22 січня 2015 рокусправа № 804/8405/14
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року по справі № 804/8405/14 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,-
У червні 2014 року ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежитлового приміщення, прим. 1 та комплексу, адміністративно-побутової будівлі з виробничими приміщеннями ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, до повного усунення порушень.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначено, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не вірно тлумачив положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та не розділив поняття підтвердження заходів реагування та застосування судом заходів реагування. Апелянт зазначив, що він звертається в суд саме з проханням застосувати заходи реагування після виявлених у акті перевірки недоліків в експлуатації будівлі, такі заходи можливі за рішенням суду після відповідного звернення до нього суб'єкта наділеного повноваженнями здійснювати відповідні перевірки. Апелянт вказував, що застосування заходів реагування можливе лише до власника будівлі, а не до орендаря з огляду на те, що орендар не має права перебудовувати приміщення. ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області вважало, що існує загроза життю та здоров'ю людей, груба експлуатація будівлі без дотримання правил пожежної безпеки, що може призвести до неповоротних наслідків.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач наділений повноваженнями самостійно своїм приписом застосовувати заходи реагування, а саме: зупиняти експлуатацію будівлі та звертатись до суду на підтвердження обґрунтування свого припису та застосованих ним заходів. Суд першої інстанції вказував, що звернення до суду з заходами реагування до власника будівлі є не вірним, оскільки такий позов повинно бути пред'явлено до користувача будівлі, тобто до особи, яка експлуатує приміщення з порушеннями.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі наказу № 46 від 18.04.2014 року начальника ГУ, щодо затвердження плану планових перевірок, повідомлення про проведення планової перевірки № 3013/14 від 22.04.2014 року, посвідчення на проведення перевірки № 1690 від 30.04.2014 року, у період з 12.05.2014 року по 30.05.2014 року було проведено перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб ФОП ОСОБА_1, а саме дотримання правил пожежної безпеки та інших заходів цивільного захисту у будівлі, що перебуває у його власності за адресою: АДРЕСА_1. За результатами перевірки складено акт № 132 від 30.05.2014 року, яким зафіксовано порушення експлуатації будівлі, порушення дотримання правил пожежної безпеки.
Актом встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», Державних будівельних норм України «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», Національного стандарту України «Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд», Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України № 151 від 02.04.2004 року, Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 року №553, Правила експлуатації вогнегасників, затверджені наказом МНС України № 152 від 02.04.2004 року, що у свою чергу унеможливлює експлуацію будівлі без усунення вказаних порушень.
30.05.2014 року інспекторами ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено припис № 2359 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, яким зобов'язано порушення, виявлені у акті перевірки № 132 від 30.05.2014 року, усунути у строк до 30.06.2014 року.
Матеріалами справи встановлено, що нежитлова будівля, експлуатацію якої просить зупинити позивач, згідно договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 25.01.2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, є власністю ОСОБА_1, який передав її згідно договору оренди нерухомого майна № 03/01 від 03.01.2014 року, у користування ТОВ «Юрпак», яке у свою чергу використовує будівлю для виробництва поліетилену, згідно законодавства вказана господарська діяльність не віднесена до високого ступеню ризику.
Частинами 6, 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом,також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 67, ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України визначено право контролюючого органу на звернення до суду для зупинення експлуатації будівель у разі їх не відповідності державним нормам пожежної, техногенної, цивільної безпеки.
З метою реалізації вищевказаного права, центральний орган, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, має право звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з того, що правом звернення до адміністративного суду з позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єктів, будівель, споруд, окремих приміщень, наділений центральний орган виконавчої влади, який здійснює повноваження у сфері техногенної та пожежної безпеки, та згідно законодавства не має права передати такі повноваження своїм територіальним управлінням, яким є позивач.
Колегія суддів критично сприймає, як обґрунтування своїх повноважень звернення до суду з вказаними позовними вимогами територіальним управлінням, наявність у останнього контрольних функцій у сфері техногенної та пожежної безпеки, оскільки це різні повноваження які визначені законодавством.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, зокрема, в інших випадках, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року по справі № 804/8405/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук