Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" січня 2015 р.Справа № 913/1595/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
розглянувши справу
за позовом Управління пенсійного фонду України у місті Сєвєродонецьку Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке АТП-10920", м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 34585,05 гривень
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач, Управління пенсійного фонду України у місті Сєвєродонецьку Луганської області, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке АТП-10920" (відповідача) суми заборгованості у розмірі 34585,05 гривень по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01 листопада 2013 року по 01 квітня 2013 року. Крім того, просив суд розглянути справу без участі свого представника.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 02 липня 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04 серпня 2014 року.
З причин проведення антитерористичної операції на території Луганської області, розгляд вищевказаної справи не відбувся.
На виконання Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" №1632-18 від 12 серпня 2014 року та відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" №28-р від 02 вересня 2014 року визначено, які суди розглядатимуть справи, підсудні господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, зокрема: господарським судом Харківської області - господарських справ, підсудних господарському суду Луганської області.
Господарський суд Луганської області листом від 04 вересня 2014 року №04-05, повідомив про неможливість виконання розпорядження Вищого господарського суду №28-р від 02 вересня 2014 року "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" з причин проведення антитерористичної операції, при якій існує велика загроза для життя та здоров'я працівників господарського суду Луганської області.
Таким чином, з підстав, викладених у вказаному листі №04-05 від 04 вересня 2014 року, справи господарського суду Луганської області не були направлені до господарського суду Харківської області.
18 грудня 2014 року представник позивача надав до господарського суду Харківської області заяву (вх.№5891), в якій, посилаючись на приписи Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" №1632-18 від 12 серпня 2014 року, просив суд розглянути справу №913/1595/14.
У зв'язку з надходженням до господарського суду Харківської області електронної бази даних господарського суду Луганської області, відповідно до витягу автоматизованої системи документообігу суду від 18 грудня 2014 року, справу №913/1595/14 призначено до розгляду судді Аріт К.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2014 року було прийнято справу №913/1595/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20 січня 2015 року.
14 січня 2015 року представник позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№992) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи. Крім того, у наданій заяві, позивач повторно просив суд розглядати справу без його участі. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.
19 січня 2015 року представник відповідача надав через канцелярію суду заяву (вх.№1658) в якій також просив суд розглядати справу без його участі за наявними в ній матеріалами. Судом було досліджено надану заяву та долучено до матеріалів справи.
Сторони у судове засідання 20 січня 2015 року своїх представників не направили. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі представників сторін.
Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке АТП-10920" (відповідач) зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у місті Сєвєродонецьку Луганської області.
24 березня 2011 року, відповідно до ухвали господарського суду Луганської області по справі №13/13б/2011, порушено провадження у справі про банкрутство відповідача.
Як зазначає у позовній заяві позивач, відкрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке АТП-10920" має поточну заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01 листопада 2013 року по 01 квітня 2014 року на загальну суму 34585,05 гривень.
Відповідач підтвердив право своїм працівникам на призначення пільгової пенсії за списком №2, відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій зберігається порядок, що діяв до набрання чинності зазначеного закону.
Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі-Інструкція), відповідачу були вручені повідомлення про необхідність перерахування коштів по заборгованості по виплаченій і доставленій пільговій пенсії за списком №2, з розрахунками заборгованості по кожному пенсіонеру окремо (наявні у матеріалах справи), а саме:
- повідомлення за листопад місяць 2013 року в сумі 5918,84 гривень;
- повідомлення за грудень місяць 2013 року в сумі 5927,22 гривень;
- повідомлення за січень місяць 2014 року в сумі 5981,28 гривень;
- повідомлення за лютий місяць 2014 року в сумі 5923,58 гривень;
- повідомлення за березень місяць 2014 року в сумі 10834,13 гривень.
Відповідно до п.п.6.7 Інструкції - підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних повідомлень, відповідачем було повністю перераховано на рахунок позивача відшкодування за спірний період на загальну суму 34585,05 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09 липня 2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно із ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року N1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищезазначених платників є календарний місяць.
Відповідно до ч.2. ст.106 Закону №1058, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).
Таким чином, обов'язок відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку №2 закріплено на законодавчому рівні, а саме частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, з урахуванням викладеного, та того, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 34585,05 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача до Державного бюджету України 1827,00 гривень судового збору, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", на 2015 рік установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 1218,00 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи той факт, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі п.18 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача, та підлягає стягненню з останнього до Державного бюджету України у розмірі 1827,00 гривень.
На підставі вищевикладеного, ст.129 Конституції України, ст.599 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке АТП-10920" (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Богдана Ліщини, буд.45, код ЄДРПОУ 10004026558, р/р №26005216343 у ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 304621) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21792459, р/р №25605301738 у ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 304665) 34585,05 гривень заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке АТП-10920" (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Богдана Ліщини, буд.45, код ЄДРПОУ 10004026558, р/р №26005216343 у ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 304621) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1827,00 гривень судового збору.
Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26 січня 2015 року.
Суддя К.В. Аріт
Справа №913/1595/14