04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" січня 2015 р. Справа№ 910/23023/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Корсакової Г.В.
Федорчука Р.В.
при секретарі судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від позивача: Цехоня Т.С.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014р. у справі №910/23023/14 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр нейрохірургії»
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»
про зобов'язання перерахувати кошти
Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про зобов'язання негайно виконати розрахункові документи Позивача платіжне доручення №1008 від 03.09.2014 на суму 208000,00 грн. призначення платежу "авансовий внесок податку на прибуток за вересень, жовтень, листопад 2014 року" та платіжне доручення №1043 від 10.09.2014 на суму 40563,00 грн. призначення платежу "авансовий внесок податку на прибуток за грудень 2014 року".
Рішенням господарського суду міста Києва №910/23023/14 від 04.11.2014р. позов задоволено. Зобов'язано Відповідача негайно виконати розрахункові документи Позивача платіжне доручення №1008 від 03.09.2014 на суму 208000,00 грн. призначення платежу "авансовий внесок податку на прибуток за вересень, жовтень, листопад 2014 року" та платіжне доручення №1043 від 10.09.2014 на суму 40563,00 грн. призначення платежу "авансовий внесок податку на прибуток за грудень 2014 року".
Рішення мотивовано тим, що договором передбачено право банку відмовляти клієнту у проведені операцій по рахунку або в здійсненні розрахунково-касових операцій в разі порушення чинного законодавства щодо оформлення розрахункових, касових документів або ненадання необхідних документів т/або відомостей, необхідних для проведення операції, разом з цим, в матеріалах наявні повідомлення банку в яких банк повідомляє, що платіжні доручення не виконані банком у встановлений законодавством України строк з вини банку, у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку. Отже, Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо перерахування коштів згідно поданих позивачем платіжних доручень № 1008 від 03.09.2014р. та № 1043 від 10.09.2014р. не здійснив та мотивованої відмови, із зазначенням підстави не виконання перерахування, не надав.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом не досліджено всіх доказів по справі, що вплинуло на прийняття необґрунтованого рішення, а також судом не задоволено клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, чим порушено права Відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014р. відновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу у справі №910/23023/14 до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 13.01.2015р.
16.12.2014р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. справу №910/23023/14 за апеляційною скаргою Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючий), Корсакової Г.В., Федорчука Р.В.
Відповідачем подано до суду клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національного банку України та Міністерства фінансів України, які залишені судом без задоволення, оскільки предметом спору є виконання зобов'язань Відповідачем за договором банківського рахунку, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а тому рішення у справі не вплине на права та обов'язки вказаних осіб щодо сторін.
Також, Відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи неможливістю участі свого представника через розгляд інших судових справ. Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки Відповідач був вчасно 18.12.2014р. повідомлений про судове засідання 13.01.2015р., та мав можливість знайти представника, який був би в змозі прийняти участь у судовому засіданні, тому апеляційний суд не вбачає обставин неможливості вирішення апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
11.07.2012р. між Відповідачем та Позивачем був укладений договір банківського рахунку юридичної особи №01-Т-02600/302, за умовами якого Відповідач зобов'язався здійснювати обслуговування поточного рахунку клієнта, що використовується для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій, у відповідності з чинним законодавством України.
Згідно з п.1.3. договору обслуговування рахунку клієнта здійснюється протягом, встановленого у банку, операційного часу. Операційний час визначається внутрішніми документами банку. Повідомлення щодо встановленого у банку операційного часу розмішується на інформаційних дошках в приміщенні банку.
Відповідно до п.2.1.2, 2.1.5 договору Відповідач зобов'язався здійснювати обслуговування рахунків Позивача в операційний час, списувати кошти з рахунку Позивача за дорученням Позивача на підставі касового документа.
Згідно з п.2.1.10 договору Відповідач зобов'язався виконувати розрахункові/касові документи Позивача відповідно до черговості, визначеної чинним законодавством України, дотримуючись строків їх виконання, встановлених чинним законодавством України. Виконувати розрахункові/касові документи клієнта, які надійшли до Відповідача в операційний час - в день їх надходження; в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.
Відповідно до п.2.2.4 Позивач зобов'язався надавати Відповідачу документи, які необхідні у відповідності з вимогами чинного законодавства для проведення Позивачем відповідних операцій по рахунку, а також для виконання Відповідачем функцій агента валютного контролю.
Згідно з п.3.1.1., 3.1.3. договору Відповідач має право відмовляти клієнту у проведені операцій по рахунку або в здійсненні розрахунково-касових операцій в разі порушення чинного законодавства щодо оформлення розрахункових, касових документів і строків їх подання до банку або ненадання необхідних документів т/або відомостей, необхідних для проведення операції.
03.09.2014р. Позивачем було подано Відповідачу платіжне доручення №1008 на перерахування коштів на поточний рахунок УДКСУ у Деснянському районі м. Києва з призначенням платежу - "авансовий внесок податку на прибуток за вересень, жовтень, листопад 2014 р." в розмірі 208000,00 грн.
10.09.2014р. Позивачем було подано Відповідачу платіжне доручення №1043 на перерахування коштів на поточний рахунок УДКСУ у Деснянському районі м. Києва з призначенням платежу - "авансовий внесок податку на прибуток за грудень 2014 р." в розмірі 40563,00 грн.
Проте, Відповідачем вказані доручення виконані не були, перерахування коштів Позивача у встановлений строк виконано не було.
Відповідач направляв на адресу Позивача повідомлення № 08-12/498 від 11.09.2014р., №08-12/573 від 11.09.2014 про невиконання розрахункових документів, в яких банк повідомляв, що платіжні доручення не виконані банком у встановлений законодавством України строк з вини банку у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку.
В матеріалах справи наявне листування Позивача та Відповідача щодо невиконання розрахункових документів, лист Відповідача №08.1.1/611 від 12.09.2014р., лист Відповідача №08.1.1/1834 від 17.10.2014р., з яких вбачається, що у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку Відповідач не в змозі своєчасно виконувати розрахункові документи клієнтів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно з п.1.9. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.
Відповідно до п.1.12. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.
Згідно з п.8.1. ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
З наведених норм та встановлених судом обставин вбачається, що Відповідач в порушення своїх зобов'язань, визначених умовами укладеного договору, не виконав платіжні доручення Позивача про перерахування коштів, без передбачених нормами законодавства та умовами договору підстав, тому місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги Позивача.
Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача, що місцевий господарський суд порушив процесуальні права Відповідача, оскільки розглянув справу та прийняв оскаржуване рішення за відсутності представників Відповідачів.
Відповідно до ч.2 ст.28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.
Згідно з ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.11р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Згідно з ч.3 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідача було належним чином та завчасно 31.10.14р. повідомлено про призначене судове засідання на 04.11.2014р., на яке Відповідач не з'явився, при цьому 03.11.2014р. Відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи участю представника у іншому судовому засіданні, яке було місцевим судом правомірно відхилено. Доказів неможливості направлення до суду інших представників Відповідач суду не подав.
З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про правомірність розгляду справи судом першої інстанції за наявними матеріалами та за відсутності представника Відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014р. у справі №910/23023/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014р. у справі №910/23023/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 22.01.2015р.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді Г.В. Корсакова
Р.В. Федорчук