33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 січня 2015 року Справа № 903/1148/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. , суддя Крейбух О.Г.
при секретарі Новоселецький І.А.
за участю представників сторін:
позивача 1: представник ОСОБА_3., ОСОБА_1
позивача 2: представник ОСОБА_3.
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на рішення господарського суду Волинської області від 27.11.14р. у справі № 903/1148/14 (суддя Войціховський Віталій Антонович)
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом №26/07/14 від 26.07.2014р.
Рішенням господарського суду Волинської області у справі №903/1148/14 від 27.11.14р. позовні вимоги задоволено повністю. Рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" від 26 липня 2014 року, оформлене протоколом №26/07/14, визнано недійсним. За розгляд позовної заяви на відповідача віднесено судовий збір у розмірі 1218грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що має місце порушення корпоративних прав громадян України - співзасновників товариства відповідача. Суд встановив доведеним, що неповідомлення одним із засновників товариства (ОСОБА_5.) інших двох засновників (позивачів за даним позовом) - ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про продаж своєї частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" громадянці Республіки Білорусь ОСОБА_4. проведено із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки така уступка (на день проведення загальних зборів) була неможливою в принципі внаслідок дуже важкого стану здоров'я ОСОБА_5., яка не могла ні розуміти ні усвідомлювати своїх дій.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 27.11.14р. у справі 903/1148/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що фактичного поновлення позивачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у складі учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" не було. Суд не прийняв рішення щодо позовної вимоги позивачів (у іншій справі - №903/797/14 - а.с. 15-19, 82-91) про скасування рішення, вирішивши лише визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", оформлених протоколом №26/07/14 від 26.07.2014р.
Представником позивача 1, 2 подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Волинської області від 27.11.14р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Представник відповідача (апелянта) у судове засідання 21.01.2015 р. не з'явився. Про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду, а. с. 134, 136).
Колегію суддів зазначене процесуальне питання винесено на обговорення.
Представник позивача 1, 2 висловилися за продовження розгляду апеляційної скарги за відсутності відповідача.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, враховуючи положення статті 121 Господарського процесуального кодексу України, заява розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Оскільки явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася, представники належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна".
Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача 1, 2 у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 27.11.14р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як це стверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.07.2013р. серія НОМЕР_1 та від 04.12.2013р. серія НОМЕР_2 (а. с. 24-28) були учасниками Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (Волинська область, Луцький район, с. Баїв, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 03737416) з частками в статутному капіталі по 21 714 грн. - 20,00% у кожного згідно Статуту товариства в редакції, зареєстрованій 16.02.2011р. (а. с. 29-37).
26 липня 2014 року відбулись загальні збори учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна". Прийняття загальними зборами учасників рішень оформлено протоколом №26/07/14 від 26.07.2014р., згідно з яким для участі у зборах був зареєстрований один учасник, що володіє 100,00% статутного капіталу товариства - ОСОБА_5, що стверджується протоколом реєстрації участі у загальних зборах учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (а. с. 58). На загальних зборах учасників також були присутні ОСОБА_1 - постійний представник засновника згідно довіреності від 10.02.2011р. (а. с. 38), ОСОБА_6 - генеральний директор, а також ОСОБА_4.
Згідно з протоколом (рішення) №26/07/14 (а. с. 45) на порядок денний загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" 26.07.2014р. було винесено наступні питання:
1. Розгляд заяви ОСОБА_5. про уступку 100% своєї частки в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Україна" на користь ОСОБА_4.
2. Вирішення питання про затвердження статуту Товариства у новій редакції.
За результатами проведення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" 26 липня 2014 року було прийнято рішення стосовно:
1. Виключення ОСОБА_5. зі складу учасників. Включення до складу засновників ОСОБА_4. Затвердження угоди про переуступку частки у статутному фонді між ОСОБА_5. і ОСОБА_4.
2. У зв'язку зі зміною складу учасників товариства, внесення відповідних змін до статуту товариства. Затвердження статуту товариства у новій редакції. Зобов'язання ОСОБА_1., відповідно до наданого доручення, вирішити всі питання, що стосуються державної реєстрації змін до установчих документів товариства та до відомостей про товариство.
15 серпня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, проведено зміну складу засновників юридичної особи, внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19194963 від 26.08.2014р. (а. с. 20-23) та реєстраційною картою на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 15.08.2014р. (а. с. 40-44).
Рішенням господарського суду Волинської області від 16.09.2014р. у справі №903/797/14 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" від 07 жовтня 2013 року, оформлених протоколом №07/10/13 від 07 жовтня 2013 року позовні вимоги було задоволено частково; визнано недійсними п. п. 1, 4, 5 рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" від 07.10.2013р., оформлене протоколом №07/10/13 в частині виключення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", встановлення частки в статутному капіталі, внесення відповідних змін до статуту товариства, затвердження статуту товариства в новій редакції, надання повноважень щодо державної реєстрації змін до установчих документів товариства та до відомостей про товариство; провадження у справі щодо визнання недійсними п. п. 2, 3 рішень загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", оформлених протоколом №07/10/13 від 07.10.2013р., в частині звільнення ОСОБА_1. з посади генерального директора з 07.10.2013р. та призначення ОСОБА_7. на посаду генерального директора з 08.10.2013р. припинено.
При цьому господарським судом було встановлено, що згідно протоколу №07/10/13 від 07.10.2013р. на загальних зборах була присутня ОСОБА_5, частка в статутному капіталі якої складає 60% (п. 9.3.1 статуту товариства в редакції, зареєстрованій 16.02.2011р.)
А відтак збори були проведені за відсутності кворуму, що підтверджується реєстром учасників загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на момент прийняття загальними зборами учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" оспорюваного рішення.
Крім того, судом зауважено, що порядок денний, зазначений у повідомленні позивачів про скликання загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", відрізняється від порядку денного, зазначеного у протоколі №07/10/13 від 07.10.2013р.
Позивачів не повідомлялось про зміни в порядку денному всупереч ч. 3 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" де зазначено, що рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.
Судом зазначено, що відповідачем в оспорюваному рішенні не наведено відомості, які б свідчили про те, що позивачі, яких виключено із складу учасників товариства, систематично не виконували або виконували неналежним чином обов'язки учасників товариства або перешкоджали своїми діями досягненню цілей товариства та яких саме.
Згідно п. п. 14.1 (14.1.2, 14.1.12, 14.1.12), 14.2, 14.6 статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до виключної компетенції зборів учасників товариства належить, зокрема, внесення змін до статуту, зміна розміру його статутного капіталу, вирішення питання про придбання товариством частки учасника, виключення учасника з товариства. Рішення з питань, зазначених у п. п. 14.1.2, 14.1.12, 14.1.12 вважаються прийнятими, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш, ніж 70,00% загальної кількості голосів учасників товариства. Збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (або представники), що мають в сукупності більш, як 70,00% голосів.
Тобто, оспорювані рішення загальних зборів, оформлені протоколом №07/10/13, прийняті за відсутності кворуму, а щодо звільнення ОСОБА_2. - з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. рішення господарського суду Волинської області від 16 вересня 2014 року у справі №903/797/14 було залишено без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" без задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Частиною 5 статі 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно положень ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що після виключення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" та до моменту встановлення судовим рішенням факту безпідставності та необґрунтованості їх виключення зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (фактичного поновлення у складі учасників зазначеного товариства згідно рішення суду у справі №903/797/14), державним реєстратором реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", оформленого протоколом №26/07/14 від 26.07.2014р., було зареєстровано нову редакцію статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна".
За наведених обставин суд вважає, що позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент проведення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", оформлених протоколом №26/07/14 від 26.07.2014р., були учасниками даного товариства та володіли частками в його статутному фонді в розмірі 20,00% кожен, а, відтак, повинні були користуватися всіма правами учасників товариства, передбаченими чинним законодавством України, зокрема, правом на участь у загальних зборах, голосування по питаннях порядку денного, прийняття участі у прийнятті відповідних рішень, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
За положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.
Приписами ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Аналіз наведених норм матеріального права й статуту дають підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №3-39гс14 від 02.09.2014р.
За таких обставин суд вважає, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" не виконало обов'язку щодо повідомлення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про проведення загальних зборів товариства, рішення яких оскаржується у даній справі, покладеного на відповідача ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", що призвело до порушення корпоративних прав позивачів, передбачених ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 167 ГК України, ч. 1 ст. 116 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".
Крім того суд зауважує, що відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Відповідно до п. п. 13.9, 13.10 статуту товариства в редакції, зареєстрованій 16.02.2011р., загальні збори визначаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які у сукупності володіють більш ніж 70% голосів. Учасники володіють кількістю голосів, що дорівнює розміру їх відповідних часток у статутному капіталі.
Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).
Відповідно до пункту 2.11 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" підставами недійсності рішень загальних зборів, зокрема, є такі: а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства; б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо; в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів; г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів; д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію; е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача.
Оскільки частка ОСОБА_5 в статутному капіталі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" складає 60% (п. 9.3.1 статуту товариства в редакції, зареєстрованій 16.02.2011р.), так як рішенням господарського суду Волинської області від 16.09.2014р. у справі №903/797/14 визнано недійсним рішення загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" від 07.10.2013р., яким визначено частку ОСОБА_5. у статутному капіталі в розмірі 100%, то суд вважає, що загальні збори учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", котрі відбулись 26.07.2014р. та були оформлені протоколом №26/07/14, були проведені за відсутності кворуму, що підтверджується реєстром учасників загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на момент прийняття загальними зборами учасників оспорюваного рішення.
Згідно п. п. 14.1 (14.1.2, 14.1.12, 14.1.12), 14.2, 14.6 статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до виключної компетенції зборів учасників товариства належить, зокрема, внесення змін до статуту, зміна розміру його статутного капіталу, вирішення питання про придбання товариством частки учасника, виключення учасника з товариства. Рішення з питань, зазначених у п. п. 14.1.2, 14.1.12, 14.1.12 вважаються прийнятими, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш, ніж 70,00% загальної кількості голосів учасників товариства. Збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (або представники), що мають в сукупності більш, як 70,00% голосів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорювані рішення загальних зборів учасників, оформлені протоколом №26/07/14, були прийняті за відсутності кворуму.
На загальних зборах учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" 26.07.2014р. було також затверджено угоду про переуступку частки в статному капіталі від 28.07.2014р. (а.с. 46-47), відповідно до умов якої ОСОБА_5. передала майно - 100% частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" у власність ОСОБА_4.
Згідно п. 1.4 договору з моменту його підписання сторонами до ОСОБА_4 переходять всі права та обов'язки, що належали ОСОБА_5.
Відповідно до п. п. 11.1, 11.2 Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" в редакції від 16.02.2011р. учасник товариства має право продавати чи іншим чином відступати свою частку (частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства, а також третім особам. Учасника товариства та треті особи рівні у правах при купівлі частки (її частини) учасника. Купівлі здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам.
За положеннями ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують його участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 147 ЦК України та ч. 1 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки учасника, пропорційно до розмірів своїх часток. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасник товариства не скористався своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати свою частку, частка учасника може бути відчужена третій особі. Частина 2 ст. 362 ЦК України імперативно встановлює, що повідомлення про продаж частки повинно мати письмову форму і в ньому повинна міститись інформація про ціну та інші істотні умови продажу.
Вищий господарський суд України у розділі ІV Довідки за результатами узагальнення судової практики вирішення спорів про корпоративне управління та реалізацію корпоративних прав від 01.02.2014р. зауважив, що у випадку продажу частки третій особі не повинно порушуватися передбачене ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" переважне право купівлі відчужуваної частки іншими учасниками товариства.
З огляду на викладені положення законодавчих актів та з врахуванням обставин, встановлених судом при розгляді господарської справи №903/797/14 і відображених у судовому рішенні від 16.09.2014р., суд вважає, що неповідомлення ОСОБА_5. позивачів - ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про продаж своєї частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" призвело до порушення їх прав, як учасників товариства, на придбання цієї частки на рівні з ОСОБА_4
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) товариства є порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах та порушення рішенням загальних зборів учасників товариства прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства.
Верховний Суд України у постанові від 16.05.2011р. у справі №3-41гс11 вказав, що безумовною підставною для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень, а також те, що під час скликання і проведення зборів не було дотримано вимог закону і статуту товариства, що призвело до порушення прав та законних інтересів його учасників.
Разом з тим надаючи оцінку письмовим доказам у їх сукупності, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до переконання, що мало місце порушення корпоративних прав позивачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2. ще й з огляду на таке.
23.07.14р. ОСОБА_5. поступила у приймальне відділення Луцької міської клінічної лікарні у вкрай важкому стані та на дату проведення загальних зборів і прийняття оспорюваного рішення (26.07.14р.) перебувала під постійним наглядом чергових терапевтів (а.с. 61, 66, 68). При цьому стан здоров'я, діагноз та симптоми зазначені лікарями у медичній карті стаціонарного хворого а також їх поясненнями, які відбиралися уповноваженою особою Луцького МВ УМВС України у Волинській області.
Постійний нагляд терапевтів виключав будь-яку можливість без їх відома та дозволу покинути лікарський заклад.
За таких обставин ОСОБА_5. не могла бути присутньою на загальних зборах, що відбулися 26.07.14р. за межами лікарського закладу. Це - по-перше.
По-друге. У протоколі реєстрації від 26.07.14р. місце проведення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" вказано м.Луцьк (а.с.58), тоді, як місце державної реєстрації зазначеної юридичної особи - Волинська область, Луцький район, с.Баїв (а.с.20-37).
Адже за приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 цього Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Зазначена норма закону не робить жодних винятків щодо кількості учасників - чи 1 учасник чи більше.
Жодних доказів про проведення загальних зборів товариства (повідомлення), у якому б було зазначено час і місце проведення зборів, а також зазначений порядок денний, відповідачем суду не надано.
По-третє. У рішенні загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - протоколі (рішенні) №26/07/14 від 26.07.14р. серед запрошених зазначена громадянка ОСОБА_4.
Із матеріалів справи прослідковується, що ОСОБА_4 є громадянкою Республіки Білорусь, та постійно проживає у м.Мінську Республіки Білорусь.
Разом з тим, як убачається із листа Луцького прикордонного загону від 11.11.14р. (а.с.73-74) громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_4 в'їхала на територію України 26.07.14р. об 23год.44хв. (саме у цей час зареєстровано у базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" в'їзд на територію України).
За таких обставин ОСОБА_4 фізично не могла бути присутньою на загальних зборах як запрошена особа.
27.07.14р. о 17год.30хв. внаслідок погіршення стану здоров'я наступила клінічна смерть ОСОБА_5. (а.с.60-68, 71-72).
Відповідач у заперечення зазначених доводів та обставин жодних письмових доказів не надав ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до статей 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" від 04.12.14р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Волинської області від 27 листопада 2014 року у справі №903/1148/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №903/1148/14 повернути господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Демянчук Ю.Г.
Суддя Крейбух О.Г.