15.01.15р. Справа № 904/9244/14
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра", м. Київ
до відповідача-1: Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Левченко Тетяна Борисівна, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним електронних торгів
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Гапченко В.А.- представник, дов. від21.08.2014р. №13-11-12120;
від відповідача-1: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від відповідача-2: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від третьої особи: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач просить визнати недійсними електронні торги, оформленні протоколом від 29.09.2014р. №4066 по проведенню електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить боржнику - Левченко Олексію Миколайовичу.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що електронні торги були проведені з порушенням вимог законодавства, оскільки: - в оголошенні про проведення електронних торгів відповідачем-2 не зазначено всіх необхідних даних; - законодавством передбачено граничний строк, протягом якого переможець аукціону повинен розрахуватися за придбане майно; - для можливості продажу майна у Левченка О.М. повинно було бути у власності інше нерухоме житлове майно або він зобов'язаний був написати заяву про відсутність заперечень проти продажу майна.
Відповідач -1 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідач-2 у відзиві (вх.№78808/14 від 12.12.2014р.) на позовну заяву просить припинити провадження у справі, оскільки даний спір непідвідомчий господарському суду, так як віднесений до компетенції місцевого загального суду, а також вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки: - відповідач-2 не уповноважений вносити та перевіряти відомості, що вносяться до системи електронних торгів; - на момент подачі заявки на реалізацію майна звіт про оцінку майна був чинний; - посилання позивача на Закон України „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", є безпідставними.
Третя особа письмових пояснень по суті заявленого позову не надала, її представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Представником позивача у судовому засіданні 15.01.2015р. було заявлено усне клопотання про заміну відповідача-2 - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.
Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання позивача, оскільки позивачем не надано, а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження підстав для заміни відповідача-2 - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
10.05.2007р. між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком „Надра" та громадянином України Левченком Олексієм Миколайовичем було укладено Кредитний договір №8/2007/840-К/972-Н, відповідно до умов якого громадянину України Левченку Олексію Миколайовичу було надано кредит у розмірі 65 000,00 доларів США строком до 20.04.2034р.
Також 10.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком „Надра", як іпотекодержателем, та Левченком Олексієм Миколайовичем, як іпотекодавцем, було укладено Договір іпотеки №8/2007/840-К/972-Н/1, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає з Кредитного договору від 10.05.2007р. №8/2007/840-К/972-Н/1, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки (нерухоме майно: квартира за номером 11 в будинку 1 на Аеродромі в місті Дніпропетровську); визначена сторонами вартість предмета іпотеки складає 381 305 грн. 00 коп., що в еквіваленті по курсу НБУ на 10.05.2007р. складає 75 505,94 доларів США.
Як вбачається виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 09.07.2013р. було запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру №11 в будинку №1 на Аеродромі в м. Дніпропетровську, і за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства „Комерційного банку „Надра" у розмірі: 63 596,05 доларів США - основного боргу, 35 316,16 доларів США - суми заборгованості по відсоткам, 38 591 грн. 40 коп. - пені, 51 954 грн. 50 коп. - штрафів та 1 700 грн. 00 коп. - витрат, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до пункту 1.2 Статуту позивача Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" продовжує свою діяльність в результаті зміни найменування Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра".
Як вбачається 29.09.2014р. були проведені електронні торги з продажу нерухомого майна - трикімнатної квартири №11, що знаходиться у будинку №1 на Аеродромі у м. Дніпропетровську, про що свідчить протокол від 29.09.2014р. №4066 проведення електронних торгів (надалі - Протокол). Відповідно до вказаного Протоколу переможцем торгів визнано третю особу - фізичну особу Левченко Тетяну Борисівну.
Позивач просить визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом №4066 по проведенню електронних торгів, посилаючись на порушення відповідачем-2 вимог чинного законодавства; відповідач-2 проти цього заперечує.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, право на позов у особи в силу вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України виникає після порушення відповідачем її прав і охоронюваних законом інтересів.
Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону).
Відповідно до частини 1 статті 61 Закону України „Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України „Про виконавче провадження" прилюдні торги по реалізації нерухомого майна організують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю, з якими укладено відповідний договір Державною виконавчою службою.
Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір (розділ 1 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014р., надалі - Тимчасовий порядок).
Оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів (постанова Верховного суду України від 23 вересня 2014 року у справі N 908/1689/13).
У зв'язку з вищевикладеним суд доходить висновку про підвідомчість спору господарському суду Дніпропетровської області та відхиляє твердження відповідача-2 про необхідність припинення провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2014р. уповноважено відповідача-2 - державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених цим Тимчасовим порядком.
Реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів; передача майна на реалізацію здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (пункт 1, 2 розділу 2 Тимчасового порядку).
Відповідно до пункту 4 розділу 3 Тимчасового порядку інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті Системою автоматично не пізніше ніж за два місяці до дати завершення електронних торгів.
Позивач у позові зазначає, що в оголошенні про проведення електронних торгів відповідачем-2 не зазначено всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6 розділу 3 Тимчасового порядку.
Як вбачається матеріали справи не містять оголошення про проведення електронних торгів.
Отже, позивачем не доведено порушення відповідачами норм розділу 3 Тимчасового порядку.
Також, в обґрунтування позову позивач, посилаючись на Закон України „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", зазначає, що для можливості продажу майна у Левченка О.М. повинно було бути у власності інше нерухоме житлове майно або він зобов'язаний був написати заяву про відсутність заперечень проти продажу майна.
Відповідно до пункту 1 статті 1 названого закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: - таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Позивачем не надано доказів в підтвердження того, що Левченко Олексій Миколайович не надавав згоди на продаж предмета електронних торгів - квартири №11 у будинку №1 на Аеродромі в м. Дніпропетровську та заперечував проти такого продажу.
Згідно позиції Верховного Суду України, наведеній у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та у висновках Верховного суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень за ІІ півріччя 2012 року, у зв'язку з тим, що за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності правочину, укладеного за результатами прилюдних торгів є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача проведенням електронних торгів з реалізації квартири за номером 1, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Аеродром, будинок №1.
З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„20" січня 2014р.