено договір №ПР/13-12943/НЮдч/07/12/13/01-ТП, відповідно до умов п.1.1. якого, виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з технічного обслуговування, ремонту та відновлення залізничних, трамвайних локомотивів та рухомого складу (деповський ремонт вантажних вагонів), партіями вагонів в загальній кількості 843 одиниці, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток №1 до договору - Протокол "Погодження договірної ціни") (а.с.8, 13).
Згідно з п.1.2. договору послуги надаються на території виконавця, а саме на території відокремлених структурних підрозділів Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вагонних депо). Реквізити вагонних депо вказані у додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що ремонт вагонів проводиться згідно із вимогами Інструкції "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524) мм. Правила з деповського ремонту" ЦВ-0017, затвердженої наказом Укрзалізниці від 16.10.2007 № 492-Ц, "Інструкцією з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар" №ЦВ-ЦЛ-0062, затвердженою наказом Укрзалізниці від 01.04.2005 № 067-Ц, "Інструкцією з експлуатації і ремонту букс з роликовими підшипниками" ЦВ-ЦЛ-0058, затвердженою наказом Укрзалізниці від 14.11.03 № 524-ЦЗ, "Інструкцією по ремонту візків вантажних вагонів" ЦВ-0015, затвердженою наказом Укрзалізниці від 21.12.2007 № 609-Ц, "Інструкцією по зварюванню та направленню при ремонті вантажних вагонів та контейнерів" ЦВ-0019, затвердженою наказом Укрзалізниці від 27.11.2006 № 458-Ц, "Інструкцією по ремонту і обслуговуванню автозчепного пристрою рухомого складу залізниць України" ЦВ-ЦЛ-ЦТ-0014, затвердженою наказом Укрзалізниці від 06.11.98 № 272-Ц, "Інструкцією з ремонту гальмівного обладнання вагонів" ЦВ-ЦЛ-0013, затвердженою наказом Укрзалізниці від 25.01.05 №022-ЦЗ. Нанесення трафаретів, знаків та надписів проводиться згідно із Альбомом МПС "Знаки и надписи на вагонах грозового парка колії 1520мм." 632-2006 ПКТБ ЦВ.
Згідно пункту 3.3 договору виконавець несе гарантійну відповідальність за якісний ремонт вузлів та деталей вагону, справну роботу відремонтованих вагонів і їх вузлів до наступного планового ремонту, розраховуючи від дати підписання повідомлення про приймання вагона з ремонту ф.ВУ-36М, відповідно до пункту 21.1 "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524) мм. правила з деповського ремонту" ЦВ-0017, затверджених наказом Укрзалізниці від 16 жовтня 2007 року № 492-Ц, при умові дотримання існуючих вимог по технічній експлуатації та обслуговуванню вагонів замовником та іншими суб'єктами господарювання.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна сума договору визначається на підставі Специфікації (додаток №3), що є невід'ємною частиною договору та становить 47 208 003, 37 грн., у тому числі ПДВ 20% - 7 868 000, 56 грн.
У випадку виходу з ладу вагону(ів) та (або) вузлів в гарантійний період через неякісне надання послуг відповідачем (крім випадків порушення умов експлуатації вагонів або їх пошкодження), відповідач несе відповідальність згідно з п.21.1. нормативного документа "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524) мм. Правила з деповського ремонту" ЦВ-0017 та за власний рахунок організовує ремонт вагону(ів) та (або) вузлів протягом 10 (десяти) діб з моменту виявлення несправності і оформлення Акту-рекламації форми ВУ-41 та несе всі збитки пов'язані з неякісним наданням послуг, якщо вагон(и) відчеплений(і) на його території або відшкодовує вартість такого ремонту, коли вагон(и) відчеплений(і) іншими залізницями України (п.7.2. договору).
Згідно акту №2403 від 19 вересня 2012 року виконаних робіт (наданих послуг), підписаного уповноваженими представниками сторін договору та скріплений їх печатками, виконавцем передано після деповського ремонту вагон № 63813547, а замовником прийняті вагони без претензій щодо їх якості, об'єму та вартості.
Як доказ неякісного виконання деповського ремонту вагону №63813547 позивачем надано Акт-рекламації форми ВУ-41М №1258/1182 від 18 вересня 2012 року (а.с.25-26), складений ВЧДЕ-2 Лиски Ю-Вост, в якому зазначено характер дефекту - "Грение буксы. Претензии к качеству ДР", позивач був змушений здійснити оплату у розмірі 7 219, 42 грн.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків, спричинених неякісним деповським ремонтом здійсненим у межах дії договору, та у межах гарантійного строку, передбаченого договором.
У зв'язку з чим позивачем був виставлений відповідачу рахунок - фактура №3436 від 21 листопада 2013 року, повідомлення №149 від 21 листопада 2013 року, податкову накладну № 32 від 21 листопада 2013 року у розмірі 7 219, 42 грн. (а.с.17-19).
Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди (пункт 4 статті 611 Цивільного кодексу України).
Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права (частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Під збитками розуміють майнову шкоду у грошовому виразі, зокрема, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого права (реальні збитки); доходи, які б особа мала реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (ччастина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. Тому позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням та шкодою.
Частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно акту рекламації №1258/1/82 від 18 вересня 2012 року несправність вагону №63813547 утворилася внаслідок порушення умов експлуатації підшипників, що не відповідає вимогам п.7.1.2, 5.2.2.1, 5.2.2.2 інструктивних вказівок З-ЦВРК при проведенні повної ревізії буксового вузла.
Винним визнано вагоно -колісні майстерні Батуринські. Ремонт проведено обособленим структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства "Российские железные дороги" експлуатационным вагонным депо Лиски ст. Лиски.
Телеграмами від 20 вересня 2012 року ВЧД Лиски викликало для розслідування випадку несправності вагону представників ВЧД Батуринська та Дарницького ВРЗ (а.с.47), які за викликом не з'явились.
В той же час вказівкою Укрзалізниці від 12 квітня 2012 року №100/ЦВ на вагоноремонтні заводи покладено контроль за відчепленням власних вагонів на території Росії і країн СНД, в тому числі з виїздом на розслідування (а.с.162). Слід зазначити, що згідно п.1 Положення про державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року №262 як для позивача так і відповідача, що входять до сфери управління Укрзалізниці.
Отже, акт рекламації складений за відсутністю власника вагона, яким є позивач.
Також слід зазначити, що складений акт рекламації форми ВУ-41 є додатком № 1 Порядку ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці, затвердженого Наказом Укрзалізниці від 18 червня 2009 року №063-Ц і фактично передбачає при складанні акту ВУ-41 дотримання вимог Порядку.
Так пунктом 7.1.1 Порядку передбачено, що телеграфним повідомленням у добовий термін інформуються причетні до виникнення дефекту Представники для проведення комісійного розслідування випадку.
Згідно телеграфного повідомлення Позивача від 20 вересня 2012 року №НР-068 викликались для розслідування випадку відчеплення вагону представники ВЧД Батуринська.
Телеграфним повідомленням ВЧД Батуринська від 21 вересня 2012 року №НР452 надало відповідь ВЧД Лиски про проведення розслідування причин випадку нагріву колісної пари в одностороньому порядку з надісланням матеріалів поштою.
Пунктом 7.1.3 Порядку зазначено, що демонтаж буксового вузла проводиться комісійно, складається Донесення (додаток Б змін №1 до ЦВ-0030). На основі проведеного розслідування та Донесення складається акт-рекламація ф.ВУ-41М.
Розділом 5 Порядку зазначено, що у випадку одностороннього розслідування випадку відчеплення складаються наступні документи:
- Акт-рекламація форми ВУ-41М;
- Акт комісійного огляду дефекту;
- Фотознімок виявленого дефекту;
- інші документи, які більш повно розкривають причини виявлення дефекту.
На підставі складених документів оформляється претензія.
Слід зазначити, що матеріали розслідування випадку станом на 09 вересня 2014 року так і не були отримані ВЧД Батуринська.
Обов'язковість надсилання у десятиденний термін з часу виявлення рекламаційних матеріалів також передбачено п.4.4 та п.4.5 "Інструкції з експлуатації та ремонту вагонних букс з роликовими підшипниками" ЦВ-ЦЛ-0058, затвердженою Наказом Укрзалізниці від 14 листопада 2003 року №524ЦЗ.
В якості доказів понесених збитків позивач надав розрахунково -дефектну відомість на суму 22 614, 03 руб. експлуатаційного вагонного депо Лиски, акт про виконані роботи по поточному ремонту вагону №63813547, складений між Товариством з обсеженою відповідальністю "Транс Систем Лоджистикс" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Российские железные дороги" (а.с.23). При цьому обгрунтованим та докладним розрахунком позивачем не доведено розмір понесених збитків в сумы 7 219, 42 грн.
З матеріалів справи не вбачається, з яких підстав замовником робіт з ремонту вагону №63813547 виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Лоджистикс". Позивачем не доведено і не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2014 року щодо надання доказів в підтвердження існування правовідносин між Державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод", Товариством з обсеженою відповідальністю "Транс Систем Лоджистикс" та Відкритим акціонерним товариством "Российские железные дороги".
Судова колегія дійшла висновку, що зібрані у справі докази належним чином не підтверджують сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільно -правової відповідальності у вигляді збитків, передбаченої ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України та ст.22 Цивільного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведену правову оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровськоїх області від 21 жовтня 2014 року.
Керуючись ст.ст.103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року у справі №904/5865/14 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", м. Київ залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя І.О. Вечірко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 23.01.15 р.)