15.01.2015 р. Справа № 914/3899/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Петровській Н.Я.
розглянув матеріали справи за позовною заявою: Товариста з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ", м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія "Львівхолод", м. Львів
про стягнення 38 408,16 грн. заборгованості
за участю представників:
від позивача: Луців О.М. - представник
від відповідача: Зазуляк А.М. - керівник юридичного відділу
До початку розгляду справи відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки
Суть спору: Позов заявлено Товаристом з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія "Львівхолод" про стягнення заборгованості на суму 38 408,16 грн.
Ухвалою суду від 04.11.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.11.2014 р.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 13.11.2014 р. та від 30.12.2014 р.
В судових засіданнях 22.12.2014 р. та 13.01.3015 р. оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 30.12.2014 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги, викладені в ухвалі суду від 04.11.2014 р. виконав частково, зокрема, не надав належних доказів наявності чинного договору на постачання теплової енергії в опалювальний сезон з лютого 2013 р. до квітня 2014 р., позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях № 1 від 11.11.2014 р., № 2 від 13.11.2014 р., № 3 від 19.12.2014 р., № 4 від 12.01.2015 р. поданих на адресу суду, посилаючись, зокрема, на те, що 6 лютого 2007 року між позивачем як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» відповідачем як споживачем, був укладений договір про постачання теплової енергії № 21/219, згідно з яким постачальник відпускав споживачеві (магазин № 23 «Рукавичка» у багатоквартирному житловому будинку, вул. Січових Стрільців, 20) теплову енергію. 06.02.2013 року договір втратив свою чинність, що було підтверджено рішенням Господарського суду Львівської області від 19 листопада 2013 року у справі № 914/3538/13 (рішення набрало законної сили). Оскільки відповідач не відключив приміщення від мережі централізованого опалення у встановленому законодавством порядку, позивач продовжував нараховувати плату за спожиту теплову енергію. Заборгованість відповідача за фактично отриману теплову енергію становить 38 408,16 грн. Факт подачі теплоносія до системи теплоспоживання відповідача в опалювальний період 2012/2013 і 2013/2014 років підтверджується відповідними актами. Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв. Згідно з ч. 3 ст. 20 цього Закону, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. За відсутності укладеного договору на постачання теплової енергії зобов'язання відповідача щодо оплати фактично отриманої теплової енергії виникає на підставі зазначених положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про теплопостачання», розірвання договору не звільняє відповідача від обов'язку здійснювати відповідні платежі позивачу. Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 встановлено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідно до п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Згідно з п. 2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж: ЦО і ГВП. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. Як зазначається в п. 2.5 Порядку, відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. По закінченні робіт складається акт про відключення буднику від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п. 2.6 Порядку). Оскільки позивач не отримав жодних документів, які могли 6 підтвердити відключення займаного відповідачем приміщення від мережі централізованого опалення у встановленому законодавством порядку, підстав для звільнення його від плати за спожиту теплову енергію не було. Факт безперебійного надходження теплової енергії до житлового будинку, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, м.Новояворівськ, вул. Січових Стрільців, 20 підтверджується листом Комунального підприємства «Новояворівськжитло» № 610 від 09.12.2014 р. Згідно з листом Комунального підприємства «Новояворівськжитло» № 640 від 12.01.2014 р. система опалення магазину «Рукавичка», який знаходиться на першому поверсі вказаного житлового будинку є невід'ємною частиною системи опалення будинку в цілому. У зв'язку з цим постачання теплової енергії до приміщення магазину здійснюється централізовано (одночасно з подачею теплоносія до системи тепло споживання всього будинку). Не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплачувати надані позивачем послуги з централізованого опалення й рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. у справі № 914/4549/13, оскільки відключення нагрівальних приладів від системи опалення будинку було здійснено з порушенням відповідної процедури. В обгрунтування своєї позиції позивач посилався також на судову практику Вищого господарського суду України.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги, викладені в ухвалі суду від 04.11.2014 р. виконав, позовні вимоги заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву № 5697 від 18.12.2014 р. та в поясненнях, наведених у судовому засіданні, посилаючись, зокрема, на те, що починаючи з 13 листопада 2012 р. постачання теплової енергії припинено у зв'язку з від'єднанням приміщення магазину «Рукавичка» за адресою м. Новояворівськ, вул. С. Стрільців, 20 від централізованої системи опалення. З 13.11.2012 р. послуги теплопостачання ТзОВ ТВК «Львівхолод» не надаються та теплова енергія не споживається, оскільки відсутня фізична можливість їх надання. Факт від'єднання магазину від централізованого опалення визнається і позивачем. Відповідно до положень ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно із рішенням господарського суду Львівської області від 19.11.2013 р. у справі № 914/3538/13 за позовом ТзОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" до ТзОВ ТВК "Львівхолод" про стягнення заборгованості у розмірі 22 548, 19 грн., встановлено обставини, які не потребують доказування у даній справі та мають бути враховані судом при винесенні рішення, зокрема, було встановлено, що відповідно до п. 8.2. договору про постачання теплової енергії № 21/219 від 06.02.2007 р. та п.1.1. додатку № 3 до договору, цей договір припинив свою дію 06.02.2013 р. і відповідно відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати у строки, визначенні п.6.1. договору, за постачання теплової енергії до 06.02.2013 р. тому суд частково задовільнив позов ТзОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" та стягнув заборгованість, яка виникла протягом строку дії договору. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем не подано суду належних та допустимих доказів щодо укладення нового договору на постачання теплової енергії. Крім цього, позивачем видано відповідачу технічні умови № 1577 від 17.09.2012 р. на встановлення вузла обліку споживання теплової енергії для магазину «Рукавичка» ТзОВ «Львівхолод» по вул. Січ. Стрільців, 20 м. Новояворівськ та додаток № 1 та додаток № 2 до технічних умов на встановлення вузла обліку теплової енергії, підписані позивачем та скріпленні печатками. На думку суду, позивачем необгрунтовано покладено на відповідача як споживача послуг з теплопостачання обов'язок їх сплачувати після припинення договору. Доказів отримання теплопостачання після припинення договору позивачем суду не надано. Тому вимога про стягнення коштів за фактично спожиту теплову енергію за період з 6 лютого до квітня 2013 р. у розмірі 10 829,76 грн. не підлягає до задоволення. Суд також встановив, що у матеріалах справи є Акт, затверджений в.о. директора КП «Новояворівськжитло» (вих.№ 52 від 25.01.2013 р.) про від'єднання станом на 02.01.2013 року магазину «Рукавичка» ТзОВ «Львівхолод» по вул. Січ. Стрільців, 20 м. Новояворівськ від мережі централізованого опалення будинку. Однак він не містить погодження і дозвіл позивача на відключення від централізованого опалення. А тому немає підстав для звільнення від оплати послуг під час дії договору до моменту його припинення, а саме 06.02.2013 року. Актами законодавства спростовується висновок про обов'язок відповідача оплачувати фактично надані послуги на позадоговірних засадах. При цьому технічну можливість відключення від централізованого опалення була передбачена позивачем у виданих ним технічних умовах № 1577 від 17.09.2012 р. Суд дійшов висновку, що відключення приміщення магазину від централізованої системи теплопостачання за відсутності відповідного дозволу і погодження від позивача, не є підставою для звільнення для виконання договірних зобов'язань, але одночасно і не являється підставою для стягнення за фактично спожите тепло на позадоговірних засадах за відсутності підтвердження факту такого споживання тепла. Оскільки фактичне споживання теплової енергії відповідачем не здійснюється через від'єднання приміщення магазину від теплової мережі та припинення дії договору про постачання теплової енергії, у позивача відсутні правові підстави вимагати оплату за послуги за відсутності укладеного між позивачем та відповідачем відповідного договору та за технічної неможливості їх фактично надавати.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив.
25 жовтня 2007 року рішенням Новояворівської міської ради № 279 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія - Новояворівськ» (позивач) було визначено виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у житловому фонді м. Новояворівська. Підприємство як теплопостачальна організація провадить свою діяльність на підставі відповідних ліцензій: на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від 26 серпня 2011 року № 500433; на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, на постачання теплової енергії від 24 лютого 2010 року № 378418.
6 лютого 2007 року між позивачем як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» як споживачем, з іншої сторони, було укладено договір про постачання теплової енергії № 21/219 (далі - договір), згідно з яким постачальник взяв на себе зобов'язання відповідно до п. 1.1 договору відпускати споживачеві (магазин № 23 «Рукавичка» у багатоквартирному житловому будинку, вул. Січових Стрільців, 20) теплову енергію у необхідній йому кількості, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в строки, передбачені договором. Листом від 23 липня 2012 року № 2141 відповідач просив розірвати договір у зв'язку з демонтажем в займаному ним приміщенні системи централізованого теплопостачання. 6 лютого 2013 року Договір втратив свою чинність, що було підтверджено рішенням Господарського суду Львівської області від 19 листопада 2013 року у справі № 914/3538/13 (рішення набрало законної сили). Оскільки відповідач не відключив у встановленому порядку приміщення від мережі централізованого опалення відповідач продовжував нараховувати плату за спожиту теплову енергію. При цьому протилежна сторона відмовилася підписувати видаткові накладні та акт звірки взаєморозрахунків, відповідні рахунки не оплатила (лист від 25 квітня 2013 року № 1558).
Відповідно до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у разі відсутності засобів обліку теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання (з розрахунку за 1 кв. метр опалюваної площі). Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Так, за період з лютого 2013 року до квітня 2014 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг вводила в дію наступні тарифи, які встановлені також наказами ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» № 09/01-1 від 09.01.2013 р., № 05/07-3 від 05.07.2013 р., № 08/01-1 від 08.01.2014 р., № 03/02-1 від 03.02.2014 р., № 07/04-1 від 07.04.2014 р.: з 1 січня 2013 року - в розмірі 18, 72 грн./м ; з 4 липня 2013 року - в розмірі 18, 49 грн./м ; з 1 січня 2014 року - в розмірі 16, 80 грн./м ; з 1 лютого 2014 року - в розмірі 18, 32 грн./м ; з 1 квітня 2014 року - в розмірі 22, 19 грн./м. Початок та завершення оплювального сезону за спірний період підтверджено наказами позивача: № 16/04-1 від 16.04.2013 р., № 15/10-1 від 14.10.2013 р., № 11/04-1 від 11.04.2014 р. Отже, заборгованость відповідача за теплову енергію згідно з розрахунком становить: за 22 дні лютого 2013 року - 253,10 м2 х 18,72 грн./м2 : 28 днів х 22 дні = 3 722,84 грн.; за березень 2013 року 253,10 м2 х 18,72 грн./м2 = 4 738,04 грн.; за квітень 2013 року (15 днів) 53,10 м2 х 18,72грн./м2 : 30 днів * 15 днів = 2 369,10 грн.; за жовтень 2013 року (16 днів) 253,10 м2 х 18,49 грн./м2 : 31 день х 16 днів = 2 415,52 грн.; за листопад 2013 р. 253,10 м2 х 18,49 грн./м2 - 4 679,82 грн.; за грудень 2013 року 253,10 м2 х 18,49 грн./м2 = 4 679,82 грн.; за січень 2014 р. 253,10 м2 х 16,80 грн./м2 = 4 252,08 грн.; за лютий 2014 р. 253,10 м2 х 18,32 грн./м2 = 4 636,79 грн.; за березень 2014 р. 253,10 м2 х 18,32 грн./м2 = 4 636,80 грн.; за квітень 2014 р. (13 днів) 253,10 м2 х 22,19 грн./м2 : 30 днів х 13 днів = 2 433,72 грн. Всього 38 408, 16 грн.
Факт подачі теплоносія до системи теплоспоживання відповідача в опалювальний період 2012/2013 і 2013/2014 років позивач обґрунтовує актами про подачу теплоносія: 1) акт від 30 жовтня 2012 р., складений представниками ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТзОВ ТВК «Львівхолод» про те, що у приміщення споживача на вул. Січових Стрільців, 20 відновлено теплопостачання з 23.10.2012 р.; 2) акт без дати, складений представниками ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та КП «Новояворівськжитло» про те, що у житловому будинку на вул. Січових Стрільців, 20 подано опалення з 23.10.2012 р.; 3) акт без дати, складений представниками ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та КП «Новояворівськжитло» про те, що у житловому будинку на вул. Січових Стрільців, 20 подано опалення з 16.10.2013 р.
Рішенням господарського суду у Львівській області від 19 листопада 2013 р. у справі № 914/3538/13 за позовом ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до ТзОВ ТВК «Львівхолод» про стягнення заборгованості за договором постачання у розмірі 22 548,19 грн. встановлено, що договір про постачання теплової енергії № 21/219 від 6 лютого 2007 року, укладений між позивачем як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» як споживачем припинив свою дію з 06.02.2013 р. та відмовлено у стягненні з відповідача на користь позивача за період з 7 лютого 2013 р. до 16 квітня 2013 р. на суму 10 829,76 грн. у зв'язку з відсутністю договірних відносин між позивачем та відповідачем. Позивач повторно включив до розрахунку заборгованість за вказаний період, проте з наведеного судового рішення вбачається, що предметом розгляду у справі № 914/3538/13 були вимоги, що випливають з договору № 21/210 від 6 лютого 2007 року про постачання теплової енергії та пов'язані з його неналежним виконанням, а підставою даного позову, у т.ч. в частині стягнення заборгованості з оплати теплопостачання за період з 7 лютого 2013 р. до 16 квітня 2013 р. є порушення відповідачем зобов'язання, передбаченого частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», в якій вказано, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р. у справі № 914/3538/13 за позовом ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до ТзОВ ТВК «Львівхолод» про стягнення заборгованості за договором постачання у розмірі 22 548,19 грн. рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2013 р. залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. у справі № 914/4549/13 за первісним позовом ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до ТзОВ ТВК «Львівхолод» про спонукання до вчинення дій - зобов'язати ТзОВ ТВК «Львівхолод» відновити за свій рахунок самовільно порушену систему централізованого теплопостачання та зустрічним позовом ТзОВ ТВК «Львівхолод» до ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» про спонукання до вчинення дій - надати дозвіл на підключення встановленого приладу обліку тепла до системи теплопостачання приміщення магазину зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно - виробничу компанія "Львівхолод" відновити за свій рахунок самовільно порушену систему централізованого теплопостачання в належному йому приміщенні, що розташоване в багатоквартирному житловому будинку № 20 по вул. Січових Стрільців, в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. у справі № 914/4549/13 за первісним позовом ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до ТзОВ ТВК «Львівхолод» про спонукання до вчинення дій - зобов'язати ТзОВ ТВК «Львівхолод» відновити за свій рахунок самовільно порушену систему централізованого теплопостачання та зустрічним позовом ТзОВ ТВК «Львівхолод» до ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» про спонукання до вчинення дій - надати дозвіл на підключення встановленого приладу обліку тепла до системи теплопостачання приміщення магазину рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. залишено без змін.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції від 22.07.2014 р. повернуто стягувачеві наказ № 40534 виданий 16.04.2014 р. Господарським судом Львівської області, яким зобов'язано ТзОВ ТВК «Львівхолод» відновити за свій рахунок самовільно порушену систему централізованого теплопостачання в належному йому приміщенні, що розташоване в багатоквартирному житловому будинку № 20 на вул. Січових Стрільців в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області. Підставою повернення наказу без виконання вказано в постанові те, що державний виконавець не в змозі визначити ступінь виконання рішення суду з відновлення порушеної системи централізованого теплопостачання в належному боржнику приміщенні, що розташоване в багатоквартирному житловому будинку № 20 на вул. Січових Стрільців в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області. Державним виконавцем скеровано лист в ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» для надання представника ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», який відповідає за обслуговування зовнішніх теплових мереж, для встановлення факту виконання чи невиконання наказу № 40534 від 16.04.2014 р. 26.06.2014 р. ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» не надало працівника, який відповідає за обслуговування зовнішніх теплових мереж для перевірки виконання, чим перешкодило виконанню рішення суду. Відтак, державний виконавець постановив повернути наказ стягувачу.
У постанові Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 р. у справі № 813/4593/14 за позовом ТзОВ ТВК «Львівхолод» до Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов вказано, що 13.06.2014 року, при виході за адресою вул. Січових Стрільців, 20 в м. Новояворівську державним виконавцем встановлено, що боржник рішення суду у встановлений термін добровільно не виконав, про що складено акт.
Приймаючи рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (надалі по тексту - Закон) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 2 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2-5 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Відповідно до п.п. 1,5 ч. 3 статті 20 та п. 3 ч.2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, виходячи із змісту ст.ст.11, 509 ЦК України та ч.1 статті 19, п.п.1,5 ч.3 статті 20, п. 3 ч.2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між сторонами по справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу.
Рішенням господарського суду у Львівській області від 19 листопада 2013 р. у справі № 914/3538/13 за позовом ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до ТзОВ ТВК «Львівхолод» про стягнення заборгованості за договором постачання у розмірі 22 548,19 грн. встановлено, що договір про постачання теплової енергії № 21/219 від 6 лютого 2007 року, укладений між позивачем як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» як споживачем припинив свою дію з 06.02.2013 р. Вказане рішення набрало законної сили.
На вимогу суду позивач не надав договір, укладений між сторонами про постачання теплової енергії за спірний період - з 07.02.2013 р. до 14.04.2014 р. у зв'язку з його неукладенням.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Згідно з ч. 5. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, за відсутності укладеного договору на постачання теплової енергії зобов'язання відповідача щодо оплати фактично отриманої теплової енергії виникає на підставі зазначених положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про теплопостачання».
Виходячи з системного аналізу змісту наведених норм оплата за постачання теплової енергії за відсутності договору має проводитись виключно у випадку фактичного отримання споживачем теплової енергії.
В обгрунтування постачання відповідачу теплової енергії позивач надав акти: від 30 жовтня 2012 р., складений представниками ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТзОВ ТВК «Львівхолод» про те, що у приміщення споживача на вул. Січових Стрільців, 20 відновлено теплопостачання з 23.10.2012 р.; акт без дати, складений представниками ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та КП «Новояворівськжитло» про те, що у житловому будинку на вул. Січових Стрільців, 20 подано опалення з 23.10.2012 р.; акт без дати, складений представниками ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та КП «Новояворівськжитло» про те, що у житловому будинку на вул. Січових Стрільців, 20 подано опалення з 16.10.2013 р. Проте лише акт від 30.10.2012 р. може слугувати належним доказом подачі теплоносія відповідачу (споживачу), інші акти підтверджують подачу теплоносія в житловий будинок, а не відповідачу.
На вимогу суду в обгрунтування постачання відповідачу теплової енергії позивач також надав лист Комунального підприємства «Новояворівськжитло» № 640 від 12.01.2014 р. згідно з яким система опалення магазину «Рукавичка», що знаходиться на першому поверсі вказаного житлового будинку є невід'ємною частиною системи опалення будинку в цілому. У зв'язку з цим постачання теплової енергії до приміщення магазину здійснюється централізовано (одночасно з подачею теплоносія до системи тепло споживання всього будинку).
Проте, як випливає з рішення Господарського сужу Львівської області від 19 листопада 2013 р. у справі № 914/3538/13 за позовом ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до ТзОВ ТВК «Львівхолод» про стягнення заборгованості за договором постачання у розмірі 22 548,19 грн. у матеріалах справи є Акт, затверджений в.о. директора КП "Новояворівськжитло"( вих.№ 52 від 25.01.2013р.) про від'єднання станом на 02.01.2013 року магазину "Рукавичка" ТзОВ "Львівхолод" вул. Січ. Стрільців,20 м. Новояворівськ від мережі централізованого опалення будинку. Однак він не містить погодження і дозвіл позивача на відключення від централізованого опалення. Крім цього, вбачається, що позивачем видано відповідачу технічні умови № 1577 від 17.09.2012 р. на встановлення вузла обліку споживання теплової енергії для магазину "Рукавичка" ТзОВ "Львівхолод" вул. Січ. Стрільців,20 м. Новояворівськ та додаток № 1 та додаток № 2 до технічних умов на встановлення вузла обліку теплової енергії, підписані позивачем та скріпленні печатками. На думку суду, позивачем необґрунтовано покладено на відповідача як споживача послуг з теплопостачання обов'язок їх сплачувати після припинення договору. Доказів отримання теплопостачання після припинення договору позивачем суду не надано.
Також рішенням Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. у справі № 914/4549/13 за первісним позовом ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» до ТзОВ ТВК «Львівхолод» про спонукання до вчинення дій - зобов'язати ТзОВ ТВК «Львівхолод» відновити за свій рахунок самовільно порушену систему централізованого теплопостачання та зустрічним позовом ТзОВ ТВК «Львівхолод» до ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» про спонукання до вчинення дій - надати дозвіл на підключення встановленого приладу обліку тепла до системи теплопостачання приміщення магазин встановлено, що 23.07.2012 р. відповідач звернувся до позивача з листом вих.№ 2141 від 23.07.2012 р. з проханням розірвати договір №21/219 на постачання теплової енергії та повідомив про наміри відокремити належне йому приміщення від системи централізованого опалення шляхом відокремлення радіаторів опалення від транзитних стояків. 01.08.2012 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист-відповідь № 82, згідно якої повідомлено відповідача, про те, що позивач не має законних прав на відключення окремо взятого приміщення в багатоквартирному житловому будинку від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. 17.09.2012 року відповідачу було видано технічні умови №1577 на встановлення вузла обліку споживання теплової енергії по вул. Січових Стрільців, 20 в м. Новояворівську. Згідно п. 3 зазначених умов передбачено, що відповідач повинен розробити проект встановлення вузла обліку, котрий погодити з теплопостачальною організацією (позивачем). Ухвалою суду від 17.12.2013 р. відповідача (позивача за зустрічним позовом) зобов'язано надати суду лист № 2568 від 31.08.2012 р., з яким відповідач звернувся до позивача (відповідача за зустрічним позовом) із проханням видати технічні умови та погодити встановлення вузла обліку теплової енергії у магазині "Рукавичка" по вул. Січ. Стрільців у м. Новояворівську, та докази надсилання такого листа відповідачу надати суду. В судові засідання представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) з'явився, проте вимог ухвали суду від 17.12.2012 р. не виконав, не надав витребуванні судом докази погодження з позивачем проекту встановлення вузла обліку чи відмову у погодженні такого проекту. Відповідно до п. 8 Технічних умов, технічні умови дійсні протягом 1 року, до 17.09.2013 р. 25.01.2013 р. комісією у складі начальника дільниці ЖЕК, інженера по нагляду за експлуатацією житлового фонду та майстра дільниці "Комунсервіс" складено Акт про те, що приміщення магазину ТОВ "Львівхолод" по вул. Січових Стрільців, 20 в м. Новояворівську Львівської області від'єднано відповідачем від мережі централізованого опалення будинку станом на 02.01.2013 р. Листами від 25.04.2013 р. та від 30.07.2013 р. відповідач повідомив позивача, про від'єднання приміщення магазину "Рукавичка", що знаходиться за адресою: м. Новояворівськ, вул. Січ. Стрільців, 20, від централізованої системи опалення. Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 8/11.1-16-13 від 23.04.2013 р., надісланого у відповідь на лист позивача № 453 від 22.03.2013 р., роз'яснено позивачу, що питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (зі змінами) та Порядком відключення окремих житлових будинківвід мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, що затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N 4, (зі змінами), положеннями яких не передбачено відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання окремих приміщень житлового будинку, у тому числі квартир. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно - виробнича компанія "Львівхолод", згідно з Витягом про державну реєстрацію прав від 30.05.2011 р, є власником приміщення по вул. Січових Стрільців, 20 в м. Новояворівську, яке розташоване в багатоквартирному житловому будинку, тому процедура від'єднання з виконанням усіх передбачених законодавством дій, необхідних для припинення теплопостачання із дотриманням усіх технологічних правил здійснюється відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 та Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, що затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N 4. Зазначеними нормативними актами передбачено можливість відокремлення цілого багатоквартирного житлового будинку, а не окремого приміщення, від системи централізованого теплопостачання. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. у справі № 914/4549/13 наведене рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. залишено без змін.
Також рішенням Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. у справі № 914/4549/13 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно - виробничу компанія "Львівхолод" відновити за свій рахунок самовільно порушену систему централізованого теплопостачання в належному йому приміщенні, що розташоване в багатоквартирному житловому будинку № 20 по вул. Січових Стрільців, в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області.
Доказів виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. у справі № 914/4549/13 щодо відновлення Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно - виробничою компанію "Львівхолод" самовільно порушеної системи централізованого теплопостачання в належному йому приміщенні, що розташоване в багатоквартирному житловому будинку № 20 по вул. Січових Стрільців, в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області сторони суду не надали.
Наказ № 40534 виданий 16.04.2014 р. Господарським судом Львівської області, яким зобов'язано ТзОВ ТВК «Львівхолод» відновити за свій рахунок самовільно порушену систему централізованого теплопостачання в належному йому приміщенні, що розташоване в багатоквартирному житловому будинку № 20 на вул. Січових Стрільців в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області повернуто стягувачеві Постановою Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції від 22.07.2014 р. без виконання. Підставою повернення наказу без виконання вказано в постанові те, що державний виконавець не в змозі визначити ступінь виконання рішення суду з відновлення порушеної системи централізованого теплопостачання в належному боржнику приміщенні, що розташоване в багатоквартирному житловому будинку № 20 на вул. Січових Стрільців в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області. Державним виконавцем скеровано лист в ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» для надання представника ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», який відповідає за обслуговування зовнішніх теплових мереж, для встановлення факту виконання чи невиконання наказу № 40534 від 16.04.2014 р. 26.06.2014 р. ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» не надало працівника, який відповідає за обслуговування зовнішніх теплових мереж для перевірки виконання, чим перешкодило виконанню рішення суду. Відтак, державний виконавець постановив повернути наказ стягувачу.
У постанові Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 р. у справі № 813/4593/14 за позовом ТзОВ ТВК «Львівхолод» до Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов вказано, що 13.06.2014 року, при виході за адресою вул. Січових Стрільців, 20 в м. Новояворівську державним виконавцем встановлено, що боржник рішення суду у встановлений термін добровільно не виконав, про що складено акт.
Згідно із статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позивач належних та допустимих доказів фактичного постачання відповідачу (споживачу) теплової енергії з з 07.02.2013 р. до 14.04.2014 р. суду не надав. Враховуючи, що відповідно до ч. 5, 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, вимоги позивача не обґрунтовані, не доведені матерілами справи та підлягають відхиленню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 91-93 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.01.2015 р.
Суддя Гутьєва В.В.