Справа № 127/5799/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук А.В.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
20 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії ,
В березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії державного службовця, з врахуванням всіх складових заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески.
Постановою Вінницького міського суду від 14 квітня 2014 року позов задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції змінено в частині визначення судом конкретних сум складових заробітної плати з яких сплачувались страхові внески; в решті постанову залишено без змін.
В листопаді 2014 року головний державний виконавець відділу примусового виканання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області звернувся до Вінницького міського суду з заявою про роз'яснення постанови від 14 квітня 2014 року.
Підставою для роз'яснення слугувала та обставина, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внесено зміни до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. А тому незроміло чи слід при перерахунку пенсії ОСОБА_2 враховувати вказані зміни до закону.
Ухвалою Вінницького міського суду заяву задоволено та роз'яснено, що при перерахунку пенсії позивачу застосуванню підлягає ст.37 Закону № 3723-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення у нього права на пенсію.
Не погоджуючись з таким рішення суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулося з апеляційною скаргою, в обргунтування якої зазначає, що таке роз'яснення постанови суду тягне за собою зміну її змісту.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд має пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілим для зацікавлених осіб, що позбавляє його можливості реалізації або оскарження. Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд з їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Як вбачається із заяви головного державного виконавця відділу примусового виканання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області пенсію ОСОБА_2 як державному службовцю призначено в березні 2013 року, в розмірі 80% передбаченому ст.37 Закону № 3723-ХІІ, проте управлінням Пенсійного України у м.Вінниці надано письмову відповідь про те, що перерахунок пенсії здійснено з врахуванням Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" з розміру 70%.
Таким чином, не зрозуміло відповідно до яких норм Закону та з якого розміру повинен здійснюватись перерахунок пенсії позивача.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, виходив з того, що винесена ним постанова є зрозумілою, однак з метою захисту в повному обсязі конституційних прав позивача її слід роз'яснити.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи пенсія позивачу призначена, відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внесено зміни до ст.37 Закону № 3723-ХІІ і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зважаючи на те, що позивачу призначено пенсію до прийняття Закону № 1166-VII то при її перерахунку застосуванню підлягає ст.37 Закону № 3723-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення у неї права на пенсію.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність роз'яснення постанови Вінницького міського суду від 14 квітня 2014 року, оскільки як вбачається з заяви про роз'ясненя рішення, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, без врахування норм, відображених в Основному Законі України, а відмова в роз'ясненні постанови, на думку колегії суддів, потягла б за собою порушення прав позивача, закріплених Конституцією України.
Колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача про те, що розмір пенсії у відсотках, з якого здійснюється перерахунок пенсії не був предметом позову і роз'яснення постанови матиме наслідки її зміни та зазначає наступне.
Як видно зі змісту позовних вимог позивача, предметом позову в даній справі є складові заробітної плати, з яких позивач сплачував страхові внески за останнім місцем роботи на державній службі, які при роз'ясненні постанови, судом не змінювались.
Суд тільки роз'яснив відповідно до яких норм закону здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.
Крім того, щодо доводів відповідача про те, що резолютивна частина постанови Вінницького міського суду містить чітке зазначення того, що перерахунок пенсії слід здійснювати відповідно до чинного законодавства, колегія звертає увагу останнього на те, що ст.22 Конституції України на данний час чинна, і будь-яких змін ні на час прийняття рішення судом, ні на час перерахунку пенсії позивачу, не зазнавала.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Білоус О.В.
Курко О. П.