Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" січня 2015 р.Справа № 922/940/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення переплаченої орендної плати у розмірі 7410,00 грн., 418,85 грн. 3% річних та 103,92 грн. інфляційних витрат
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3, за довіреністю №4341 від 07.11.2013р
відповідача - не з'явився,
У березні 2014 року позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2.) про стягнення переплаченої орендної плати у розмірі 7410,00 грн., 418,85 грн. 3% річних та 103,92 грн. інфляційних витрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.11.2013 сторони досягли домовленості про припинення Договору оренди № 0506/1, укладеного між ними 05.06.2012, з 08.10.2012. Проте, відповідно до умов договору, позивачем була внесена орендна плата за перший та останній місяць оренди (червень 2012 року та травень 2015 року відповідно), а тому, оскільки обов'язок позивача по сплаті орендної плати за користування об'єктом оренди за травень 2015 року не наступив у зв'язку з припиненням дії договору, відповідач повинен повернути внесену орендну плату на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2014 у справі № 922/940/14 (суддя Жельне С.Ч.), в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у справі № 922/940/14 (колегія суддів: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, судді - Пушай В.І., Барбашова С.В.), апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково; рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2014 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 7410,00 грн. боргу за переплату орендної плати скасовано та позов у цій частині задоволений; стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 7410,00 грн. боргу за переплату орендної плати, 1706,41 грн. судового збору та 858,69 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; в іншій частині рішення господарського суду Харківської області залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014 року по справі №922/940/14 було касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2014 у справі № 922/940/14 скасовано. Справу № 922/940/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Бураковій А.М.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2014 року було призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.12.2014 року о 11:00 год.
У судовому засіданні 22.12.2014 року було оголошено перерву до 20.01.2014 року о 10:45 год.
Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
05 червня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 0506/1 (договір).
Відповідно до умов договору, а саме п. 1.1., Орендодавець (відповідач) передає Орендареві (позивачу) в тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення першого поверху № 62-1:61-1 загальною площею 90,2 кв.м. (згідно технічного паспорту виготовленого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 21.12.2010 року), що розташовані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому - "об'єкт оренди").
Згідно п. 1.4. договору, об'єкт оренди буде використовуватися позивачем для розміщення магазину непродовольчої групи товарів (кавоварки, кавові машини та аксесуари) та продовольчої групи товарів (кави, кавових напоїв, тощо).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що вступ позивача у користування об'єктом оренди настає з дня підписання уповноваженими представниками обох сторін акту приймання - передачі об'єкту оренди. Акт приймання - передачі об'єкту оренди підписується сторонами протягом 3-х календарних днів з моменту підписання даного договору.
06 червня 2012 року за Актом прийому - передачі нежитлового приміщення, наданого до договору оренди № 0506/1 від 05.06.2012 року відповідач передав позивачу об'єкт оренди.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування об'єктом оренди Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі та на умовах, встановлених договором. Розмір щомісячної орендної плати за користування Об'єктом оренди складає 80,80 грн. (вісімдесят грн. 80 копійок), еквівалентом 10$ (десять) доларів США за м2.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що обов'язок по сплаті орендної плати виникає у Орендаря з моменту підписання Сторонами Акту приймання - передачі Об'єкта оренди, та сплачується Орендарем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця з 10 числа по 15 число поточного місяця.
Згідно п. 3.5 договору, орендна плата сплачується Орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності та по день фактичного повернення об'єкту оренди орендодавцю, згідно п. 2.3 договору.
Відповідно до п. 3.11 договору, Орендна плата не нараховується протягом 3 (трьох) місяців з моменту підписання договору та Орендар сплачує перший (05.06.2012 року) та останній (05.05.2015 року) місяці за користування об'єктом оренди відповідно до умов договору.
На виконання п. 3.11 договору, позивач сплатив відповідачу орендну плату за перший та останній місяці за користування об'єктом оренди відповідно до умов договору у розмірі 14820,00 грн., що підтверджується квитанцією № 7 від 08.06.2012 року. Перераховані кошти в сумі 7410 грн. 00 коп. позивач вважає орендною платою за червень 2012 року. Орендна плата за липень, серпень, вересень відповідно до умов договору не нараховувалася.
22 листопада 2013 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 0506/1 від05.06.2012 року, в якій домовилися розірвати договір оренди нежитлового приміщення 08 жовтня 2012 року, у зв'язку з фактичним припиненням використання Орендарем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання представниками Сторін.
Згідно п. 2.3 договору, повернення об'єкту оренди Орендарем здійснюється шляхом підписання відповідного Акту приймання-передачі об'єкту оренди, який підписується уповноваженими представниками обох сторін протягом трьох календарних днів з моменту припинення строку дії даного Договору, дострокового його розірвання або відмови від нього випадках передбачених даним Договором.
Обов'язок по складанню акту приймання-передачі об'єкту оренди покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні (п. 2.5. договору оренди).
Позивач вважає, що його обов'язок по сплаті орендної плати за користування об'єктом оренди за травень 2015 року не наступив, оскільки договір оренди розірвано та зобов'язання сторін припинилися. Сума у розмірі 7410,00 грн., яка була перерахована відповідачу у якості попередньої оплати за травень 2015 року, повинна бути повернута позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.
Вказані обставини й стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).
Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ст. 795 ЦК України).
Як було зазначено вище, згідно п. 2.3 договору, повернення об'єкту оренди Орендарем здійснюється шляхом підписання відповідного Акту приймання-передачі об'єкту оренди, який підписується уповноваженими представниками обох сторін протягом трьох календарних днів з моменту припинення строку дії даного Договору, дострокового його розірвання або відмови від нього випадках передбачених даним Договором. Обов'язок по складанню акту приймання-передачі об'єкту оренди покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні (п. 2.5. договору оренди).
Виходячи зі змісту Додаткової угоди № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 0506/1 від 05.06.2012 року, укладеної між сторонами 22.11.2013 року, сторони домовились про те, що спірний договір вважається розірваним з 08.10.2012 року, у зв'язку з фактичним припиненням використання Орендарем об'єкту оренди. Проте, дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання представниками Сторін, а саме з 22.11.2013 року.
Позивач звертаючись з даним позовом посилається на те, що його обов'язок по сплаті орендної плати за користування об'єктом оренди за травень 2015 року не наступив, оскільки договір оренди розірвано за погодженням сторін та зобов'язання сторін припинилися, а тому сума у розмірі 7410,00 грн., яка була перерахована відповідачу у якості попередньої оплати за травень 2015 року, повинна бути повернута на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем на зазначену суму нараховано 3% річних у сумі 418,85 грн. та інфляційні у сумі 103,92 грн.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення переплаченої орендної плати у сумі 7410,00 грн., а також нарахованих на зазначену суму 3 % річних та інфляційних, у зв'язку з розірванням Договору оренди нежитлового приміщення № 0506/1 від 05.06.2012 за згодою сторін.
Відповідно до частини 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже зазначалось вище позовні вимоги про стягнення надмірно сплаченої орендної плати у сумі 7410,00 грн. заявлені позивачем на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вищезазначене дає підстави зробити висновок, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Враховуючи те, що між сторонами було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 0506/1 від 05.06.2012, і кошти які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім на підставі зазначеного договору, то такі кошти набуті за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, дають підстави для висновку суду про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 26.01.2015 р.
Суддя А.М. Буракова
922/940/14