Справа № 140/1443/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Підлипняк М.Д.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
20 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії ,
В травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від позивача та представника відповідача через відділ реєстрації та інформації Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_2 в період з 22.03.1985 року по 15.05.2001 року працював на посаді газоелектрозварювальника автотранспортного цеху Ситковецького цукрового заводу, що знаходився в смт. Ситківці Немирівського району.
По досягненню 55-річного віку позивач, маючи загальний стаж роботи понад 30 років, з яких спеціальний стаж понад 20 років, звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, відповідач відмовив йому в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на посаді газоелектрозварювальника з 22.08.1992 року з тих підстав, що атестація робочих місць Ситковецького цукрового заводу не була проведена та посада газоелектрозварювальника на входить до Списку №2.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність наведених позивачем доказів дають підстави для зарахування періоду його роботи з 22.03.1985 року по 15.05.2001 року до пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції із наступних підстав.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначатимуться за нормами цього Закону виходячи з вимог віку, стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-12 (далі Закон 1788-12 ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до ст.62 Закону № 1788-12 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом першої інстанції із записів в трудовій книжці позивача встановлено, що він з 22.03.1985 року по 15.05.2001 року працював на посадах електрозварювальника та газоелектрозварювальника автотранспортного цеху Ситковецького цукрового заводу, що знаходиться в смт. Ситківці Немирівського району.
Дана обставина також підтверджується наявними в матеріалах справи архівними довідками про заробітну плату (а.с.52-54) та довідкою, виданою директором ЗАТ "Прилуктваринмаш-холдінг" Ситковецький цукровий завод (а.с.59).
На спірний період роботи позивача на посадах електрозварювальника та газоелектрозварювальника, діяли Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР №1173, постановою Кабінету Міністрів СССР №10 та Постановою КМ України №162.
До всіх вищезазначених списків відносені посади електрозварювальника та електрогазозварювальника "Загальні професії".
Таким чином, підстав для відмови в зарахуванні спірного стажу роботи позивача до пільговго стажу, не вбачається.
Щодо посилань відповідача на невчасність проведення атестації на підприємстві та відсутність підтвердження пільгової посади за результатами атестації, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до змісту наказу Міністерства праці та соціальної політики України „Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" № 383 від 18 листопада 2005 року, якщо атестацію робочих місць проведено до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до пільгового стажу зараховується п'ятирічний період роботи, що передує даті видання наказу про атестацію, а також період впродовж 5 років після вперше проведеної атестації. Якщо атестація вперше проведена після 21 серпня 1997 року, в разі підтвердження зазначеного права до пільгового стажу зараховується п'ятирічний період, що передує даті видання наказу про її результати.
Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилась чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період робіт із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно.
Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Отже, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком.
В матеріалах справи наявна копія наказу № 82 від 28.12.1995 року по « Про результати атестації робочих місць Ситковецькому цукровому заводу", з якого вбачається, що за результатами атестації не підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення тільки щодо професії "зливщик-розливщик мазута". Вказана обставина також визнана представником відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції в відкритому судовому засіданні.
Колегія суддів також погоджується з позицією суду першої інстанції з приводу того, що не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що в Списку №2 значиться посада електрогазозварювальника, а не -- газоелектрозварювальника, як вказано в трудовій книжці позивача, оскільки в даному випадку має місце перестановка способів виконання даної роботи і обидві професії передбачають один і той же рід діяльності.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити позивачу таку пенсію.
На думку колегії суддів, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Білоус О.В.
Курко О. П.