20.01.2015
Справа № 920/1970/13
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства “Компанія “Райз” на дії державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області та матеріали справи № 920/1970/13 за заявою: Публічного акціонерного товариства “Компанія-Райз”, м. Київ, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГ Імпекс””, с. Златоустівка Криворізького району Дніпропетровської області, про стягнення заборгованості за договором
За участю представників сторін:
Від скаржника: не прибув
Від боржника: не прибув
Від ВДВС- не прибув
При секретарі судового засідання Куриленко О.В.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 25.09.2013 р. (справа № 1/93-13) частково задоволено позов ПАТ “Компанія Райз” - стягнуто з ТОВ “АГ Імпекс” на користь ПАТ “Компанія Райз” заборгованість за договором поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту № 100-36Н від 10.04.2012 р. в сумі 236443,74 грн. за отриманий товар та відсотки за користування кредитом, 2915,07 грн. - пені, 2359,07 грн. - третейського збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.01.2014 р. задоволено заяву ПАТ “Компанія Райз” про видачу виконавчого документа на виконання вищезазначеного рішення третейського суду та видано відповідний наказ.
Публічне акціонерне товариство “Компанія “Райз” звернулося до суду з скаргою № 713 від 19.12.2014 р. на дії державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить суд визнати неправомірними дії ВДВС Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.11.2014 р. ВП № 45561545; визнати незаконною зазначену постанову та зобов'язати ВДВС Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрити виконавче провадження та прийняти до виконання наказ господарського суду Сумської області по справі № 920/1970/13 від 28.01.2014 р.
Представник державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не прибув, проте надіслав відзив на скаргу, в якому зазначив, що відсутні законні підстави для визнання дій ВДВС Криворізького РУЮ неправомірними та для скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.11.2014 р. (АП № 45561545), оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу за його заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник в своїй скарзі зазначає, що з метою виконання наказу він звернувся до Відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області, яким було відкрито виконавче провадження, однак на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець 04.08.2014 р. прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
21.11.2014 року стягувач в межах строку, встановленого ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» повторно подав заяву про відкриття виконавчого провадження до до Відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області.
Проте, постановою від 24.11.2014 р. відділ державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області відмовив у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження», якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що постанова Відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.11.2014 року ВП № 45561545 є незаконною і підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як зазначено у ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу", державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, видані у тому числі на підставі рішень третейського суду є виконавчими документами, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Відповідно до ст. 18 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 24 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження", та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Стаття 47 Закону України "Про виконавче провадження" не містить будь-яких обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, крім випадку коли строк документа до виконання, встановлений ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження», пропущений.
Частиною 5 статті 47 вищевказаного Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону
Положення пункту 7 частини 1 ст. 26 Закону (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями пункту 1 частини 1 ст. 49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.
Також слід зазначити, що стаття 49 Закону не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.
Системний аналіз положень статей 26, 49 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за приписами частини 1 ст. 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.
Зазначене відповідає положенням п. 9.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9, з якого слідує, що у розгляді скарг на дії органів Державної виконавчої служби, пов'язаних з відмовою у виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження", слід мати на увазі таке. За змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувану за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.
Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
В силу ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ст. 12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що державним виконавцем безпідставно, невмотивовано відмовлено у відкритті виконавчого провадження, а також державний виконавець безпідставно ухиляється від здійснення передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства “Компанія “Райз” на дії державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області № 713 від 19.12.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження задовольнити.
2. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.11.2014 р. ВП № 45561545 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти наказ господарського суду Сумської області від 28.01.2014 р. № 920/1970/13 про примусове виконання рішення третейського суду до провадження.
СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА