14 січня 2015 рокусправа № 214/601/14-а (2-а/214/82/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
за участю секретаря: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2014 року по справі № 214/601/14-а; 2-а/214/82/14
за позовом ОСОБА_1
до про Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зобов'язати відповідача включити при розрахунку його пенсії до загального та пільгового стажу, стаж роботи за період з 01.09.1984 року по 16.05.1986 року, зобов'язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 із врахування стажу його роботи за період з 01.09.1984 року по 16.05.1986 року. (а.с.3-5)
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2014 року у справі № 214/601/14-а; 2-а/2014/82/14 адміністративний позов задоволено. (Суддя - Попов В.В.) (а.с.17-18)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2014 року у справі № 214/601/14-а; 2-а/2014/82/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с.21-22)
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що відповідно до наданих документів загального та пільгового стажу позивача не вистачає для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Сторони по справі про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, до судового засідання не прибули, про причини неявки суду не сповістили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутністю сторін по справі.
В судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 24 грудня 2012 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до витягу з протоколу № 6 від 04 березня 2013 року засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних із призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, позивачу відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, у зв'язку з відсутністю рішення суду про включення часу відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального та пільгового стажу роботи і, як наслідок, загальний стаж позивача складає 18 років 8 місяців 10 днів, із них пільговий - 6 років 8 місяців 18 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Судом встановлено, що позивач у період з 01.09.1984 року по 16.05.1986 року був засуджений та йому призначено покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, яке останній відбував за місцем роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з трудової книжки, позивач працював на ДП «Кривбасшахтопроходка» з 20.10.1980 року по 22.03.1989 року прохідником, відповідно до запису № 12 період роботи з 01.09.1984 року по 16.05.1986 року не зараховується до загального та безперервного трудового стажу відповідно до наказу № 190 від 10.06.1986 року, натомість записом № 13 встановлено, що вищевказаний період зараховується в загальний трудовий стаж, згідно до наказу № 289 від 18.11.1987 року.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Кримінально-виконавчим кодексом України, Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для зарахування періоду відбування покарання у вигляді виправних робіт до загального стажу позивача, який дає право на призначення пенсії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів справи, позивач відбував покарання у період з 01.09.1984 року по 16.05.1986 року, отже, умови відбуття ним покарання передбачались Виправно - трудовим кодексом України від 23 грудня 1970 року.
Відповідно до статті 103 Виправно-трудового кодексу України час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу засудженого не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці. При умові сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, на підставі рішення суду в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним законодавством України.
Положеннями частини 3 статті 95 Виправно - трудового кодексу України час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого.
Норма ст. 95 Виправно - трудового кодексу України від 23 грудня 1970 року, якими регулювався порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт, втратила чинність на підставі прийняття та набрання чинності з 01.01.2004 року Кримінально виконавчого кодексу України.
Частиною 3 статті 42 Кримінально - виконавчого кодексу України встановлено, що час відбуття засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.
Відповідно до Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність з цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить даному Кодексу.
Отже, з часу набрання Кримінально-виконавчим кодексом України чинності відсутня необхідність в судовому порядку включення часу виправних робіт до загального трудового стажу. Цей час підлягає включенню до стажу роботи в силу прямої вказівки закону.
Таким чином, під час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, відповідно до частини третьої статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України відповідач повинен був зарахувати час відбуття покарання у вигляді виправних робіт до загального трудового стажу.
З огляду на викладені норми права, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача при вирішенні питання про призначення пенсії зараховувати ОСОБА_1 період відбування ним покарання у вигляді виправних робіт з 01.09.1984 року по 16.05.1986 року.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2014 року по справі № 214/601/14-а; 2-а/214/82/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 15 січня 2015 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко