Справа № 148/7454/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Робак С.О.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
23 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Мельник-Томенко Ж. М.
судді: Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2014 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, зареєстрована і постійно проживає в м. Тульчин Вінницької області, що згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, не працює.
Згідно ч.1 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 530 від 25.05.2008 р.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином дії відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсії в розмірі меншому, ніж встановлено ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є неправомірними.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, Прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14.06.2011 року "Про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2011 рік", Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову за №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказана Постанова КМУ набрала чинності 23 липня 2011 року.
Проте, судова колегія звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача подальшу виплату пенсії проводити на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", прийняту 06.07.2011 року, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.
Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, тому з резолютивної частини оскаржуваного рішення необхідно виключити "а починаючи з 23.07.2011 року виплату пенсії проводити на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" прийнятої 06.07.2011 року, якою встановлено розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Постанову Кабінету Міністрів України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року".
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду з підстави правильного по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2014 року "а починаючи з 23.07.2011 року виплату пенсії проводити на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" прийнятої 06.07.2011 року, якою встановлено розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Постанову Кабінету Міністрів України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року".
В решті постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2014 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В.
Сторчак В. Ю.