Головуючий у 1 інстанції - Хандурін В. В.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
21 січня 2015 року справа №227/3708/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у склад іколегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2014 року в адміністративній справі №227/3708//14- за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі про відмову в перерахунку пенсії державного службовця,-
07 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою, в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №760 від 14.07.2014 року про відмову у включенні до складу середньомісячної заробітної плати при обчисленні розміру пенсії державного службовця допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких сплачені страхові внески на державне пенсійне страхування, а з 01.02.2011 - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язати УПФУ здійснити перерахунок пенсії з урахуванням цих виплат.
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від15 жовтня 2014 року позов задоволено.
З цим рішенням не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
19 липня 2014 року вона звернулась до УПФУ в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 25.04.2014 р., однак, відповідач рішенням від 14 липня 2014 р. № 2760 відмовив їй в цьому, посилаючись на те, що вищезазначені виплати не входять до складу заробітної плати державного службовця, передбачених ст. 33 Закону України «Про державну службу».
Відмова відповідача є предметом даного позову.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.
Так, статтею 37 Закону України «Про державну службу» (Закон №3723) установлено, що пенсія державним службовцям призначається від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» (Закон №108) встановлено, що заробітна плата - це винагорода , обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 цього Закону, в структуру заробітної плати входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з ч.2 ст. 33 Закону №3723, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, відповідно до якої, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори)до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховується: сума витрат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності зазначеним Законом, з яких згідно цього Закону були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше нараховуються внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.
Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Колегія суддів вважає, що відповідач не довів суду правомірності своїх дій, як передбачено ч.2 ст.71 КАС України, і погоджує висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки з наданої позивачки довідки вбачається, що на спірні виплачені суми нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому ці суми мають бути враховані при обчисленні пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області на постанову Добропільсткого міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області відмову в перерахунку пенсії державного службовця - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.В. Губська
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко