16 січня 2015 року Справа № 915/1807/13
за позовом прокурора Березанського району Миколаївської області, вул. Леніна, 41, смт Березанка, 57400
в інтересах держави
до відповідача Березанської районної державної адміністрації, вул. Леніна, 33, смт Березанка, 57400
до відповідача виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Щорса, 2, м. Одеса, 65076
про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
суддя А.П. Алексєєв
Представники сторін:
від позивача - прокурор Ібрагімова А.О., посвідчення № 024456 від 03.02.2014 року.
від відповідача 1 - не з'явився.
від відповідача 2 - Мікуленко В.В., довіреність б/н від 11.09.2013 року.
Суть спору: 01.10.2013 року прокурор Березанського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави з позовними вимогами до відповідачів: Березанської районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" про:
- визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1349 від 16.11.2007 року;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,0418 га, розташованої по пр. Курортному, 7 в с. Коблево Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820982200:09:000:0457, укладеного між Березанською райдержадміністрацією та ТОВ ВКФ "Юна-Сервіс" 22.04.2008 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.11.2013 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 року рішення господарського суду Миколаївської області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2014 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2013 року - скасовані, а справу направлено до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.
При цьому, Вищий господарський суд у постанові зазначив, що при новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене у постанові, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України.
Згідно з розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області за № 258 від 04.11.2014 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, відповідно до порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 3.1.13 п. 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду даної справи визначено суддю Алексєєва А.П.
Із змісту позову прокурора вбачається, що прокурор звернувся як позивач на захист інтересів держави в сфері додержання вимог земельного та водного законодавства. Так, прокурор зазначає, що Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області всупереч вимог земельного та водного кодексів України прийняла розпорядження про відчуження у приватну власність земельної ділянки, яка розташована у межах прибережної захисної смуги Чорного Моря і згодом уклала відповідний договір купівлі-продажу земельної ділянки. Крім того, прокурор відзначив, що на момент прийняття розпорядження про продаж земельної ділянки не було отримано висновку державної експертизи землевпорядної документації та на момент прийняття спірного розпорядження райдержадміністрацією не затверджено звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки, що суперечить вимогам Закону "Про державну експертизу землевпорядної документації".
Березанська райдержадміністрація при новому розгляді справи пояснень та заперечень по суті позовних вимог не надала, представника у судові засідання не направила. Отже, суд виходить із письмових заперечень, які були надані при першому розгляді справи по суті. Виходячи із цих заперечень відповідач не погодився із позовом та просив відмовити у його задоволенні (а.с. 57-58).
ТОВ ВК "Юна-Сервіс" надало відзив на позов, у якому також не визнало позовних вимог, зазначивши, що ст. 140 Земельного кодексу України встановлений вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку. На думку, відповідача, земельним кодексом України не передбачено такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. Крім того, відповідач зазначив, що за ст. 60 Земельного кодексу України межі прибережних захисних смуг визначаються за окремими проектами землеустрою, якого на дату прийняття спірного рішення не було. Також відповідач просив застосувати позовну давність до позовних вимог прокурора.
Розглянувши справу, суд 16.01.2015 року проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи.
За результатами перевірки прокуратурою Березанського району Миколаївської області на адресу голови Березанської райдержадміністрації 03.09.2013 року було внесено подання з вимогою вжиття заходів до усунення порушень законодавства, допущених при наданні у власність ТОВ ВКФ «Юна-Сервіс» земельної ділянки площею 3,0418 га, причин та умов, що їм сприяли (а.с. 30-31).
Згідно відповіді адміністрації від 11.09.2013 року, підготовленої за результатами розгляду вказаного документу прокурорського реагування, подання відхилене (а.с. 32-34).
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції чинній на дату звернення із позовом) передбачено право прокурора на звернення до суду у разі відхилення подання в цілому чи частково, для чого встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання.
18.09.2013 року отримавши відповідь від райдержадміністрації про відхилення подання, прокурор 01.10.2013 року звернувся до суду із даним позовом про визнання протиправним і скасування розпорядження Березанської райдержадміністрації № 1349 від 16.11.2007 року та визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Таким чином, прокурором, як позивачем, було дотримано строки встановлені законодавством на звернення до суду із позовною заявою. З огляду на це, не підлягає застосуванню інститут позовної давності, про застосування якого просить відповідач.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу (приватизації) №1-Ж від 03.09.2005 року ТОВ ВКФ «Юна-Сервіс» придбало у РВ Фонду держмайна України по Миколаївській області базу відпочинку «Орбіта», в т.ч. об'єкти нерухомості згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.08.2005 року №8206677, виданим Березанською філією ММБТІ (а.с. 129-135).
Розпорядженням Березанської райдержадміністрації №1349 від 16.11.2007 року на підставі заяви ТОВ ВКФ «Юна-Сервіс» вирішено продати товариству земельну ділянку площею 3,0418 га, розташовану по пр. Курортному, 7 в с. Коблево Березанського району Миколаївської області (а.с. 14-15).
Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації № 1350 від 16.11.2007 року "Про затвердження звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки" затверджено звіт експертної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді ТОВ ВКФ "Юна-Сервіс" рекреаційного призначення для обслуговування бази відпочинку "Орбіта" за адресою: Миколаївська область, Березанський район, в межах території Коблевської сільської ради (зона відпочинку "Коблево") та зазначено, що вартість земельної ділянки площею 3,0418 га становить 988 127, 00 грн. (а.с.17).
Звіт отримав висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06.11.2007 року за №1076-07, у якому міститься позначка про доопрацювання первинних зауважень (т.2 а.с. 56 оборотна сторона аркушу).
Тому, доводи прокурора, викладені у заяві про зміну підстав позову (т. 2 а. с. 13), не знайшли свого підтвердження.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що на переконання суду прийняття розпорядження про затвердження звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки №1350 від 16.11.2007 року після прийняття спірного розпорядження про продаж земельної ділянки не впливає на законність останнього, оскільки розпорядження були прийняті в один день.
На підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2008 року райдержадміністрацією продано ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ земельну ділянку площею 3,0418 га, розташовану по пр. Курортному, 7 в с. Коблево Березанського району області, за 988127 грн. (а.с. 18-19)
ТОВ ВКФ "Юна-Сервіс" видано державний акт на право власності на земельку ділянку серії ЯЕ №923678 (а.с. 22), який зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020800700004 від 08.05.2008 року.
Кадастровий номер земельної ділянки за державним актом: 4820982200:09:000:0457.
Спірна земельна ділянка була передана покупцю на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 22.04.2008 року (а.с. 21).
На переконання суду розпорядження Березанської райдержадміністрації №1349 від 16.11.2007 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України та ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За положеннями статті 4 Водного кодексу України та статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (частина 2 статті 58 Земельного кодексу України).
Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (статті 1, 88, 90 Водного кодексу України, статті 60, 62 Земельного кодексу України).
Частинами 1, 3 статті 60 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - прийняття райдержадміністрацією спірного розпорядження від 16.11.2007 року) встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.
Право на землі водного фонду, встановлене статтею 59 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди (частина 4 вказаної норми).
При цьому, за приписами статті 83 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття рішення про продаж спірної земельної ділянки) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434, визначає механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок (далі - матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування.
Згідно з пунктом 2.9 вказаного Порядку у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.
Відповідно до ч. 4 ст. 88 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття райдержадміністрацією спірного розпорядження від 16.11.2007 року про продаж земельної ділянки) уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Виходячи з приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства (прийняття райдержадміністрацією розпорядження № 1349 від 16.11.2007 року про продаж земельної ділянки та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.04.2008 року), при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської
діяльності в них".
Відсутність землевпорядної документації автоматично не змінює правовий режим захисної смуги.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 02.09.2014 року у справах № 905/6025/13, № 915/1223/13, постановах від 09.09.2014 року у справах № 915/1228/13, № 915/1224/13, № 915/1220/13, № 915/1226/13 та від 21.05.2014 року у справі № 6-16цс14.
За приписами статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Доказами розташування спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги є наступні матеріали.
Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ ВКФ "Юна-Сервіс" при використанні земельної ділянки за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, за результатами якої встановлено, що відповідно до документації із землеустрою, експлікації земельних угідь та кадастрового плану спірна земельна ділянка, яка надана товариству для обслуговування бази відпочинку "Орбіта", розташована на землях рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги Чорного моря. (т. 1 а.с. 27-29, т. 2, а.с. 31-32).
Відповідно до документації із землеустрою, експлікації земельних угідь та кадастрового плану зазначена земельна ділянка, яка надана відповідачу для обслуговування бази відпочинку «Орбіта», розташована на землях рекреаційного призначення в межах прибережної закисної смуги Чорного моря (т. 1 а.с. 85-86а).
У зв'язку з тим, що на підставі незаконного розпорядження райдержадміністрації з відповідачем укладено договір купівлі-продажу цей правочин щодо земельної ділянки відповідно до ст. ст. 201, 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України, ст. 152 Земельного кодексу України, підлягає визнанню недійсним.
Також підлягає визнанню недійсним та скасуванню відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку.
Так, прокурором було заявлене клопотання про те, щоб суд приймаючи рішення вийшов за межі позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України з огляду на те, що відповідач ТОВ ВКФ "Юна-Сервіс" у разі скасування розпорядження та визнання недійсним договору купівлі-продажу фактично зможе розпоряджатися земельною ділянкою за наявності діючого державного акту на право власності на земельну ділянку, що порушуватиме її правовий режим державної форми власності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Таким чином, вбачаючи в клопотанні прокурора підстави для виходу за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне прийняти рішення про визнання недійсним держаного акту на право власності на земельну ділянку у зв'язку із визнанням недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого акт було видано.
Що стосується доводів відповідача про відсутність підстав для позбавлення його права власності згідно ст. 140 ЗК України, то суд вважає за необхідне вказати таке. На думку суду, зазначеною статтею наводиться перелік підстав припинення права власності набутого з додержанням вимог чинного законодавства.
Що стосується права постійного користування на спірну земельну ділянку виробничого об'єднання "Інгул", зауваження на що зробив Вищій господарський суд України, виходячи із наявного у матеріалах справи державного акту на право постійного користування землею у розмірі 4,5 га для бази відпочинку "Орбіта" виданого 08.04.1994 року, то суд з цього питання витребував відповідні матеріали.
Так, відділ Держземагентства у Березанському районі Миколаївської області надав письмову інформацію (т.2 а.с. 30), що за виробничим об'єднанням "Інгул" земельних ділянок не рахується. Таким чином, рішення суду по цій справі не стосується прав та обов'язків вказаного виробничого об'єднання.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 49 ГПК України. По першій позовній вимозі витрати необхідно покласти на райдержадміністрацію, а по другій вимозі - порівну на відповідачів.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов прокурора - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 1349 від 16.11.2007 року "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення".
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,0418 га, розташованої по пр. Курортному, 7 в с. Коблево Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820982200:09:000:0457, укладений між Березанського райдержадміністрацією та ТОВ ВКФ «Юна-Сервіс» 22.04.2008 року.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельку ділянку серії ЯЕ №923678, який зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020800700004 від 08.05.2008 року.
Стягнути до Державного бюджету з Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області суму судового збору в розмірі 1720,50 грн.
Стягнути до Державного бюджету з ТОВ ВКФ «Юна-Сервіс» суму судового збору в розмірі 573,50 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.01.2015 року.
Суддя А.П. Алексєєв