04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" січня 2015 р. Справа№ 910/14656/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача: Вигнанюк Т.Л. - за дов.
від відповідача: Гукова Т.В. - за дов.
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014
у справі № 910/14656/13 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой»
до Міністерства оборони України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України;
2) Державна казначейська служба України
про стягнення 996 606,60 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі, відповідач або МОУ) про стягнення 996 606,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів № 227/ДКБ-336Буд від 29.11.2012 та № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012 позивач виконав роботи та надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт та наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 996 606,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі, третя особа-1) та Державну казначейську службу України (далі, третя особа-2).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/14656/13 (суддя Босий В.П.), позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» заборгованість у розмірі 996 606,60 грн. та судовий збір у розмірі 19 932,13 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду 31.03.2014 у справі № 910/14656/13 рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2014 у справі № 910/14656/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/14656/13 скасовано в частині стягнення заборгованості у розмірі 239 098,26 грн. за Договором № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт, пов'язаних з підготовкою та введенням в експлуатацію 190-квартирного житлового будинку по вул. Щорса в м. Одесі (шифр О-56-2) від 29.11.2012. Справу № 910/14656/13 у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, а в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/14656/13 залишено без змін.
Підставою для передачі справи на новий розгляд у частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 239 098,26 грн. за Договором № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт, пов'язаних з підготовкою та введенням в експлуатацію 190-квартирного житлового будинку по вул. Щорса в м. Одесі (шифр О-56-2) від 29.11.2012 стало те, що судами попередніх інстанцій не встановлено, якими саме документами підтверджується виконання робіт за Договором № 227/ДКБ-224 на загальну суму 239 098,26 грн., належним чином не досліджено та не надано правової оцінки відповідним доказам.
Після передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, за результатами повторного автоматичного розподілу справ, справу № 910/14656/13 передано на розгляд судді Якименко М.М.
Враховуючи постанову Вищого господарського суду України від 19.08.2014 у справі № 910/14656/13, під час нового розгляду справа переглядалась в частині стягнення з відповідача на користь позивача 239 098,26 грн. заборгованості за Договором № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/14656/13 (суддя Якименко М.М.) позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 239 098,26 грн. за Договором № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт задоволено в повному обсязі.
Присуджено до стягнення з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» 239 098, 26 грн. заборгованості.
Рішення суду мотивоване тим, що факт виконання позивачем робіт та надання послуг за Договором № 227/ДКБ-224 на загальну суму 239 098, 26 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/14656/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі щодо стягнення заборгованості у розмірі 239 098, 26 грн. за Договором № 227/ДКБ-224.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та при невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що Департаментом будівництва МОУ, який є відповідальним виконавцем за бюджетною програмою КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», кошти за Договором № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012 на супроводження робіт не виділялись, а відтак, у МОУ підстави для сплати позивачу 239 098, 26 грн. відсутні.
Також, апелянт зазначив, що надані позивачем як доказ виконання ним умов спірного Договору платіжні доручення датовані ще до укладення з ним самого Договору, а тому не можуть бути визнані судом як належні докази виконання ним договірних зобов'язань за Договором. Водночас, скаржник наголосив на тому, що роботи по оформленню водопостачання та водовідведення на загальну суму 180 000,00 грн. виконувались за Договором № 227/ДБК-322 від 14.12.2011 на виконання робіт зовнішніх інженерних мереж до 190-квартирного житлового будинку по вул. Щорса у м. Одеса, а не за Договором № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012 на супроводження робіт.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.12.2014.
18.12.2014 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги Міністерства оборони України відмовити, рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 залишити без змін.
Представник позивача надав суду у судовому засіданні 18.12.2014 копію договору № 227/ДКБ-322 Буд підряду на закупівлю робіт по завершенню будівництва позамайданчикових інженерних мереж до групи житлових будинків по вул. Щорса в м. Одеса (військове містечко №56), (шифр О-56-інж), який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.
Представники третьої особи у судове засідання, призначене на 18.12.2014, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 у зв'язку з неявкою у судове засідання представників третіх осіб розгляд справи було відкладено на 22.01.2015.
Представники третіх осіб у судове засідання 22.01.2015 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.
Представник позивача у судових засіданнях проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача підтримував доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
29.11.2012 між Міністерством оборони України в особі начальника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» (виконавець) укладено Договір на супроводження робіт, пов'язаних з підготовкою та введенням в експлуатацію 190 квартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Щорса (шифр О-56-2) № 227/ДКБ-224 (далі, Договір) (том 1, а.с. 40-42).
Відповідно до пункту 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання супроводжувати наступні роботи по об'єкту «Завершення будівництва 190 квартирного житлового будинку в м. Одеса, вул. Щорса, шифр О-56-2»: топографічна зйомка житлового будинку та благоустрою, передача житлового будинку експлуатуючій організації, передача та створення страхового фонду документації, поновлення або продовження дії технічних умов, виготовлення технічної документації у вигляді технічного паспорту, роботи з підготовки та здачі об'єкту в експлуатацію.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що загальна вартість робіт, що сплачуються замовником по договору, складає 246 465,60 грн. з ПДВ. Замовник сплачує витрати виконавця, пов'язані з замовленням та виготовленням документації, вказаної у пункті 1.1. цього договору, на протязі 10 банківських днів з дати надання виконавцем підтверджуючих документів (платіжних доручень, актів здачі-приймання робіт (послуг).
Згідно пункту 2.2.2. Договору замовник зобов'язаний компенсувати в повному обсязі виконавцю всі витрати, пов'язані з виконанням даного Договору на підставі наданих рахунків та актів прийняття-передачі виконаних робіт.
Як зазначає позивач, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості виконаних позивачем робіт (наданих послуг), відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 239 098,26 грн.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання Договору позивачем здійснено наступні роботи та надано послуги:
1. Відповідно до гарантійних листів Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі, Замовник) № 267/1 від 11.06.2009 та № 278/2 від 17.06.2009, здійснено виконання та оплату державної експертизи кошторисної документації, згідно платіжного доручення № 469 від 11.06.2009 на суму 8 053,20 грн. та платіжного доручення № 1321 від 26.05.2010 на суму 10 324, 49 грн., а всього на суму 18 377, 69 грн.;
2. Відповідно до листа Замовника № 496/2 від 02.09.2011, здійснено оплату рахунку № 31 від 02.09.2011 за розміщення оголошення у міжнародному виданні № 36, згідно платіжного доручення № 7 від 02.09.2011 у сумі 1 739,74 грн.;
3. Здійснено оплату згідно рахунку № 00187 від 21.03.2012 ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області, згідно платіжного доручення № 39 від 22.03.2012 у сумі 677,63 грн.;
4. Відповідно до листа Замовника № 547/2 від 26.09.2011, здійснено оплату рахунку № 37 від 23.09.2011 за розміщення оголошення у виданні № 114/4, згідно платіжного доручення № 115 від 27.09.2011 у сумі 457,32 грн.;
5. Відповідно до листа Замовника № 696/2 від 27.11.2012, здійснено оплату рахунку № 50 від 27.11.2012 за виготовлення технічних паспортів, згідно платіжного доручення № 327 від 27.11.2012 у сумі 36 339,00 грн.;
6. Відповідно до листа Замовника № 696/2 від 05.12.2012, здійснено оплату рахунку № 53 від 05.12.2012 за технічні умови електропостачання, згідно платіжного доручення № 166 від 07.12.2012 у сумі 1 506,88 грн.;
7. Здійснено комплекс робіт по оформленню водопостачання та водовідведення, у зв'язку з цим 30.11.2012 укладено договір надання послуг з ПП «Моноліт»; відповідно до актів приймання робіт від 18.01.2013 їх вартість склала 180 000,00 грн. та була оплачена згідно платіжного доручення від 21.01.2013.
Матеріалами справи підтверджується факт надсилання позивачем відповідачу копій рахунків, сплачених позивачем, для повернення коштів, витрачених при здачі в експлуатацію 190 квартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Щорса (шифр О-56-2) (том 2, а.с. 77-78).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання позивачем робіт та надання відповідачу послуг за Договором на загальну суму 239 098,26 грн.
Доказів, що підтверджують оплату відповідачем наданих йому послуг матеріали справи не містять.
Посилання апелянта на те, що Департаментом будівництва МОУ не виділялись кошти для проведення розрахунків за виконані позивачем за Договором роботи та надані послуги, а тому у МОУ відсутні підстави для сплати заборгованості, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Так, згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічні положення містяться у частині 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади.
Отже, наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для звільнення Міністерства оборони України від оплати робіт, виконаних за Договором.
Крім цього, відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за Договором за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.
Так, як зазначив, позивач ним неодноразово на адресу відповідача направлявся акт виконаних робіт та інші підтверджуючі документи щодо виконання взятих зобов'язань за Договором.
Зокрема, у матеріалах справи міститься лист № 10/09/14-01 від 10.09.2014 (том 2, а.с. 79-119), яким позивач вкотре направив відповідачу акт виконаних робіт, рахунок та підтверджуючі документи (платіжні доручення, акти звірки-приймання робіт) щодо виконання взятих зобов'язань.
У відповідь на вказаний лист відповідач надав відповідь від 19.09.2014 № 363, у якій зазначив, що на теперішній час по об'єкту не виконані роботи по врізці зовнішнього газопроводу до житлового будинку та у разі виконання ТОВ «Юг-Укрстрой» зазначених робіт, Південне УКБ може розглянути питання стосовно зарахування виконаних робіт по Договору.
З цього приводу колегія суддів наголошує на тому, що приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Посилання скаржника на те, що роботи по оформленню водопостачання та водовідведення на загальну суму 180 000,00 грн. виконувались за Договором № 227/ДБК-322 Буд від 14.12.2011 на виконання робіт зовнішніх інженерних мереж до 190-квартирного житлового будинку по вул. Щорса у м. Одеса, а не за Договором № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012 на супроводження робіт, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки предметом договору № 227/ДБК-322 Буд від 14.12.2011 було виконання робіт по завершенню будівництва поза майданчикових інженерних мереж до групи житлових будинків по вул. Щорса у м. Одеса (військове містечко № 56) (шифр О-56-інж) (том 2, а.с. 176-181), а не виконання робіт по оформленню водопостачання та водовідведення, як про це зазначає відповідач.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи, роботи по оформленню водопостачання та водовідведення 10-ти поверхового 5-ти секційного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Щорса (військове містечко 56), на загальну суму 180 000,00 грн. були виконані ПП «Моноліт» на підставі укладеного між ТОВ «Юг-Укрстрой» та ПП «Моноліт» 30.11.2012 договору про надання послуг (том 2, а.с. 115-116). Крім того, як зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, без оформлення документів на водопостачання та водовідведення та погодження дозвільної документації на проведення робіт по укладенню трубопроводу системи водопостачання з міськими службами, не уявлялось можливим відповідачу ввести спірний будинок до експлуатації.
Водночас, як зазначив позивач, ним ще до укладення Договору було здійснено ряд супроводжувальних робіт, які є предметом спірного Договору, чим пояснюється те, що деякі платіжні доручення, наявні у матеріалах справи, датовані ще до укладення з ним самого Договору. Водночас, факт виконання позивачем вказаних робіт та наданих послуг відповідачем не заперечується та не спростовано, доказів їх оплати суду не надано, будь-яких зауважень з приводу виконаних робіт та наданих послуг відповідач позивачу не надавав.
З огляду на вищевикладене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 239 098,26 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновки Господарського суду міста Києва щодо стягнення з відповідача визначеної грошової суми обґрунтованими.
Сплату вказаної суми заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Міністерства оборони України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/14656/13 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/14656/13 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/14656/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді Б.В. Отрюх
А.І. Тищенко