Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
23 січня 2015 року справа №П/811/3334/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція» (далі - Товариство) до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2014 року, якими збільшено суми грошових зобов'язань з податків на додану вартість на 282876 грн. та накладено штрафну санкцію - 141440 грн. із прибутку - 268731 грн. та накладено штрафну санкцію - 134366 грн.
Представник позивача підтримав вимогу заяви.
Стверджував, що від укладення договору субпідряду з ТОВ «БК «Гефест Альяннс»» (далі - Товариство 2), впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ним.
А тому, вважає, що Товариство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за згаданим правочином та включило у валові витрати кошти, які сплачені на підставі такого договору.
Представник відповідача заперечила стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочин, котрий уклало Товариство з Товариством 2, не спрямовувався на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ним.
Доказом того, як вважає вона, є акт про неможливість проведення перевірки діяльності згаданого контрагента.
23 січня 2015 року суд прийняв рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 6 а.с.214).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, 01 лютого 2013 року Товариство (підрядник) та Товариство 2 (субпідрядник) уклали договір з ремонту корпусу збагачення (дільниця фільтрації) РЗФ-2 гірничного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Том 1 а.с.67-69, 240-249).
Згідно податкових накладних від 26-28 лютого, 31 березня, 30 квітня, 30 травня, 30 червня, 30 липня, 30 серпня, 30 вересня, 31 жовтня, 30 листопада та 30 грудня 2013 року загальна вартість виконаних робіт становить 1697248,60 грн. (з рахуванням ПДВ - 282874,81 грн.) (Том 1 а.с.75, 81, 87, 93, 100, 107, 115, 123, 131, 139, 147, 155, 162, 168, 177, 185, 193, 201, 208, 216, 224, 232).
На виконання умов договору Товариство 2 надало Товариству акти технічного контролю, здачі-прийняття робіт (надання послуг) (Том 1 а.с.76-80, 82-86, 88-92, 94-99, 101-106, 108-114, 116-122, 124-130, 132-138, 140-146, 148-154, 156-161, 163-167, 169-176, 178-184, 186-192, 194-200, 202-207, 209-215, 217-223, 225-231, 233-239).
Товариство розрахувалось із Товариством 2 у безготівковій формі (Том 1 а.с.70-74).
Впродовж з 02 по 08 вересня 2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством 2 за період з лютого - грудень 2013 року (Том 1 а.с.25-66).
Під час перевірки ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків.
За її результатом ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.
Так, вони зробили висновок, що правочин, котрий уклало Товариство з Товариством 2 є недійсними (нікчемним), так як не спрямовувався на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ним.
На їх думку, доказом того є акт про неможливість проведення перевірки діяльності згаданого контрагента.
Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року, якими Товариству збільшено суми грошових зобов'язань з податків на додану вартість на 282876 грн. та накладено штрафну санкцію - 141440 грн. із прибутку - 268731 грн. та накладено штрафну санкцію - 134366 грн. (Том 1 а.с.24, Том 4 а.с.24).
14 серпня 2014 року ДПІ у Деснянському районі ГУМ у м.Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства 2 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за січень - грудень 2013 року (Том 3 а.с.90-100).
Акт перевірки містить висновок про відсутність факту реального вчинення Товариством 2 господарських відносин впродовж строку, який перевірявся податковим органом.
За результатом проведення перевірки діяльності Товариства 2 керівник податкового органу не прийняв жодного рішення негативного характеру стосовно платника податків.
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.
Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.
У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.
Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.
Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.
Судом встановлено, що за результатами проведення перевірки діяльності Товариства 2 податкова інспекція не прийняла жодних рішень та не звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору, котрий уклали платник податків, в тому числі і з позивачем, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.
А тому, суд зробив висновок, що керівник податкового органу не погодився з висновками ревізорів про недійсність правочину, який уклало Товариство 2.
Отже, податковим органом враховані податкові зобов'язання Товариства 2 з податку на додану вартість за договором, котрий укладений з Товариством.
Проводячи перевірку діяльності Товариства, податкові ревізори посилались на акт перевірки діяльності згаданого контрагента, як незаперечний доказ недійсності його правочину.
Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.
Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договору, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.
Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочину, який уклало Товариство з Товариством 2.
Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентом зобов'язань за договором.
Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства (податкові накладні, платіжні доручення, виписки з банківських установ, акти технічного контролю, здачі-прийняття робіт (надання послуг)).
Оскільки, податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.
Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.
Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.
Отже, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат суми коштів за договором, укладеним з Товариством 2, відповідно до приписів статей 138 та 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит та включення коштів до валових витрат є дата отримання платником податку послуг (робіт), що підтверджено податковою накладною).
За таких обставин рішення податкового органу є протиправними.
А тому, їх належить скасувати, задовільнивши позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області від 19 вересня 2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 282876 грн. та накладено штрафну санкцію - 141440 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області від 19 вересня 2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 268731 грн. та накладено штрафну санкцію - 134366 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція» судові витрати в сумі 974,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І.Брегей