ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 січня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/19048/14
за позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції
до Приватного підприємства "Сенаторов"
про накладення арешту
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
Бердичівська об'єднанна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Сенаторов» (далі - відповідач) та просить суд:
- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенаторов», що знаходяться в банківських установах, на суму податкового боргу 160923,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем пені за узгодженими податковими зобов'язання.
Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Заборгованість відповідача виникла на підставі податкових повідомлень - рішень:
-№ 0000052200 від 13.03.2012 згідно якого нарахована пеня у розмірі 89465, 00 грн;
- № 0000082200/0 від 03.11.2011 згідно якого нарахована пеня у розмірі 26723, 00 грн;
- № 0000132200/0 від 21.12.2011 згідно якого нарахована пеня у розмірі 44735, 00 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення винесені в зв'язку з порушенням відповідачем Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземні валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР).
У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань позивачем виставлено податкову вимогу № 217-25 від 22.04.2014 на суму 160923,00 грн. Вказана податкова вимога направлена відповідачу поштою 22.04.2014.
Поряд з цим, в матеріалах справи наявна довідка №578 від 06.05.2014 про відсутність за Приватним підприємством «Сенаторовим» зареєстрованих транспортних засобів, в той же час наявний витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно реєстру прав власності на нерухоме майно, що сформований 30.04.2014 з зазначенням про відсутність записів про право власності на нерухоме майно.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ).
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
При цьому, ст.59 ПКУ передбачено наступне.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено наступне.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З системного аналізу зазначеної норми судом вбачається, що законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме:
1) відсутність майна у платника податків, який має податковий борг;
2) наявність у платника податків, який має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу;
3) відсутність у платника податків, який має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.
В той же час, відповідно до пункту 95.2 ПКУ право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.
Таким чином, податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги (вказана правова позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, зазначеній у інформаційному листі від 29.04.2013 р. N 642/12/13-13).
60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги №217-25 від 22.04.2014 минуло 22.06.2014 (61-й день). Разом з тим, обставина стосовного відсутності зареєстрованих транспортних засобів та запису про відсутність наявності зареєстрованого права власності на нерухоме майно у відповідача встановлено раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. З огляду на це, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволені позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Сенаторов», що знаходяться в банківських установах.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень не довів обставин на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк