Головуючий у 1 інстанції - Копилова Л.В.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
21 січня 2015 року справа №265/5561/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2014 року в адміністративній справі №265/5561/14-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити певні дії,-
13 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області, посилаючись на те , що вона одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому, продовжує працювати з метою збільшення страхового стажу. У 2014 році вона звернулася до відповідача з заявою, в якій просила повідомити, яким чином було проведено перерахунок її пенсії в 2013 році, на що відповідач надав їй відповідь в якій пояснив, що при перерахунку її пенсії 01.09.2013 року застосовано показник середньої заробітної плати в середньому на одну особу по Україні, з якої сплачуються страхові внески та який відповідно до чинного законодавства враховується при нарахуванні пенсії за 2009 рік, внаслідок чого робити перерахунок пенсії по заробітку не має сенсу і було зроблено перерахунок пенсії за стажем. Вважає, що відповідач, в порушення ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку використовував показник середньомісячної заробітної плати по Україні за 2009 рік у розмірі 1 573,99 грн.. в той час, як згідно ст..40, 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії в 2013 році використовується показник заробітної плати «доходу» в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсії за 2012 рік (2752,8 грн.). З даним розрахунком вона не згодна і просить визнати незаконними дії відповідача та зобов'язати його провести перерахунок її пенсії з 01 вересня 2013 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії за 2012 рік і стягнути недоплачену пенсію за останнім перерахунком.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачка не погодилась з таким рішенням і подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити рішення про задоволення позову.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію за віком по Списку №2 з 19.08.2009 року. В 2014 році вона звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії по стажу та заробітку, проте зі здійсненим перерахунком не згодна, вважаючи дії відповідача неправомірними.
Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог з огляду на таке.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року звернення за перерахунком, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.03.2012 р. (справи №21-449а11,№21-41а12), від 24.04.2012р.(справа №21-111а12).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для судів України. Суди зобов»язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 13 листопада 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити певні дії - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.В. Губська
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко