Справа № 815/7219/14
19 січня 2015 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Заступника прокурора Одеської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа на стороні відповідача виробничо-комерційна фірма «Лісс» (у вигляді ТОВ) про скасування реєстрації декларації,-
До суду надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Одеської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа на стороні відповідача виробничо-комерційна фірма «Лісс» (у вигляді ТОВ) про скасування реєстрації декларації проведеної Інспекцією ДАБК в Одеській області 27.03.2014 року за №142140860420 про готовність об'єкта до експлуатації щодо реконструкції нежитлового приміщення кафе-бару без зміни геометричних розмірів, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 33, подану ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ).
Відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача та відповідача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, зміст позовних вимог згідно з ч.4,5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Позивач надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.
Позивач просить скасувати реєстрацію декларації 27.03.2014 року за №142140860420 про готовність об'єкта до експлуатації, яка проведена Інспекцією ДАБК в Одеській області, проте відповідачем визначає Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Процесуальний статус Інспекцією ДАБК в Одеській області не визначений, незважаючи на те, що вона не виключена з ЄДР та існує як юридична особа публічного права, знаходиться в стані ліквідації.
Крім того, відповідно до п.2 постанови КМУ №294 від 09.07.2014 року, яким затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, доручено Державній архітектурно-будівельну інспекції України забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Згідно з постановою КМУ №150 від 23.04.2014 року ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, та погоджено пропозицію Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
В Одеській області утворений Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції як територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України, який діє на підставі Положення, згідно якого визначені його функції як суб'єкта владних повноважень.
Між тим, позивач визначає відповідачем ДАБІ України - центральний орган виконавчої влади, не зважаючи на наявність територіального органу та делегованих йому повноважень, при цьому обґрунтувань цих обставин в позові не наводить.
Крім того, заступник прокурора області визначив свій процесуальний статус як позивача, який діє в інтересах держави, посилаючись на те, що «…ДАБІ України, оскаржувані дії якої є первинними у спірних правовідносинах, є відповідачем за цим позовом та відсутній інший орган, уповноважений державою здійснювати відповідні контрольні функції у спірних відносинах, прокурор може звернутись до суду самостійно, та в цьому випадку останній є позивачем по справі без зазначення органу, в інтересах якого звертається до суду…». Між тим, в позові не наведені обставини та не проявлені будь - які вимоги щодо оскарження дій ДАБІ України.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує відсутністю правовстановлюючих документів у ВКФ «Лісс» на право користування земельною ділянкою, проте не зазначає кому належить вказана земельна ділянка, чиї інтереси порушені, не визначає процесуальний статус особи у разі необхідності.
Позивач зазначив, що у 2011 році сплинув строк договору оренди земельної ділянки у ВКФ «Лісс», проте позивач не зазначає обставин щодо сплати ВКФ «Лісс» земельного податку (припинена сплата у 2011 році чи сплачується за користування земельною ділянкою і після спливу строку договору). Копія договору оренди від 08.06.2001 року додана заступником прокурора до позову неналежної якості (частково нечитаєма).
Незрозумілим є посилання заступника прокурора в обґрунтування позовних вимог та твердження про самочинне будівництво на не розроблення проектної документації Капустиною С.Є. згідно її пояснень, оскільки сам позивач посилається на розглянуту судом справу №815/5794/14 за позовом ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ) до Інспекції ДАБК в Одеській області про скасування наказу. Постановою суду від 03.11.2014 року скасований наказ від 19.09.2014 року №124 «СК» «Про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації». Постанова набрала законної сили. Постановою суду від 03.11.2014 року визнано, що вказана обставина щодо невірного зазначення проектувальника є технічною помилкою та не дає підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Крім того, постановою суду від 03.11.2014 року встановлено, що виходячи з приписів норми закону, недостовірність даних декларації повинна була встановити Інспекція ДАБК в Одеській області, за результатом здійснення контролю у вигляді перевірки. На рівні закону, третіх осіб у цьому питанні, а саме прокуратури-не передбачається.
З урахуванням обставин, зазначених в постанові суду від 03.11.2014 року, заступнику прокурора необхідно зазначити була чи ні проведена відповідна перевірка відповідним контролюючим органом щодо достовірності даних декларації. Вказане є логічно послідовним, оскільки тільки за результатом перевірки на місце розташування об'єкту за участю представника ВКФ «Лісс» можливо визначити обставини, зазначені прокурором в позові, зокрема якій об'єкт був реконструйований, оскільки заступник прокурора посилаючись на свідоцтво про право власності від 21.10.2008 року на нерухоме майно - павільйон під літ. „А" площею 85,2 кв. м. та на технічний паспорт від 31.03.2014 року, в якому зазначені об'єкти під літ. „А" та під літ. „Б" робить висновок про будівництво об'єкту під літ. „Б". Між тим, згідно наданої копії договору оренди землі від 08.06.2001 року земельні ділянки в оренду надавались площею 102 кв. м. для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону-бару з відділом продовольчих товарів та площею 64 кв. м. для експлуатації та обслуговування павільйону з продажу хлібобулочних виробів. Тобто станом на 2001 рік по вул. Гайдара, 33 знаходилось два павільйону, що відповідає і технічному паспорту від 31.03.2014 року, де зазначено два павільйону , які розділені проїздом.
Проте позивач не зазначає, на підставі яких документів ВКФ «Лісс» володів другим павільйоном під літ. „Б" станом на 2001 рік, та чи є єдиним об'єктом реконструкції два павільйони або лише один під літ. „А".
Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 26.12.2014 року позов залишений без руху, наданий строк для усунення недоліків до 16 січня 2015 року, роз'яснено, що недоліки повинні бути усуненні шляхом надання належно оформленого позову з зазначенням доказів та наданням копій документів в їх обґрунтування або із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Заступник прокурора Одеської області не усунув недоліки позову, а 15.01.2015 року подав до суду лист, в якому зазначив, що вважає, що адміністративний позов прокурора повністю відповідає вимогам ст.106 КАС України.
Суд вважає, що позов підлягає поверненню позивачу у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 26.12.2014 року про залишення позову без руху. При цьому суд виходить з наступного.
Статтею 5 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Закону. Провадження в адміністративній справі здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Провадження по справі починається з його відкриття, про що судом виноситься ухвала. Відповідно до ст.107 КАС України «Відкриття провадження в адміністративній справі» суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України.
Статтею 106 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви.
Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною 2 ст.108 КАС України визначено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Системний аналіз зазначених норм Кодексу свідчить про те, що при залишенні позову без руху та надання строку для усунення недоліків, позивач повинен надати суду в установлений строк позовну заяву, яка відповідає вимогам ст.106 КАС України, у тому числі щодо надання відповідних доказів по справі, а у разі неможливості самостійно надати ці докази зазначає причин неможливості подання таких доказів.
Позовна заява прокурора була ухвалою суду від 26.12.2014 року залишена без руху у зв'язку з не зазначенням та ненаданням доказів; наданням до позову копій документів неналежної якості (частково нечитаємі); не визначення процесуального статусу Інспекції ДАБК в Одеській області, яка здійснила реєстрацію декларації 27.03.2014 року за №142140860420 (знаходиться в стані ліквідації, але не ліквідована), не надані для вказаної особи копія позову з додатками; не зазначення та ненадання документів щодо належності земельної ділянки, користування нею, оплати за користування; а також відсутністю обґрунтування подання позову у якості позивача до ДАБІ України з зазначенням того, що ДАБІ України, оскаржувані дії якої є первинними у спірних правовідносинах, є відповідачем за цим позовом та відсутній інший орган, уповноважений державою здійснювати відповідні контрольні функції у спірних відносинах, у той же час в позові не наведені обставини та не пред'явлені вимоги щодо оскарження будь - яких дій ДАБІ України. Посилаючись на свідоцтво про право власності від 21.10.2008 року на нерухоме майно - павільйон під літ. „А" площею 85,2 кв. м. та на технічний паспорт від 31.03.2014 року, в якому зазначені об'єкти під літ. „А" та під літ. „Б", прокурор не зазначає та не надає відповідних доказів якій саме об'єкт був зазначений в зареєстрованій 27.03.2014 року декларації за №142140860420.
Заступник прокурора Одеської області не виконав ухвалу суду від 26.12.2015 року, не зазначив жодної причини неможливості надання зазначених в ухвалі суду доказів, посилаючись на те, що питання оцінки доказів прокурора (щодо відсутності у ВКФ "Лісс" документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, самочинного проведення підприємством будівельних робіт, відповідність даних, зазначених у технічних паспортах, фактичним обставинам, проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю перевірок), мають вирішуватись при розгляді справи по суті, а не при вирішенні питання щодо відкриття провадження по справі. Між тим, в ухвалі суду від 26.12.2014 року зазначено саме про ненадання цих доказів, які необхідно оцінювати при вирішенні спірних правовідносин.
Твердження Заступника прокурора Одеської області у листі від 15.01.2015 року про відповідність адміністративного позову прокурора вимогам ст.106 КАС України, не можуть бути взяти до уваги судом, якій прийняв 26.12.2014 року ухвалу про залишення позову без руху як такого, що не відповідає вимогам ст.106 КАС України.
Згідно приписів ст.14 КАС України щодо обов'язковості виконання судових рішень, ст. 108 КАС України щодо права позивача оскаржити ухвалу суду про залишення позову без руху, позивач повинен виконати ухвалу суду або має право її оскаржити. Між тим, Заступник прокурора Одеської області не оскаржив ухвалу суду від 26.12.2014 року, проте не виконав її.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
При таких обставинах суд вважає необхідним повернути позовну заяву з додатками прокурору та роз'яснити йому, що відповідно до ч.5 ст.108 КАС України повернення позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 105, 106, 108 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Заступника прокурора Одеської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа на стороні відповідача виробничо-комерційна фірма «Лісс» (у вигляді ТОВ) про скасування реєстрації декларації - визнати неподаним та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеській окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання.
Суддя Катаєва Е.В.