21.01.2015 р. Справа № 914/4430/14
За позовом: Державного підприємства «Укрспецналадка», м.Київ
до відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова, м.Львів
про стягнення 28165,14грн.
Суддя Щигельська О.І.
при секретарі Зарицькій О.Р.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідач: Куцак В.Л. - представник за довіреністю
Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Державного підприємства «Укрспецналадка», м.Київ до Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова, м.Львів про стягнення 28165,14грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.12.2014р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.05.2015 року.
Представнику відповідача роз'яснено їх права згідно ст.20, 22 ГПК України.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 21.01.2015р. не забезпечив, витребуваних судом документів не подав, поважності причин неявки не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).
Представник відповідача в судове засідання 21.01.2015р. з'явився, долучив до матеріалів справи додаткові документи та відзив на позовну заяву (вх.№1950/15 від 20.01.2015р.), наявність заборгованості за договором не спростував, однак зазначив, що її виникнення зумовлене незалежними від відповідача обставинами, оскільки КЕВ м.Львова є бюджетною організацією та фінансується виключно за рахунок державного бюджету, а кошти на оплату робіт своєчасно із держаного бюджету не перераховано.
Інших заяв чи клопотань до початку розгляду справи судом не надходило.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.
Між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (замовник за договором, відповідач по справі) та Державним підприємством «Укрспецналадка» (підрядник за договором, відповідач по справі) укладено договір №400 на виконання робіт від 03.06.2013р., за умовами якого підрядник на власний ризик виконує налагоджувальні роботи по КВП та А, автоматичних пристроїв АМКО (Бурс) в діючій котельні №7/7 на котлах типу НІІСТУ-5 (водогрійний) - 2од. та автоматики безпеки БЗК котла НР-18 (водогрійний) у Львівському гарнізоні, в.м. №7, м.Львів, в/ч №А-4514 СВ, згідно договірної ціни та у терміни згідно п.4.1, п.4.2 цього договору, та здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику згідно ДБН Д.1.1-1-2000 (п.1.1).
Відповідно до п.1.2 договору, замовник приймає виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та оплачує їх.
Вартість виконаних робіт відповідає ціні договору, встановленій у п.2.1.
Відповідно до умов договору, датою завершення робіт вважається дата підписання акту прийому виконаних робіт, але не пізніше 31 грудня 2013 року (п.3.2). Замовник проводить оплату за виконані роботи підряднику на основі актів виконаних робіт (Ф №КБ-2в та Ф №КБ-3) (п.4.4). Оплата виконаних робіт здійснюється обсягах, підтверджених актами виконаних робіт, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання актів сторонами договору. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом не більше 5-ти банківських днів після підписання сторонами останнього акту виконаних робіт (п.4.6).
До матеріалів справи долучено підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013 року на суму 28165,14грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрати від 06.11.2013р.
Зважаючи на те, що КЕВ м.Львова у встановлений договором строк не оплачено виконані ДП «Укрспецналадка» роботи, останнє звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 28165,14грн. заборгованості.
При вирішенні спору суд виходив з наступного.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Так, ч.1 ст854 ЦК України встановлено, що якщо за договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або її окремих етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як встановлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.
У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Суд відхиляє наведені у поданому відповідачем відзиві твердження про те, що невиконання ним умов договору сталось не через винні дії, а у зв'язку із відсутністю фактичних надходжень на рахунки управління на оплату виконаних робіт по даному об'єкту, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов'язань, взятих на себе за договором. Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено у Постанові Верховного суду від 15.05.2012р. по справі № 11/446. Також в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011).
Окрім того, відсутність бюджетних асигнувань, на яку посилається відповідач, не доведена належними та допустимими доказами.
Суд, враховуючи вищенаведені норми законодавства та умови договору, у зв'язку з відсутністю доказів оплати заборгованості відповідачем, прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 28165,14грн. обґрунтована матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (м.Львів, вул.Шевченка, буд.3-а; код ЄДРПОУ 07638027) на користь Державного підприємства «Укрспецналадка» (м.Київ, пров.Артилерійський, буд.5-в; код ЄДРПОУ 33348977) 28165,14грн. основного боргу та 1827,00грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повне рішення складено 23.01.2015р.
Суддя Щигельська О.І.