Справа: № 825/3512/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
22 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 23.04.1999 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 24.04.1999. Згідно з реєстраційними даними, видом господарської діяльності позивача являється 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Позивач перебуває на загальній системі оподаткування та є платником єдиного соціального внеску.
На підставі вимог п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст,77, ст 82 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міндоходів України від 09.09.2013 № 455, відповідно до направлення від 28.07.2014 № 2177, виданого Державною податковою інспекцією у м. Чернігові та плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, працівниками податкового органу було проведено документальну планову виїздну перевірку ФОП ОСОБА_2, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої винесено акт від 15.08.2014 № 1943/17/2176904632.
Перевірка проводилась з 28.07.2014 по 08.08.2014 з перервою в роботі з 02.08.2014 по 03.08.2014, з відома ФОП ОСОБА_2
В ході проведення перевірки, працівниками ДПІ у м. Чернігові були встановлені порушення:
- ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, абз. 6 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України та Порядку № 1025, ФОП ОСОБА_2 у 2012 році книга обліку доходів та витрат не ведеться;
- п. 138.2, п. 138.4 ст.138, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_2 було завищено витрати за 2012 рік на 1130852,92 грн.;
- ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_2 занижено чистий оподатковуваний дохід за 2012 рік на 1130852,92 грн.;
Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 189800,44 грн.
- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст.49, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_2 несвоєчасно подав до ДПІ у м. Чернігові податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 кв. 2012р., за 1 кв. 2013р.;
- ч. 2 п. 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року в розмірі 335896,10 грн.;
- п. 5, п. 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 34,7% -116555,97 грн.
- п. 8 ст. 9 Закону України № 464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування», а саме: ФОП ОСОБА_2 порушив строки сплати єдиного внеску.
За результатами перевірки позивачу було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2014 № Ф-016 в сумі 116555,97 грн.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав до ДПІ у м. Чернігові заперечення на акт перевірки та скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2014 №Ф-016.
За результатами розгляду заперечень, ДПІ у м. Чернігові листом від 27.08.2014 було зменшено суму боргу до 63781,50 грн.
Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області, за результатом розгляду скарги, було винесено рішення від 19.09.2014 № 756/К/25-01-10-05-15, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 15.08.2014 № Ф-016 частково скасовано в сумі 52774,47 грн., а в іншій частині, в сумі 63781,50 грн. - залишено без змін.
Позивачем до Державної фіскальної служби України було подано повторну скаргу від 30.09.2014 № 30/09-1 та доповнення до повторної скарги від 08.10.2014 № 30/09-2 від 17.10.2014 № 17/10-1.
Рішенням ДФС України від 23.10.2014 № 2543/К/99-99-10-01-07-15 повторна скарга залишена без задоволення.
За наслідками адміністративного оскарження позивачу було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2014 № Ф-0000261701 в сумі 63781,50 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Позивач, як платник єдиного внеску. відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою, вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Базою нарахування єдиного соціального внеску, відповіно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік до 10 лютого наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Відповідно до ст.177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
Фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Порядок звітування фізичної особи - підприємця про суми врахованого єдиного внеску в 2011-2013 роках визначався п.п. 3.1-3.2 Розділу ІІI «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2.
Пунктом 3.2 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
В графі 2 таблиці 1 додатка 5, «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації фізичної особи - підприємця», вказується сума чистого доходу підприємця за відповідний місяць. Графа 2 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації фізичної особи - підприємця», заповнюється на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи, яку підприємці подають до органів ДПС за підсумками звітного податкового року. При цьому і в декларації про майновий стан, і в додатку 5 до неї, на підставі якого заповнюється така декларація, сума чистого оподатковуваного доходу відображається загальним підсумком за звітний рік, причому щомісячного розбиття цього показника перелічені звітні форми не передбачають, в той час, як, звітність по єдиному соціальному внеску передбачає вказувати щомісячну суму чистого доходу.
Пунктом 4.10 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачено, що фізичні особи-підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 цього Порядку.
Згідно податкової консультації, наданої позивачу ДФС України від 20.10.2014 № 2212/К/99-99-19-05-01-14, оскільки обчислення сум єдиного внеску фізичними особами-підприємцями здійснюється зокрема, на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, то дані, вказані в додатку 5 до розділу III декларації, повинні збігатися з даними, вказаними в розділі III Податкової декларації про майновий стан і доходи, а отже, з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску (таблиця 1 додатка 5 Звіту з єдиного внеску до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 454, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160.
У рядку 01 розділу II додатка 5 до розділу III декларації вказується розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу, який розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід зменшений на суму документально підтверджених річних витрат поділений на кількість календарних місяців, протягом яких отримано такий дохід (прибуток).
Отже, у графі 2 таблиці 1 додатка 5 Звіту з єдиного внеску сума чистого доходу (прибутку), в рядках календарних місяців зазначається як середньомісячний річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом поділу річного чистого доходу (прибутку) на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. При цьому в місяцях, коли дохід не отримувався (на підставі даних Книги обліку доходів та витрат), у цій графі проставляється прочерк.
До зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, застосовується відповідна ставка, визначена у ч. 11 ст.8 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI .
Як вбачається з податкових декларацій про майновий стан і доходи від 01.04.2013, від 08.02.2014 розрахунків податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, а також звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, позивачем було здійснено правильний розрахунок загального чистого доходу за перевіряємий період, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб і сума якого використовується для нарахування єдиного соціального внеску, шляхом рівномірного його поділу за рік на кілька місяців.
Крім того, при визначенні чистoгo оподатковуваного доходу, контролюючий орган не прийняв до уваги, що ФОП ОСОБА_2, зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, а також те, що в Книгах доходів та витрат позивач зазначив суми разом з ПДВ.
Відповідно ж до п.п. 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, суми податку на додану вартість, отримані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, в частині доходів, а суми ПДВ, як суми податкового кредиту, не повинні враховуватись у складі витрат (п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату (боргу) недоїмки від 06.10.2014 № Ф-0000261701 у сумі 63781,50 грн. є незаконною.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2015 року.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.