15 січня 2015 рокусправа № 804/9475/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання: Горшков В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О.І. на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі №804/9475/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О.І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О.І. в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень, заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О. які виразились у: незаконному направленні його скарги №36701вх14 від 05.06.2014 р. для розгляду до органу на який він скаржився і який попередньо вже розглядав звернення позивача з цього приводу; наданні позивачу за результатами розгляду його скарги №36701вх14 від 05.06.2014 р., відповіді яка необґрунтована, немотивована, і в якій відсутні посилання на законодавчі акти на підставі яких Ричка О. прийняв таке рішення;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О. яка виразилась у тому, що Ричка О. не вжив вичерпних заходів щодо задоволення звернення позивача №36701вх14 від 05.06.2014 р. у встановлений законом строк і реального поновлення порушених прав шляхом внесення відповідного акта реагування передбаченого Закону України „Про прокуратуру";
- зобов'язати відповідача невідкладно розглянути скаргу позивача №36701вх14 від 05.06.2014 р. на бездіяльність ГУ ДКС України в Дніпропетровській області по суті, вжити невідкладних заходів щодо усунення порушень вказаних у скарзі Конституційних прав позивача, та надати обґрунтовану відповідь на скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року провадження у справі в частині вимог позивача щодо визнання протиправними дій заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О.І., які виразились у не розгляді питань звернення віл 05.06.2014 року №36701вх14 щодо здійснення перевірки на предмет вчинення злочину у зв'язку з не виконанням рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.12.2012 року у справі №401/7558/12 (2/401/3627/12) та ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09.04.2014 року у справі №199/1533/14-ц (14-с/199/34/14), внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відносно осіб, що допустили умисне невиконання зазначених рішень суду, притягнення їх до відповідальності; та направленні даних питань звернення до Державної казначейської служби України, було закрито.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року визнано протиправними дії заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О.І., які виразились у направленні для розгляду до Державної казначейської служби України звернення ОСОБА_1 від 05.06.2014 року № 36701вх14 стосовно питань щодо внесення подання про усунення порушень закону стосовно умисного не виконання рішень Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012 року у справі № 401/7558/12 (2/401/3627/12) та від 09.04.2014 року у справі № 199/1533/14-ц (14-с/199/34/14) та зобов'язано заступника прокурора Дніпропетровської області Ричку О.І. розглянути звернення ОСОБА_1 від 05.06.2014 року № 36701вх14 стосовно питань щодо внесення подання про усунення порушень закону стосовно умисного не виконання рішень Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012 року у справі № 401/7558/12 (2/401/3627/12) та від 09.04.2014 року у справі № 199/1533/14-ц (14-с/199/34/14).
В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги посилається на її безпідставність та просить залишити без змін постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач 05.06.2014 року звернувся до Прокуратури Дніпропетровської області зі скаргою в якій вказуючи на наявність очевидного факту кримінального правопорушення щодо умисного невиконання рішень суду, просив:
з метою встановлення факту вчинення кримінального правопорушення щодо умисного невиконання рішення АНД районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012 року по справі № 401/7558/12, (2/401/3627/12) і ухвали районного суду м.Дніпропетровська від 09.04.2014 по справі № 199/1533/14-ц (14-с/199/34/14), здійснити перевірку фактів, що свідчать про умисне невиконання рішення суду;
для становлення факту умисного невиконання судових рішень (двох), вилучити в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області матеріали справи про безспірне списання коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 в розмірі 15 000 гривень;
внести подання про усунення порушень закону щодо умисного невиконання судових рішень та притягнення до відповідальності винних осіб;
в разі підтвердження фактів щодо умисного невиконання рішення суду ,згідно з положеннями статті 382 Кримінального кодексу України, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно осіб,що допустили умисне невиконання рішення суду від 19.12.2012 року і ухвали суду від 09.04.2014 року;
про результати проведеної перевірки, про вжиті заходи щодо усунення порушень, про притягнення до відповідальності винних осіб повідомити позивача письмово.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Проте, з такими висновками неможливо погодитися.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
У рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001вказано, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу-підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб органів міліції, прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Відповідно до змісту звернення ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року позивач вказує на наявність очевидного факту вчинення кримінального правопорушення щодо умисного невиконання рішень суду і наявність ознак вчинення злочину передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України та просить провести відповідну перевірку і зокрема за результатами перевірки внести подання про усунення порушень закону щодо умисного невиконання судових рішень та притягнення до відповідальності винних осіб.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
Питання, пов'язані з перевіркою повідомлень про скоєння злочину та вимоги позивача про притягнення посадових осіб до відповідальності, врегульовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства, в тому числі і щодо питання внесення подання про усунення порушень закону, оскільки вирішення вказаних питань можливо лише за результатами проведення перевірки.
Враховуючи викладене, зазначені дії та бездіяльність відповідача не можуть бути предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства, оскільки порядок їх вирішення врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із частиною першою статті 203 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судові рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 198, ст.ст.203,205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О.І - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі №804/9475/14 - скасувати.
Провадження у справі № 804/9475/14 за позовом ОСОБА_1 до Заступника прокурора Дніпропетровської області Рички О.І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити, що даний спір підлягає розгляду у порядку кримінально-процесуального судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров