номер провадження справи 11/136/14
14.01.2015 Справа № 908/5471/14
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий - суддя Гончаренко С.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон» (юридична адреса: бул. Пушкіна, буд. 27, м. Донецьк, Донецька область, 83055; поштова адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 44, кв. 77А, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 35729068),
до відповідача: Державне підприємство «Донецька залізниця» (вул. Артема, буд. 68, м. Донецьк, Донецька область, 83000, код ЄДРПОУ 01074957),
відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача: Край дуба В.І. - дов. б/н від 05.01.2015;
від відповідача: не з'явився;
про: стягнення 54 159,10 грн. -
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон» про стягнення з державного підприємства «Донецька залізниця» 54 159,10 грн., які складаються з 49 080,00 грн. основного боргу, 1 681,64 грн. пені, 403,58 грн. річних та 2 993,88 грн. втрат від інфляції.
Ухвалою від 02.12.2014р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного вирішення спору.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № Д/НОДХ-1-14082/НЮ про надання послуг по цілодобовій охороні приміщень та товарно-матеріальних цінностей від 03.02.2014р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг. Тривала затримка оплати вартості наданих послуг слугувала підставою для нарахування сум пені, річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву суму основного боргу визнав у повному обсязі. Звернув увагу, суду на те, що позивачем при здійсненні розрахунку сум пені, річних та втрат від інфляції не вірно визначений початок періоду прострочки зобов'язання, а відтак вказані суми завищені.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
03.02.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон» (виконавець) та державним підприємством «Донецька залізниця» (замовник) був укладений договір № Д/НОДХ-1-14082/НЮ про надання послуг по цілодобовій охороні приміщень та товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до умов договору позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання надати завмовникові послуги по цілодобовій охороні приміщень та майна Ясинуватського відділу служби матеріально-технічного постачання ДП «Донецька залізниця», який розташований за адресою м. Іловайськ, вул. Лєонова, 1 та м. Авдіївка, вул. Маяковського, 121 згідно дислокації (додаток № 2 до договору), відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати надані послуги відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 7.1 договору послуги вважаються наданими після підписання сторонами акту наданих послуг.
Протягом 01.04.2014р. - 30.06.2014р. відповідачу були надані послуги на загальну суму 49 080,00 грн., що підтверджується актами:
- № 935 від 30.04.2014р. на суму 21 600,00 грн. (підписаний замовником без заперечень);
- № 1310 від 31.05.2014р. на суму 22 320,00 грн. (підписаний замовником без заперечень);
- № 1505 від 30.06.2014р. на суму 21 600,00 грн. (підписаний замовником на суму 5 160,00 грн., відповідно до фактично відпрацьованого часу);
Відповідно до п. 5.1 договору замовник проводить розрахунок за надані послуги за фактом наданих послуг, на підставі рахунку та оформленого акту наданих послуг, підписаних сторонами, впродовж 90 банківських днів з дати підписання.
За для отримання оплати відповідачу були виставлені рахунки № 909 від 30.04.2014р., № 1281 від 31.05.2014р. та № 1481 від 30.06.2014р.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав в результаті чого за ним рахується заборгованість за надані послуги в сумі 49 080,00 грн. Сума заборгованості визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 6.4 договору за несвоєчасну оплату надання послуг за договором винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діє в межах строку позовної давності, яка нараховується за кожен день порушення, виходячи із суми боргу.
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 1 681,64 грн. при цьому, здійснюючи розрахунок позивач помилково при визначенні початку періоду прострочки застосував 90 календарних, а не банківських днів відстрочки платежу за п. 5.1 договору. При застосуванні банківських днів відстрочки платежу, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 1 077,44 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 403,85 грн. річних та 2 993,88 грн. втрат від інфляції. Розраховуючи дані суми позивач також припустився помилки при визначені початку періоду прострочки.
При застосуванні банківських днів відстрочки платежу згідно п. 5.1 договору, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 251,33 грн., а втрат від інфляції - 1 680,48 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з державного підприємства «Донецька залізниця» 49 080,00 грн. основного боргу, 1 077,44 грн. пені, 251,33 грн. річних та 1 680,48 грн. втрат від інфляції позивачем заявлені правомірно та обґрунтовано, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позові слід відмовити.
Судові витрати слід віднести на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Донецька залізниця» (вул. Артема, буд. 68, м. Донецьк, Донецька область, 83000, код ЄДРПОУ 01074957) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон» (юридична адреса: бул. Пушкіна, буд. 27, м. Донецьк, Донецька область, 83055; поштова адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 44, кв. 77А, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 35729068) 49 080 (сорок дев'ять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1 077 (одну тисячу сімдесят сім) грн. 44 коп. пені, 251 (двісті п'ятдесят одну) грн. 33 коп. річних, 1 680 (одну тисячу шістсот вісімдесят) грн. 48 коп. втрат від інфляції та 1 757 (одну тисячу сімсот п'ятдесят сім) грн. 18 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
В судовому засіданні 14.01.2015р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 19.01.2015р.
Суддя С.А. Гончаренко