Запорізької області
Іменем України
21.06.06 № 27/295/06-АП
суддя Дроздова С.С.
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області, м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч», м. Запоріжжя (70401 Запорізька область запорізький район с. М-Поле, вул. Центральна, 76)
про стягнення 21 897 грн. 65 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Секретар судового засідання Громова У.І.
Представники сторін:
Від позивача: Тарабан Н.М., юрисконсульт, дов. № 140/07 від 23.01.06 р.
Від відповідача: Вініченко І.І., паспорт СА 375646 від 28.11.96 р.
01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 7 р. VII “Прикінцеві та перехідні положення“ КАС України, позовна заява розглядається в порядку, встановленому цим Кодексом.
У судовому засіданні 21.06.2006 р. на підставі ст. 160 КАС України судом прийнято постанову про задоволення адміністративного позову. Суд виходячи до нарадчої кімнати повідомив позивачу та відповідачу орієнтовний час виготовлення постанови у повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, 21.06.06 р. о 14 - 55 годині суд оголосив позивачу та відповідачу постанову у повному обсязі.
Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про стягнення 21 897 грн. 65 коп. заборгованості, у тому числі 16 081 грн. 10 коп. -заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 4 602 грн. 64 коп. -фінансова санкція, 1 213 грн. 91 коп. -пеня.
Заборгованість виникла за період з січня 2005 р. по березень 2006 р.
30.05.2006р. відкрито провадження у адміністративній справі № 27/295/06-АП та з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи, забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку, судом було призначене попереднє судове засідання на 21.06.2006р., витребувані документи та докази необхідні для розгляду справи.
Відповідно до статті 111 КАС України попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи для забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку.
До початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Судом оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду і секретарю судового засідання не заявлено.
Головуючий у судовому засіданні доповів про зміст позовних вимог, після чого з'ясував: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач.
У судовому засіданні 21.06.06 р. позивач підтримав позовні вимоги на суму 21 897 грн. 65 коп.
Відповідач 15.06.06 р. надіслав на адресу суду письмовий відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить відстрочити виконання судового рішення до жовтня 2006 року, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що у зв'язку з тим, що ТОВ “Світоч» веде сезонний характер робіт, то виникає гостра необхідність у зворотних засобах, що веде за собою виникнення заборгованості перед ПФУ в Запорізькому районі. Погашення даної заборгованості здійснюється при надходженні грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Світоч» після реалізації сільськогосподарської продукції. Грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ “Світоч» надходять лише у кінці року.
Грошові кошти у товаристві з'являються як правило, в період з вересня по грудень кожного року по мірі реалізації отриманої продукції. Останній час у році ТОВ “Світоч», як правило, витримує гостру нестачу оборотних засобів. Оборотні засоби, по мірі їх надходження, використовуються керівництвом підприємства в першу чергу для погашення заборгованості по заробітній платі, сплату першочергових та основних податків та інших обов'язкових платежів в бюджет, погашення кредитів і процентів в банк та фінансування невідкладних потреб (придбання ПММ, запасних частин до сільськогосподарської техніки, ядохімікатів, посівного матеріалу та інше) ТОВ “Світоч».
2005 рік у цілому по результатам робіт у рослиноводстві був на рівні середньорічних. Врожайність зернових склала 27,6 ц/га. Господарство повністю розрахувалося по договорам з власниками земельних паїв. На результати роботи по підсумкам 2005 року негативними сказались 3 фактори:
1). Недоотримання грошової виручки від реалізації зерна та соняшника, із-за низьких закупівельних цін (пшениця від 270 до 300 грн./тону в порівнянні з 2004 р. майже на 400 грн. за 1 тону менше), соняшник -закупівельна ціна у 2005 р. знизилася до 800 грн/тону, тобто в порівнянні з 2004 р. майже на 500 грн. за 1 тону. Реалізувавши майже 1 200 тон соняшника, господарство недоотримало 600 тисяч грн.
2). У зв'язку з інфляцією та подорожчанням життя для людей працівникам ТОВ “Світоч» була збільшена у 2005 році заробітна плата з 500 тисяч грн. до 700 тисяч грн. на рік.
3). Різке підвищення цін на ПММ, в першу чергу на дизельне паливо. Середня ціна закупки дизельного палива складала 3 200 грн. за 1 тону, щоб купити для тракторів та комбайнів 1 тону дизельного пального, потрібно було продати 10 тон зерна. У період збирання врожаю зернових та соняшника (а це майна 2 місяці), щоденні витрати томлива складав до 2 тон д/топлива, щоб їх купити потрібно було кожен день продавати для цих цілей по 20 тон зерна.
У 2005 році були погашені повністю поточна заборгованість до місцевого та державного бюджету, а також всі обов'язкові платежі у соц.страх та Пенсійний фонд. Весною 2005 року для весняно-полевих робіт були взяті кредити у банку на суму 380 тисяч грн.. (короткостроковий) для придбання ПММ, посівного матеріалу, запасних частин до сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив для підкорми озимих культур та 180 тисяч грн. (довгостроковий) для придбання комбайна Нива. У грудні 2005 року був взятий кредит у банку на суму 170 тисяч грн.. для виплати заробітної плати робітникам господарства за вересень-листопад 2005 року, а також із кредитних грошових коштів були сплачені штрафні санкції та поточні платежі до Пенсійного фонду. Восени 2005 року був погашений короткостроковий кредит повністю та довгостроковий кредит у сумі 30 тисяч грн.
ТОВ “Світоч» кожен рік повністю перераховує заборгованість по страховим внескам до Пенсійного фонду за період з січня по липень поточного року під час збирання врожаю та погашає заборгованість попередню, а також поточну щомісячно на протязі серпня -грудня кожного року, по мірі надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства та така ситуація у товаристві кожен рік у зв'язку з тим, що ТОВ “Світоч» веде сезонний характер робіт у сільському господарстві.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суддя встановив наступне:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р. відповідач є страхувальником.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Світоч» зареєстрована в органах Пенсійного фонду України як платник страхових внесків, є юридичною особою і має заборгованість перед ПФУ у сумі 21 897 грн. 65 коп. заборгованості, у тому числі 16 081 грн. 10 коп. -заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 4 602 грн. 64 коп. -фінансова санкція, 1 213 грн. 91 коп. -пеня.
Заборгованість виникла за період з січня 2005р. по березень 2006 р.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний сплачувати в установлені строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно п.6 ст.19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, частиною 3 зазначеного Закону передбачено, що органи ПФУ за формою і у строки, визначені правлінням ПФУ, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право звернутися до суду з позовними заявами про стягнення недоїмки та суми фінансової санкції.
Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області правомірно звернувся з позовом до суду про стягнення 21 897 грн. 65 коп. заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджені належними доказами, тому задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідач надав письмове клопотання про відстрочення виплати суми заборгованості, до жовтня 2006 р., у зв'язку з важким фінансовим станом на підприємстві.
Позивач проти відстрочення виконання рішення суду до жовтня 2006 р. не заперечив.
Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), сторона може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Господарський суд беручи до уваги пояснення відповідача щодо скрутного фінансового стану на підприємстві дає згоду на відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 21 897 грн. 65 коп. до 21.10.06 р.
Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 4, 17, 49, 51, 94, 111, 121, 158 -167, 263 КАС України, суддя
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світоч» (70401 Запорізька область Запорізький район с. М-Поле вул. Центральна, 76, р/р 26003055896043 ЗРУ КБ “Приватбанк» м. Запоріжжя, МФО 313399 ЄДРПОУ 03749266) на користь Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області (69089 м. Запоріжжя вул. Істоміна, 6, р/р 25609301001093 в Філії ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України» МФО 313957 код 20508574) заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 21 897 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) грн. 65 коп.
Відстрочити виконання рішення в частині стягнення 21 897 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) грн. 65 коп., до 21.10.06 р.
Видати виконавчий лист.
Постанову підписано 21.06.06 р.
Суддя С.С. Дроздова
ЗгідПостанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.