19.01.2015 р. Справа № 914/4522/14
За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
до відповідача: Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Новий Калинів, Самбірський р-н., Львівська обл.,
про:стягнення 65 800,03 грн.
Суддя М.Синчук
при секретарі О. Гринчишин
За участю представників:
позивача: Вознюк Є.В. - довіреність №14-167 від 11.06.2014 р.
відповідача: Каркач В.М. - керівник.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 65 800,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №13/2013-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. не здійснив оплати за поставлений природний газ своєчасно та в повному обсязі. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 27 146,22 грн., збитків внаслідок інфляційних процесів - 28 832,70 грн. та 3% річних в розмірі 9 821,11 грн.
Ухвалою від 25.12.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.01.2015 р.
В судове засідання 19.01.2015 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 25.12.2014 р. виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 19.01.2015 р. представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
28.12.2012 року між НАК «Нафтогаз України» (Продавець) та Новокалинівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2013-БО-21, (далі - Договір) згідного умов якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2013 році природній газ, а відповідач зобов'язувався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.1.1 Договору).
Згідно з п.2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 січня по 31 грудня 2013 року газ в обсязі по 550 тис.куб.м. Пунктом 2.1.1 Договору сторони передбачили, що обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.
Відповідно до п.3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець, не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п.5.2 Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% та ПДВ-20%.
Додатковою угодою № 1 від 18.07.2013р. до Договору сторони внесли зміни до п.5.2 Договору а саме: погодили, що до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 459,00 грн., в тому числі збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, ПДВ-20% та тариф на транспортування газу.
Пунктом 6.1. укладеного між сторонами Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 - го числа місяця наступного за місяцем поставки.
У відповідності до п.п.7.1 сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також за цим Договором.
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення Покупцем умов п. 6.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов Договору за період з січня по грудень 2013 року включно позивачем поставлено відповідачу природний газ у обсязі 124,247 тис.м3, на загальну суму 576 485,62 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.
В судовому засіданні 19.01.2015 р. представник відповідача надав пояснення по справі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
При поданні позовної заяви позивачем визначено до стягнення сума штрафних санкцій: пеня, 3% річних та інфляційні за прострочення оплати за період з 14.02.2013р. по 27.12.2013р.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 6 статті 265 ГК України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.2 п.1 ст.199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що відповідач несвоєчасно виконував грошові зобов'язання по оплаті за поставлений йому природній газ, у зв'язку з чим, позивач за прострочення платежу правомірно нарахував згідно умов договору пеню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно розраховано штрафні санкції, 3% річних та інфляційні за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 13/2013-БО-21 від 28.12.2012 року.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми пені в розмірі 27 146,22 грн., суми 3% річних в розмірі 9 821,11 грн. та суми інфляційних нарахувань в розмірі 28 832,70 грн. є обґрунтованими.
За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства (адреса: 81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, площа Авіаційна, б. 24; ідентифікаційний код 31164710) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б.Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 27 146,22 грн. - пені, 9 821,11 грн. - 3% річних, 28 832,70 грн. - інфляційних втрат, 1 827,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 23.01.2015 р.
Суддя Синчук М.М.