Ухвала від 21.01.2015 по справі 229/2386/14-а

Головуючий у 1 інстанції - Панова Т.Л.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року справа №229/2386/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: АрабейТ.Гp., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 19 листопада 2014 року в адміністративній справі №229/2386/14-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії незаконним та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії у відповідності до ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 року.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 19 листопада 2014 року позов задоволено частково, внаслідок чого визнано неправомірним нарахування та виплату державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст..ст. 50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01.06.2014 року до 03.08.2014 року та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату з 01 червня 2014 року до 03 серпня 2014 року ОСОБА_3, як інваліду II групи, 1-ї категорії, державної пенсії на підставі ст..54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі 75 % розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з таким рішенням, управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову , якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто у письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 визнаний інвалідом II групи безстроково, має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З 01 січня 2014 року УПФУ у м.Дружківці проводив нарахування та виплату позивачу ОСОБА_3 пенсії в розмірі 2419,95 грн., що позивач вважав неправомірним, тому 19.08.2014 р. Звернувся із заявою про перерахунок та виплату йому державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", однак, відповідач листом від 29 серпня 2014 року в цьому відмовив з посиланням на відсутність підстав.

Ця відмова УПФУ є предметом даного позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює порядок визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 вказаного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 ст. 50 вказаного Закону визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.Частиною 4 ст. 54 вказаного Закону передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по II групі інвалідності, - 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, постановою КМУ №1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджений Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.Пунктом 4 Порядку встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися

виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично

відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років.Пунктом 13 Порядку встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на даний час існують два чинних нормативно-правових акта, якими по різному визначено розмір пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Якщо у 2011 році Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" №3491-УІ від 14.06.2011 року було встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік; а також ч.З Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на рік" було встановлено, що у 2012 році норми і положення ст.ст.20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік; а також ч.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" було встановлено, що у 2013 році норми і положення ст.ст.20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік; то зазначені положення Законів були об'єктивною підставою для обґрунтованого застосування у вказаних роках при обчисленні пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статей 50, 54 вказаного Закону, якими визначено розмір державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю.

Але 31 липня 2014року Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 1622-УІІ до п. б7 прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2014рік" внесені зміни, якими встановлено, що у 2014році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Зазначений Закон набрав чинності 03 серпня 2014року.

Таким чином, з 03 серпня 2014 року положення зазначеного Закону є підставою для обґрунтованого застосування відповідачем при обчисленні пенсії особам, які постраждали з наслідок Чорнобильської катастрофи, постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року.

Зі змісту вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України вбачається, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України визначено, що, у разі невідповідності нормативно- правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві з 01.06.2014 року застосуванню підлягають норми ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а з 03 серпня 2014року при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" затверджено нові розміри соціальних стандартів. Так, мінімальний розмір пенсій, призначених відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначається виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2014 року - 949 грн., з 01.07.2014 року - 974 грн., з 01.10.2014 року -1014 грн.

Виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, провадиться перерахунок, зокрема, - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та компенсаційної виплати за втрату годувальника відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ст.50); - мінімальних розмірів пенсії по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС, призначених відповідно до ст. 54 вказаного Закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що права позивача ОСОБА_3 слід поновити частково, визнавши неправомірним нарахування та виплату останньому управлінням ПФУ у м. Дружківці державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також слід зобов'язати УПФУ у м. Дружківці провести перерахунок та виплатити з 01 червня 2014 року до 03 серпня 2014року ОСОБА_3, як інваліду II групи, 1-ї категорії, державну пенсію на підставі ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих сум.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 19 листопада 2014 року в адміністративній справі № 229/2386/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 19 листопада 2014 року в адміністративній справі № 229/2386/14-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко

Попередній документ
42407629
Наступний документ
42407631
Інформація про рішення:
№ рішення: 42407630
№ справи: 229/2386/14-а
Дата рішення: 21.01.2015
Дата публікації: 26.01.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: